про відмову в забезпеченні позову
30 квітня 2026 року 320/46218/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.07.2025 № ЦО-18390, прийняте Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України»,
- зобов'язати Центр оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» внести дані через електронну систему охорони здоров'я в Централізований банк даних з проблем інвалідності, про встановлення другої групи інвалідності безстроково ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та поновити з 06.11.2023 пенсійні виплати за другою групою інвалідності ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області, внести дані у реєстр застрахованих осіб (РЗО) функціональну підсистему Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про присвоєння статусу пенсіонера по інвалідності довічно ОСОБА_1 ,
- визнати Рішення від 06.11.2023 Міжрайонної психіатричної (МСЕК) Міністерства охорони здоров'я України про встановлення другої групи інвалідності, довічно ОСОБА_1 , дійсним (виписка серії АВ №1118473 від 06.11.2023).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 320/46218/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача подано до суду клопотання про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд:
- зупинити рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.07.2025 № ЦО-18390, прийняте Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили,
- зупинити рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо здійснення перерахунку пенсійних виплат, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили,
- залишити чинним Рішення від 06.11.2023 Міжрайонної психіатричної (МСЕК) Міністерства охорони здоров'я України, про встановлення другої групи інвалідності, довічно ОСОБА_1 , дійсним (виписка серії АВ №1118473 від 06.11.2023), до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову представник позивача обґрунтовує тим, що листом Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 19.08.2025 №1000-0404-8/110165 повідомлено позивача, що за результатами перевірки рішенням експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» скасовано рішення медико-соціальної експертної комісії, яким позивача було визнано особою з інвалідністю, сума надміру виплаченої пенсії за період з 19.04.2024 по 31.07.2025 становить 55385 грн. 48 коп. Позивач повинна добровільно повернути до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області 55385 грн. 48 коп., а якщо кошти не надійдуть протягом 30-ти календарних днів, переплата пенсії буде утримуватися по 20 % від розміру пенсійної виплати щомісячно, починаючи з 01.10.2025 до повного погашення. Окрім того, після скасування позивачу 2 групи інвалідності втрачено її право на соціальні гарантії передбачені законодавством, а саме: на придбання ліків за рецептом з оплатою 50% їх вартості при амбулаторному лікуванні; на медичні послуги, безплатно або на пільгових умовах; на телефонний і радіозв'язок; на транспортні послуги; пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
Отже, у випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.04.2026 року, заяву про забезпечення позову передано судді Кочановій П.В.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно із пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи відсутність необхідності отримати додаткові документи або пояснення від учасників справи, суд розглядає заяву представника позивача у письмовому провадженні без виклику сторін.
Надаючи оцінку доводам представника позивача про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує таке.
Частинами першою, четвертою статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною другою цієї статті Кодексу забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити її.
У розумінні наведених норм закону, при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних критеріїв: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
Перелік видів забезпечення позову встановлено частиною першою статті 151 КАС України, а саме:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Необхідно зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Отже, обов'язковою умовою для застосування судом заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Враховуючи стислі строки розгляду заяви про забезпечення позову, у суду відсутня можливість у витребуванні додаткових доказів в порядку ст. ст. 70 - 77 КАС України, які б змогли надати суду можливість забезпечити позов.
Таким чином, в справах, у яких заявлено забезпечення позову, обов'язок доказування покладається на заявника.
Заявник просить суд зупинити рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 10.07.2025 № ЦО-18390, прийняте Центром оцінювання функціонального стану особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили; зупинити рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо здійснення перерахунку пенсійних виплат, до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили; залишити чинним Рішення від 06.11.2023 Міжрайонної психіатричної (МСЕК) Міністерства охорони здоров'я України, про встановлення другої групи інвалідності, довічно ОСОБА_1 , дійсним (виписка серії АВ №1118473 від 06.11.2023), до завершення розгляду даної справи судом та набранням рішенням суду законної сили.
