01 травня 2026 року Справа № 160/4437/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 242 295,97 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача податкового боргу, не сплаченого у встановлений законом строк.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.03.2026 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Від відповідача надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач заперечує проти нарахування податкового боргу, зазначає, що позивачем не надано доказів направлення відповідачу ППР, згідно якого нарахована пеня. До того ж, зазначив, що відповідачем не отримані ППР щодо нарахування основного податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб, на поштовому повідомленні стоїть підпис отримувача, який відповідачці не належить.
Позивачем надано відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач зазначив, що відзив відповідача є необґрунтованим та таким, що не спростовує законності та обґрунтованості поданої позовної заяви. Також вказано, що у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/ несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
На обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
На теперішній час в інтегрованих картках платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 обліковується незаявлений до суду податковий борг у сумі 242 295,97 грн, який складається із:
заборгованості з орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 242 295,97 грн, згідно:
податкового повідомлення-рішення від 11.04.2025 №361844-2415-0403- UA12040150000015189 на суму 69 030,36 грн;
податкового повідомлення-рішення від 11.04.2025 №361806-2415-0403- UA12040150000015189 на суму 81 257,02 грн;
податкового повідомлення-рішення від 11.04.2025 №361849-2415-0403- UA12040150000015189 на суму 72 550,91 грн.
та 19457,68 грн пені, що нарахована за борг минулих періодів (несвоєчасну сплату податкового зобов'язання згідно прийнятих контролюючим органом ППР від 27.05.2021 № 881481-2409-0403, від 08.11.2022 №2094600-2416-0403).
З урахуванням вимог ст.56, 57 ПК України, в зв'язку з несплатою фізичною особою ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст. 59 ПКУ, у зв'язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу по фізичній особі ОСОБА_1 була сформована податкова вимога від 23.09.2021 №0114563-1307-0403, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку.
У зв'язку із наявністю у відповідача податкового боргу контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 23.09.2021 №0114563-1307-0403 на суму податкового боргу у розмірі 145924,83 грн, яку направлено відповідачу на його податкову адресу, та отримана відповідачем 12.10.2021.
Оскільки податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з позовом.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Системний аналіз наведених норм ПК України свідчить про чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу, а отже саме такі обставини і складають предмет доказування у цій справі.
У спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, у тому числі, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством.
Положеннями статті 57.3 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
При цьому, контролюючий орган має право звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу з платників податків із дотриманням відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають право на примусове стягнення податкового боргу, у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов'язання протягом 30 днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Крім того, ч. 3 ст. 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У межах розгляду справи про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових (податкових) зобов'язань, наявність правових підстав для нарахування грошового (податкового) зобов'язання має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення. Саме такий спосіб захисту прав платника податків визначений положеннями статей 55, 56 Податкового кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16 та інших.
Наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 року затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок №5).
Відповідно до пп.1 п.1 "Порядок ведення інтегрованої картки платника" розділу ІІ "Інтегрована картка платника" з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Щодо дотриманням позивачем відповідних умов, встановлених п. 95.2 ст. 95 ПК України, які надають йому право на примусове стягнення податкового боргу, суд враховує наступне.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 ПК України).
Згідно з пунктами 87.1, 87.9 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання у встановлені строки, контролюючим органом надіслана відповідачу податкова вимога від 23.09.2021 №0114563-1307-0403, яку отримано відповідачем 12.10.2021.
Судом також встановлено, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформований податкових борг, що заявлений позивачем до стягнення, також отримані відповідачем, про що позивач надав відповідні докази.
До того ж, в матеріалах справи відсутні докази оскарженні їх в судовому порядку.
При цьому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що на поштовому повідомленні, яким відповідачу направлялись ППР від 11.04.2025 містить підпис, який не належить ОСОБА_1 , оскільки на цьому поштовому повідомленні, працівником поштового відділення проставлена позначка «особисто», що свідчить про те, що працівник поштового відділення пересвідчився, що вручає поштове повідомлення особисто адресату - ОСОБА_1 .
У суду відсутні будь-які сумніви у зворотньому, до того ж, відповідач належних доказів в обгрунтування таких доводів суду не надав.
Враховуючи наведене, заявлений у цій справі до стягнення податковий борг є узгодженим.
Що ж до доводів відповідача про відсутність окремого рішення податкового органу про нараховану пеню, суд зазначає таке.
Підпунктом 60.1.1 ПКУ визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення.
Отже, лише у разі, якщо платником податків податковий борг був погашений, а через деякий час виник знову, органу державної податкової служби слід направити (вручити) йому нову податкову вимогу на новоутворений податковий борг.
В той же час, відповідно до пп. 14.1.162 ПКУ пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп. 129.1.1 ПКУ).
Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Мінфіну №1204. При цьому Порядком №1204 не передбачено відображення у податкових повідомленнях-рішеннях, які надсилаються платнику податків за наслідками перевірки, сум пені відповідно до пп. 129.1.1 ПКУ, оскільки на момент їх надіслання (вручення) платникам податків відсутні всі необхідні дані для визначення її суми, зокрема, дата закінчення нарахування пені. Нарахування пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки, здійснюється в інтегрованій картці платника засобами ІТС "Податковий блок".
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 ПКУ).
За змістом п. 129.4 ПКУ пеня, визначена пп. 129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Таким чином, зазначеними положеннями законодавства не передбачено обов'язку контролюючого органу щодо необхідності прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання.
З огляду на вищевказане правове регулювання спірних правовідносин та враховуючи, що контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення з відповідача податковий борг в сумі 242295,97 грн.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Натомість позивачем доведено наявність узгодженої заборгованості відповідача перед бюджетом, яка не сплачена останнім у добровільному порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати у вигляді судового збору не розподіляються.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 242 295,97 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 01.05.2026 року.
Суддя Н.Є. Калугіна