01 травня 2026 рокуСправа № 160/934/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Турової О.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі питання про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі №160/934/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.01.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити з 1 лютого 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД78860 від 03.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 1 лютого 2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки №ФД78860 від 03.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 83% грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром пенсії.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена вище справа розподілена головуючому судді Туровій О.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/934/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).
Водночас, суд, оцінюючи надані позивачем документи, додані до позовної заяви, дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачеві строк - п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2 662,40 грн.
Копію ухвали суду від 03.04.2026 року направлено на адресу ОСОБА_1 , зазначену в позовній заяві, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте це поштове відправлення за штриховим кодовим ідентифікатором №R067144798683 повернуто до суду 29.04.2026 року із відміткою відділення поштового зв'язку від 27.04.2026 року про неможливість вручення за закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується трекінгом відстеження поштового пересилання.
Враховуючи, що ухвала суду є різновидом судового рішення (ст. 241 КАС України), а відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року в справі №804/575/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Частиною 5 статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, після повернення поштового відправлення, яким на адресу позивача направлялася копія ухвали суду про залишення позову без руху від 03.04.2026 року, судом вживалися додаткові заходи задля повідомлення позивача про наявність такої ухвали у телефонному режимі за номером телефону, зазначеним у позовній заяві.
Однак, згідно з довідкою про підтвердження належного повідомлення від 01.05.2026 року, складеною помічником судді Рамазановим Р.Р., ним здійснено два телефонних дзвінка на абонентський номер, вказаний позивачем - ОСОБА_1 , у позовній заяві (+38(067)278-63-21), проте під час першого телефонного дзвінка ніхто не відповів, а під час другого телефонного дзвінка відповіла невідома особа жіночої статі, яка повідомила, що цей номер не належить особі, яка є позивачем у справі №160/934/26 ( ОСОБА_1 ).
Відтак, судом вжито належних заходів щодо повідомлення позивача про постановлену у справі ухвалу від 03.04.2026 року.
При цьому судом враховується і те, що позивач, як особа зацікавлена в отриманні інформації щодо заявленого ним позову та його вирішення, мав змогу ознайомитися зі змістом ухвали суду про залишення його позову без руху з Єдиного державного реєстру судових рішень, в якому зазначена ухвала була оприлюднена.
Проте, станом на теперішній час в матеріалах справи відсутні докази усунення позивачем недоліків позовної заяви, а також відсутня обґрунтована заява позивача про продовження процесуального строку, що свідчить про те, що позивач не виконав вимоги ухвали суду про залишення позову без руху та не усунув недоліки позовної заяви.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Відтак, особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви.
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно з ч.15 ст.171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Також п.7 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
За наведених обставин, враховуючи не виконання позивачем вимог ухвали суду від 03.04.2026 року про залишення позову без руху після відкриття провадження у справі та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, а саме: не надання позивачем документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 2 662,40грн, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без розгляду на підставі ч.15 ст.171 та п.7 ч.1 ст.240 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись ч. ч. 13, 15 ст.171, п.7 ч.1 ст. 240, ст. ст. 248, 250 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачеві, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Турова