про повернення позовної заяви
30 квітня 2026 року м. Київ № 320/11204/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Директора Національного антикорупційного бюро України від 24 вересня 2025 року № 492-онс ДСК про притягнення ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності - звільнення з Національного антикорупційного бюро України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.04.2026 позовну заяву залишено без руху.
В ухвалі суду від 01.04.2026 вказано, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити документ про сплату судового збору в розмірі 1064,96 грн. на рахунок Київського окружного адміністративного суду за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101, код отримувача (код 37955989), банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО 899998), рахунок отримувача UA718999980313151206084010001, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "Судовий збір, за позовом (назва позивача, в адміністративній справі №320/11204/26), Київський окружний адміністративний суд та заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або обґрунтовану заяву про дотримання строків звернення до суду з наданням відповідних доказів.
Позивачем подано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн. та заяву про поновлення строку звернення до суду.
В заяві про поновлення строку звернення до суду вказує, що позивачем та адвокатами неодноразово спрямувались на адресу Національного антикорупційного бюро України заяви та адвокатські запити з проханням надіслати на його адресу або на адресу адвокатів копії висновку та матеріалів службового розслідування для ознайомлення. Проте, отримував відповіді, що він може ознайомитись з висновком і матеріалами службового розслідування виключно в приміщенні Національного бюро, оскільки матеріали службового розслідування є інформацією з обмеженим доступом для службового користування, з яких заборонено знімати копії.
Вказує, що у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та необхідністю постійного перебування біля дитини, в нього не було можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування у приміщенні Національного антикорупційного бюро України. Відсутність вказаних документів позбавляло позивача можливості підготувати, всебічно обґрунтувати і своєчасно подати позов до суду про скасування оскаржуваного наказу.
Також в заяві позивач зазначає про постійний догляд за дитиною, поїздки до лікарів, погіршення стану здоров'я як позивача так і дитини та введення в Україні воєнного стану. Такі обставини зумовили пропуск позивачем вчасного звернення до суду.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду, суд враховує таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (частина друга 122 КАС України).
Разом з тим, відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З аналізу наведених норм вбачається, що строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є спеціальним строком, який обмежується місячним терміном. В разі, якщо законодавство передбачає досудове врегулювання спору, то строк звернення до суду відраховується від моменту вручення рішення за результатами розгляду скарги або дня звернення до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою.
Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Так, в межах заявленого спору, позивач оскаржує наказ Директора Національного антикорупційного бюро України від 24.09.2025 № 492-онс ДСК про притягнення ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності - звільнення з Національного антикорупційного бюро України.
Водночас, із цим позовом до суду позивач звернувся 11.03.2026, тобто із пропуском строку визначеного частиною п'ятою статті 122 КАС України.
В заяві про поновлення строку звернення до суду позивач вказує, що у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та необхідністю постійного перебування біля дитини, в нього не було можливості ознайомитись з матеріалами службового розслідування у приміщенні Національного антикорупційного бюро України, а відсутність вказаних документів позбавляло позивача можливості підготувати, всебічно обґрунтувати і своєчасно подати позов до суду про скасування оскаржуваного наказу.
З листів Національного антикорупційного бюро України від 29.09.2025 №17-294/29475 та від 29.09.2025 №17-294/29477 убачається направлення позивачу (на дві адреси) витягу з наказу від 24.09.2025 №492-онс ДСК «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», тобто зі змістом оскаржуваного наказу позивачу було відомо принаймні в жовтні 2025 року, що не заперечується і самим позивачем.
Безпідставними є доводи позивача щодо неможливості подання позову до суду без отримання матеріалів службового розслідування, оскільки неможливість отримання вказаних доказів не змінює моменту, з якого позивач повинен був дізнатися чи дізнався про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності, а може лише свідчити про те, що позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і вказана причини не пов'язується з початком перебігу строку на звернення до суду (постанова Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі №520/196/25).
Також, на думку суду, звернення позивача до лікарів (02.09.2025, 23.10.2025, 29.10.2025, 28.01.2026, 06.02.2026, 13.02.2026), які є зверненнями одноденного характеру, не позбавляє можливості такої особи реалізувати своє право на захист порушених прав, як самому, так і через представника. Одноденні консультації у лікарів не є перешкодою вчасно звернутися до суду. Більше того, доказів існування тимчасової непрацездатності позивача (амбулаторне чи стаціонарне лікування) суду не надано.
Суд відхиляє доводи позивача щодо посилення ракетних обстрілів, відключення світла у відповідний проміжок часу, що перешкоджало позивачу звернутися до суду, оскільки такі обставини не можуть бути єдиною підставою для поновлення строку звернення до суду, та мають підтверджувати те, що тривалість ракетних обстрілів була такою, що об'єктивно унеможливлювала складання і направлення адміністративного позову в межах строків, передбачених КАС України, або що внаслідок цих обстрілів позивач звертався за медичною допомогою чи мав інші порушення здоров'я, що перешкоджали зверненню до суду (постанова Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі №520/196/25).
Також суд вважає за необхідне зазначити, що позов обгрунтований лише порушенням процедури проведення службового розслідування. Позивач не був позбавлений можливості вчасно звернутися до суду з даним позовом та клопотати перед судом про витребування оскаржуваного наказу та в подальшому про зміну/доповнення підстав позову.
З урахуванням викладеного, на думку суду, позивачем не наведено поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду. Доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду також не наведено.
Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск позивачем встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви в частині позовних вимог.
Керуючись статтею 123, пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.