Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 травня 2026 року Справа№200/490/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) та отримує доплату до пенсії по Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - сума пенсії 26650,57 грн. Однак розмір пенсії з надбавками становить 22995,86 грн., оскільки наявне обмеження індексації з 01.03.2023 року - 2143,70 грн., з 01.03.2024 року - 262,30 грн. та обмеження індексації з 01.03.2025 року - 1248,71 грн. Позивач зауважив, що не погоджуючись із таким розрахунком пенсії звернувся до відповідача із заявою від 09.12.2025 щодо перерахунку пенсії у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахуванням обмеження індексації. Відповідач своїм листом від 06.01.2026 року у зазначеному у заяві перерахунку відмовив, зазначивши, що пенсію позивачу розраховано згідно чинного законодавства та відсутні підстави для проведення перерахунку. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Покровськ), як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV. Відповідач зауважив, що відповідно електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено, що з 01.03.2023 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», за результатами опрацювання перерахунку середній показник заробітної плати (доходу) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,197 - 7405,03 грн. Розмір підвищення склав 3643,70 та враховуючи положення постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 застосовано обмеження в індексації - -2143,70 грн (перевищує 1500 грн). 01.03.2024 здійснено перерахунок «Індексація заробітку» та «У зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму», за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,0796 - 7994.47 грн. Розмір підвищення склав 1762,30 та враховуючи положення постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 застосовано обмеження в індексації - -262,30 грн (перевищує 1500 грн). З 01.03.2025 здійснено перерахунок «Індексація заробітку», за результатами опрацювання перерахунку середню заробітну плату (дохід) в Україні збільшено на коефіцієнт 1,115 - 8913.83 грн. Розмір підвищення склав 2748,71 грн та враховуючи положення постанови КМУ №209 від 25.02.2025 застосовано обмеження в індексації - -1248,71 грн (перевищує 1500 грн). Відповідач закцентував свою увагу на тому, що пенсію ОСОБА_1 обчислено відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у ньому; копію пенсійної справи позивача починаючи з 01.01.2023 року.
Про відкриття провадження у справі, представник позивача - адвокат Дзісь А.Р. та відповідач були належним чином повідомлені, відповідно до наявності у них реєстрації кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка, де в графі «доставлено» зазначена дата 27.01.2026, тобто вони належним чином отримали копію ухвали про відкриття провадження по справі №200/490/26.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту серії НОМЕР_2 виданим Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області від 05.03.1997 року.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, якому встановлена також доплата до пенсії передбачена у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», що не заперечується сторонами по справі та підтверджується наявними доказами в матеріалах справи.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, ЄДРПОУ: 13486010, в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою щодо перерахунку його пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці та без урахування обмеження індексації.
Відповідачем було надано відповідь від 06.01.2026 року наступного змісту: - « ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) та обчислену з урахуванням норм статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058. За матеріалами електронної пенсійної справи станом на 28.02.2023 страховий стаж ОСОБА_1 врахований по 30.09.2008 та становив 66 років 02 місяці 08 днів, в тому числі додаткові роки за Списком №1 - 26 років, коефіцієнт страхового стажу - 0,66167. Пенсія ОСОБА_1 обчислена із заробітної плати за період з 01.09.1992 по 31.07.2008 складала 23119,82 грн (6186,32грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 роки х 3,73725- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Розмір пенсії станом на 28.02.2023 становив 18495,86 грн. На виконання пункту 2 статті 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Відповідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - постанова №168) з 01.03.2023 перерахунок пенсії проводився із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1.197. Заробітна плата ОСОБА_1 обчислена відповідно до стати 40 Закону №1058 та з 01.03.2023 складала 27674,45грн (7405,03грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 роки х 3,73725 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Згідно із пунктом 10 постанови №168 розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500,00грн. Відповідно до проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2023 збільшився більше ніж на 1500,00грн та склав 22139,56грн. Враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00грн, то розмір пенсії з надбавками склав 19995,86грн (18495,86грн + 1500,00грн). Різниця між розміром підвищення 3643,70грн (22139,56грн - 18495,86грн) та 1500,00грн (- 2143,70грн) є складовою пенсійної виплати та обмеженням в індексації з 01.03.2023, яка при подальших перерахунках не переглядається. З 1 березня 2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих версту населення у 2024 році» проведено масовий перерахунок пенсії згідно з частиною 2 статті 42 Закону №1058 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,0796 показника середньої заробітної плати у галузях економіки за 2014-2016 роки - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17x1,11 х 1,11 х 1,14х 1,19 /х 1,0796). Заробітна плата ОСОБА_1 обчислена відповідно до статті 40 Закону №1058 та з 01.03.2024 складала 29877,33грн (7994,47грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 роки х 3,73725 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Відповідно до проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2024 збільшився більше ніж на 1500,00грн та склав 23901,86грн. Враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00грн, то розмір пенсії з надбавками склав 21495,86грн (19995,86грн + 1500,00грн). Різниця між розміром підвищення 1762,30грн (23901,86грн.