30 квітня 2026 року м. Київ справа №320/32131/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м.Києві , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке полягає у нездійсненні перерахунку із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії з 27.03.2024, ОСОБА_1 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, керуючись п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно проведено перерахунок його пенсії з 01.10.2017 відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з використанням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, замість 1, 35 %.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
Позивач подав відповідь на відзив, в якому просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком з 2016 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про здійснення перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %, керуючись пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 23.04.2024 №2600-0202-8/83926 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві роз'яснило позивачу, що відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки (3 764,40 грн.) із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Також, відповідач зазначив, що позивачу з 01.10.2017 проведено перерахунок пенсії із застосуванням вимог пункту 4-3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", підстав для розрахунку пенсії з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% немає. Пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи та відповідно до норм чинного законодавства.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.
Згідно із пунктом 1 частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Спірним питанням у цій справі є правомірність здійснення перерахунку пенсії на підставі положень Закону № 1058-IV із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії визначений Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 (далі - Порядок № 124).
Пунктом 6 Порядку № 124 встановлено, що під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній до 11 жовтня 2017 року) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії за віком), коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См*Вс)/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1, 35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1, 08 %.
Частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
11 жовтня 2017 року набув чинності Закон № 2148-VІІІ, яким до частини першої статі 25 Закону № 1058-ІV внесені зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1 %.
Таким чином Законом № 2148-VІІІ з 01 жовтня 2017 року визначено новий порядок та умови перерахунку призначених пенсій, зокрема із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Тобто, при перерахунку пенсії у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону № 1058-ІV станом на дату проведення такого перерахунку.
Таким чином, враховуючи те, що станом на момент здійснення перерахунку пенсії положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1, 35 %.
Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 580/6509/23.
Враховуючи вище викладене, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки адміністративний позов не підлягає до задоволення, то відсутні правові підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, у тому числі витрат, понесених позивачем на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.