Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 травня 2026 року Справа№200/5304/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
18.07.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить
- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській область від 11.04.2025р. №914270156614 щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії, ОСОБА_1 , згідно частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву на перерахунок пенсії, ОСОБА_1 , згідно частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. на користь, ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 23.07.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивач 06.04.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії за абз.2 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.04.2025 № 914270156614 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Вважає рішення протиправним та таким, що порушує його права на отримання збільшеного розміру пенсії.
Відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву в якому відповідач заперечує проти задоволення позову, зазначає, що ОСОБА_1 06.04.2025 звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058. Зазначена заява була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, згідно п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058 затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11.04.2025 № 914270156614 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії. Відмовляючи в перерахунку пенсії за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виходило з наступних обставин: Згідно абз. 1, 3, 5 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. У разі, якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію. Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії там особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Зазначений перерахунок позивачу було проведено 01.04.2025 року автоматичним способом з урахуванням відпрацьованого стажу за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. З моменту попереднього перерахунку не минуло два роки. Враховуючи вищевикладене, оскаржуваним рішенням від 11.04.2025 року відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.
Просить відмовити в задоволенні позову.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 з 06.10.2023 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як працюючий пенсіонер.
06.04.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою відповідно до якої просив зробити перерахунок пенсії згідно з ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
11.04.2025 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №914270156614відмовлено у проведенні вказаного перерахунку.
З вказаного рішення слідує, що оскільки ОСОБА_1 було проведено масовий перерахунок по стажу абз.3 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» з 01.04.2024 року, стаж враховано по 28.02.2024 року (не пройшло 24 календарні місяці), а також відсутній стаж відпрацьовані повні 24 календарні місяці, то він не має права на перерахунок згідно ч.4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що згідно з протоколом перерахунку пенсії долученого до матеріалів справи відповідачем від 24.05.2023 року з 01.04.2023 року здійснено перерахунок пенсії позивача (індексація заробітку), відповідно до якого при страховому стажі 51 рік 7 місяців 7 днів розмір пенсії склав 5873,21 грн.
У подальшому, згідно перерахунку від 25.03.2025 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2024 року, відповідно до якого при страховому стажі 53 роки 6 місяців 7 днів розмір пенсії склав 7171,41 грн.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії за заявою позивача, такий звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Частинами 1, 2 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно ч. 2 ст. 42 Закону №1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до ч.4 ст.42 Закону № 1058 у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 р. № 10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Як встановлено судом, у 2003 році позивачу призначено пенсію по інвалідності. Розмір пенсії встановлено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки. Станом на дату звернення позивача до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії позивач продовжував працювати.
Згідно матеріалів пенсійної справи, 2023 та 2024 роках пенсія позивача перераховувалась з урахуванням індексації заробітку (масовий перерахунок) та її розмір збільшувався.
Крім того, оскільки після призначення пенсії позивач продовжив працювати, тож при наявності не менш як 24 місяці додаткового страхового стажу, ГУ ПФУ в Донецькій області 24.05.2023 без додаткового звернення позивача проведено відповідний перерахунок, пенсію обчислено при страховому стажі 51 рік 7 місяців 7 днів середньомісячній заробітній платі 5873,21 грн.
Згідно перерахунку від 25.03.2025 року позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2024 року, відповідно до якого при страховому стажі 53 роки 6 місяців 7 днів розмір пенсії склав 7171,41 грн.
Суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази призначення (переведення) позивача на інші види пенсії.
У позовній заяві позивач зазначає, що як працюючий пенсіонер він набув право перерахунку пенсії відповідно до п.2 ч.4 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058 за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Відповідно коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0.51583 (619 днів/100 місяці *12 місяців=*1).
Загальний розмір пенсійної виплати станом на 01.04.2025 складає (11990.08 * 0.53500) (коефіцієнт стажу) = 6414, 69грн., у тому числі: - доплата за 28 років понаднормового стажу 300,72 грн.; Компенсаційна виплата 75-ти річним (400*1.14) - 456.00 грн
За нормами ст.42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
До того ж, Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст.42 Закону № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.
Оскільки судом встановлено, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до статті 42 Закону № 1058 правомірно, відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволення позова ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01.05.2026 року.
Суддя І.Г. Аляб'єв