- 22139,56грн) та 1500,00грн (- 262,30грн) є складовою пенсійної виплати та обмеженням в індексації з 01.03.2023, яка при подальших перерахунках не переглядається. З 01.03.2025 пенсію ОСОБА_1 перераховано відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058 та постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі - 1,115, що складає 8913,83грн. Заробітна плата ОСОБА_1 обчислена відповідно до статті 40 Закону №1058 та з 01.03.2025 склала 33313,21грн (8913,83грн - показник середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні за 2014 - 2016 роки х 3,73725 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Відповідно до проведеного перерахунку розмір пенсії з 01.03.2025 збільшився більше ніж на 1500,00грн та склав 26650,57грн. Враховуючи, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії не може перевищувати 1500,00грн, то розмір пенсії з надбавками склав 22995,86грн (21495,86грн + 1500,00грн). Різниця між розміром підвищення 2748,71грн (26650,57грн - 23901,86грн) та 1500,00грн- 1248,71грн) є складовою пенсійної виплати та обмеженням в індексації з 01.03.2023, яка при подальших перерахунках не переглядається. Розмір пенсії до виплати з 01.03.2025 по теперішній час становить 22995,86грн. Враховуючи вище зазначене, до нового розміру пенсії після проведеного перерахунку з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 застосовується вищеозначене обмеження так як розмір збільшення понад 1500,00грн фіксується мінусовим значенням та не зміниться при наступних перерахунках пенсії. Пенсія ОСОБА_1 обчислена та виплачується відповідно до чинного законодавства та наявними матеріалами в електронній пенсійній справі.».
Варто зазначити, що у відповідності до приписів ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Позивач, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії йому гарантованого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії йому починаючи з 09.12.2025 року у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, без урахування обмеження індексації.
Отже, в даному випадку суд має встановити правомірність дій відповідача при нарахуванні та виплати позивачу пенсії, з урахуванням встановленої доплати до пенсії у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - у розмірі 80% заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року.
З наявної в матеріалах справи копії перерахунку пенсії позивача дата-час розрахунку 06.11.2025, суд встановив, що відповідачем застосовуються обмеження в індексації з 01.03.2023 у розмірі - (-2143,67 грн.), з 01.03.2024 у розмірі - (- 262,30 грн.) та з 01.03.2025 у розмірі - (- 1248,71 грн.) та замість нарахованої суми пенсії - 26 650,57 грн., позивачу виплачується пенсія у розмірі - 22 995,86 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема як пенсія за віком.
Умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України № 1058, яку було обчислено з урахуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до статті 40 Закону №1058.
02 вересня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі Закон № 345), який набрав чинності 16 вересня 2008 року.
Згідно з преамбулою до Закону № 345 цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Відповідно до ст. 1 Закону № 345, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі шахтарі), та членів їх сімей.
Ст. 8 Закону № 345 визначає особливості пенсійного забезпечення осіб, на яких поширюється дія цього Закону.
Так, згідно зі ст. 8 Закону № 345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків […] за списком виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст. 40 Закону № 1058, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
За приписами ч. 3 ст. 10 Закону № 345 закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Частиною 4 статті 10 Закону № 345 внесені зміни до низки законів.
Так, на підставі п. 6 ч. 4 ст. 10 Закону № 345 до Закону № 1058 були внесені наступні зміни:
у статті 24:
[…]
частину третю доповнено абзацом десятим такого змісту:
«За кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року»;
[…]
частину першу статті 28 доповнено абзацом третім такого змісту:
«Мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність»;
[…].
Як свідчить Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», необхідність прийняття цього Закону була обумовлена тим, що у зв'язку з умовами, що склались в Україні, пов'язаними з падінням престижності шахтарської професії як в плані умов праці, так і в плані соціально-економічних стимулів виникла необхідність на законодавчому рівні закріпити соціальні гарантії, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин, гідної оплати праці та пенсійного забезпечення шахтарів, створенні мотивації у молодого покоління до одержання шахтарських професій.
Метою прийняття запропонованого Закону було закріплення основних соціальних гарантій, що стосуються забезпечення життєвого рівня шахтарських родин та підвищення престижності шахтарської праці, що дасть змогу залучати до роботи у вугільній галузі необхідні кадри у працездатному віці.
З цією метою Законом передбачений ряд шляхів підвищення престижності шахтарської праці, відповідно до стажу роботи та роду занять шахтарів, серед яких встановлення мінімального розміру пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років за списком № 1, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати.
Верховна Рада України шляхом прийняття Закону № 345 запровадила додаткову соціальну гарантію шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, яка полягає в тому, що мінімальний розмір їх пенсії незалежно від місця останньої роботи встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, ст. 8 Закону № 345 не встановлює окремий вид пенсії. Нормами цієї статті держава встановила додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а.
Верховний Суд в постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 345/4616/16, від 06 лютого 2019 року у справі № 345/4570/16-а, від 05 грудня 2019 року у справі № 345/4462/16-а, від 11 липня 2019 року у справі № 345/3954/16-а від 29 грудня 2021 року у справі № 345/2562/17 та інших навів висновок про те, що ст. 1 Закону № 345 слід розглядати у нерозривному зв'язку зі Списком № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Таким чином, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону № 345 та встановлені цим законом пільги і соціальні гарантії, належать тільки ті працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.