При цьому заявник вказує, що необхідність вжиття таких заходів забезпечення позову, пов'язана з тим, що за результатом скасування рішення медико-соціальної експертної комісії, виникла сума надміру виплаченої пенсії за період з 19.04.2024 по 31.07.2025, яка становить 55385 грн. 48 коп. та якщо, позивач добровільно не поверне, переплата пенсії буде утримуватися по 20 % від розміру пенсійної виплати щомісячно, починаючи з 01.10.2025 до повного погашення. Окрім того, після скасування позивачу 2 групи інвалідності втрачено її право на соціальні гарантії передбачені законодавством, а саме: на придбання ліків за рецептом з оплатою 50% їх вартості при амбулаторному лікуванні; на медичні послуги, безплатно або на пільгових умовах; на телефонний і радіозв'язок; на транспортні послуги; пільги на оплату житлово-комунальних послуг.
Щодо наведеного суд зазначає наступне.
По-перше, щодо протиправності оскарженого рішення (на думку позивача), то вказані обставини підлягають дослідженню, перевірці та оцінці судом, і можуть бути встановлені лише під час розгляду справи по суті та ухваленні судового рішення, і як наслідок, не можуть свідчити про очевидну протиправність оскарженого рішення на даному етапі судового розгляду справи.
По-друге, після вирішення спору у справі за позовом ОСОБА_1 , у разі його задоволення, позивач відновить своє право на отримання пенсії у розмірі 90% від пенсії за віком, а в разі стягнення з неї пенсійним органом надміру виплачених сум пенсії, остання не позбавлена права просити про відшкодування таких сум у встановленому законом порядку.
При цьому, у разі прийняття пенсійним органом рішення про припинення (зменшення) виплат позивачу, остання вправі його оскаржити у встановленому порядку та, відповідно, звернутись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення пенсійного органу.
Окрім того, наявність листа Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 19.08.2025 №1000-0404-8/110165 щодо наявності переплати, не може свідчити щодо вчинення відносно ОСОБА_1 дій, пов'язаних із примусовим стягненням коштів та не може свідчити про безумовну необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, про які просить у своїй заяві.
Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не було надано жодних належних та достовірних доказів того, що саме станом на момент подання заяви про забезпечення позову відносно неї вчинялися (вчиняються) дії, пов'язані з примусовим стягнення коштів у зв'язку з переплатою пенсії; позивачем не надано також і доказів відкриття відносно неї виконавчого провадження з примусового стягнення коштів.
Крім цього, щодо співмірності та пропорційності слід зазначити, що вжиття заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача, може призвести до надмірних витрат бюджету пенсійного органу у вигляді надмірної пенсійної виплати і, як наслідок, до необхідності вжиття заходів уже пенсійним органом (що не є стороною у даній справі) щодо її повернення.
Верховний Суд у постанові від 06.12.2022 у справі №140/8745/21 зауважив, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Необхідно зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Проте, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди своїм правам, яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду заявник належних доказів не надав.
Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований представником позивача спосіб не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та суперечить ст. 150, ст. 151 КАС України.
Застосування судом обраних заявником заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про ймовірність порушення у майбутньому його прав та інтересів оскаржуваним рішенням.
Таким чином, заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які вказували б на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, які мали би реальний характер, та унеможливили захист її прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у цій справі. Обставин щодо того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заявником не наведені.
Зазначене у сукупності виключає можливість застосування судом заходів забезпечення позову, про які просить представник позивача.
Будь-яких інших фактичних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову, в даному випадку може, ускладнити виконання рішення суду чи призвести до необхідності докладати значні зусилля для відновлення прав позивача, суду не надано.
Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, що ймовірно можуть бути порушені у майбутньому, а можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Сама ж лише незгода заявника із рішенням суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Таким чином, наведені заявником обставини, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом, оскільки матеріали заяви про забезпечення позову не містять об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.
Згідно з частиною п'ятою статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Відповідно до частини восьмої статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу складено та підписано 30 квітня 2026 року.
Суддя Кочанова П.В.