Учасники справи не заперечують, що позивач, як особа, яка має більше 15 стажу з повним робочим днем на підземних роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, має право на обчислення розміру його пенсії за віком із застосуванням норм ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058.
Встановлення доплати до пенсії позивача з урахуванням приписів Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» свідчать копії з його пенсійної справи про перерахунок пенсії та не заперечується відповідачем по справі, враховуючи відсутність з цього приводу будь-яких заперечень в заяві по суті справи (відзив на позовну заяву).
Суд зауважує, що Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не запроваджено окремий вид пенсії, а лише встановлено додаткову соціальну гарантію щодо мінімального розміру пенсії осіб, на яких поширюється його дія, тому право на призначення пенсії з урахуванням його приписів слід нерозривно тлумачити у системному взаємозв'язку із положеннями Закону №1058-IV, на підставі якого призначається пенсія.
Отже, мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком, у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, за вимогами законодавства, мінімальний розмір пенсії вказаній категорії осіб після проведення всіх перерахунків не може становити менше ніж 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Тобто, якщо цей розмір пенсії в сукупності менший за мінімальний розмір, установлений для шахтарів абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, пенсія встановлюється в мінімальному розмірі.
Доплата шахтарям до мінімального розміру це різниця між мінімальним розміром пенсії (у тому числі трьома прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність) та розміром пенсійної виплати, який обчислюється відповідно до ст. 27, із врахуванням ст. 28, 42 Закону № 1058-IV.
До розміру пенсії після перерахунку (тобто, понад три розміри прожиткового мінімуму) додаються тільки надбавки, підвищення, компенсаційна виплата за втрату годувальника, додаткова пенсія, пенсія за особливі заслуги, доплата у зв'язку із закриттям ЧАЕС, цільова грошова допомога на прожиття інвалідам війни.
З аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що основний розмір пенсії пенсіонера визначається з урахуванням належних йому доплат за його понаднормовий стаж, а потім формується розмір доплати шахтарю.
При цьому, законодавством не передбачено зменшення мінімального розміру пенсії у наслідок проведення її перерахунку.
Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року справа № 345/882/17.
З 01.03.2023 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (далі - Постанова № 168) проводиться перерахунок пенсії згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 Питання проведення індексації пенсії у 2019 році із застосуванням коефіцієнта збільшення показника заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
При цьому, відповідачем розрахована сума обмеження в індексації з 01.03.2023 (- 2143,70 грн.).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345, тобто, до мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, що не відповідає приписам законодавства.
З 01.03.2024 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році проводиться перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
При цьому, відповідачем розрахована сума обмеження в індексації з 01.03.2024 (- 262,30 грн.).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345, тобто, до мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, що не відповідає приписам законодавства.
З 01.03.2025 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році проводиться перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
При цьому, відповідачем була застосована сума обмеження в індексації з 01.03.2025 (-1 248,71 грн.).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем обмеження в індексації застосовані після нарахування доплати до пенсії по Закону № 345, тобто, до мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058, що не відповідає приписам законодавства.
Отже з урахуванням вищезазначеного, розмір пенсії позивача за період з 01.03.2025 має складати не менше - 26 650,57 грн.
Суд зауважує, що дії відповідача щодо застосування обмеження розміру індексації після нарахування мінімального розміру пенсії визначеного ст. 8 Закону № 345 та абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058 не відповідають приписам законодавства, з урахуванням наведеного такі дії відповідача слід визнати протиправними.
В свою чергу, суд має зауважити відповідача, що обмеження в даних спірних правовідносинах, які виникли між учасниками справи розміру пенсії позивача індексацією нівелює саму по собі встановлену законодавством додаткову соціальну гарантію отримання пенсійної виплати особам, на яких поширюється дія Закону № 345, що не відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Щодо строку звернення з якого слід зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії, суд зазначає наступне.
У відповідності до приписів ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що даний позов було подано представником позивача засобами зареєстрованого кабінету «Електронний суд» - 22.01.2026 року, з урахуванням наведеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню з 22.07.2025 року, а не з 09.12.2025 року як просить позивач.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
У відповідності до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження основного розміру пенсії позивача гарантованого ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року, та як похідна вимога, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивача з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, та виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з урахуванням раніше вже виплачених сум, починаючи з 22.07.2025 року.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 21.01.2026, позивач за подання адміністративного позову сплатив 1065,00 грн. судового збору.
Суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 1064,96 грн.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 139, 243 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) щодо обмеження основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) гарантованого ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при перерахунку пенсії з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 року у відповідності до вимог ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», а саме у розмірі 80% заробітної плати (доходу) визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, та виплатити позивачу різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії з урахуванням раніше вже виплачених сум, починаючи з 22.07.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1064 (одну тисячу шістдесят чотири) гривень 96 коп.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 01 травня 2026 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець