30 квітня 2026 року Справа №160/10816/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10816/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/10816/24.
Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №160/10816/24 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, та у період з 01.03.2018р. по 30.11.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, та у період з 01.03.2018р. по 30.11.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 раніше виплачених сум грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія) з 09.12.2021 по 24.04.2022, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 , з врахуванням раніше виплачених сум грошового забезпечення за період з 09.12.2021 по 24.04.2022 року (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний 2021 рік, 2022 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"; після здійснення перерахунку грошового забезпечення, видати ОСОБА_1 грошовий атестат та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для подання їх до Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку основного розміру пенсії.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Вказане рішення прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 в адміністративній справі № 160/10816/24 - змінено, викладено мотивувальну частині рішення в редакції постанови апеляційного суду, а абзаци 2 та 3 резолютивної частини в такій редакції:
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 28.02.2018р. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, та у період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації. грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, та у період з 01.03.2018р. по 31.12.2022р. із застосуванням щомісячної фіксованої різниці між сумою індексації та розміром підвищення грошового забезпечення відповідно до п. 5 Порядку проведення індексації. грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 в адміністративній справі № 160/10816/24 - залишено без змін.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 - залишено без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.07.2024 в адміністративній справі №160/10816/24 переглянуто в апеляційному порядку та викладено в редакції постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 року по справі №160/10816/24.
На виконання вказаних судових рішень позивачу видано виконавчий лист.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10816/24.
Обґрунтовуючи подану заяву, представник позивача зазначив, що, відповідач, виконуючи рішення у даній справі, в частині здійснення перерахунку грошового забезпечення за 2021 та 2022 роки, протиправно застосував прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів оплата праці яких регулюється спеціальними законами у розмірі - 2102 грн, тоді як прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2021 року, який визначений судом у рішенні як розрахункова величина для перерахунку грошового забезпечення за 2021 рік, складає 2270,00 грн та станом на 01.01.2022 - 2481,00 грн. Крім цього, суми, нараховані на виконання рішення у цій справі позивачу не виплачені. Також військовою частиною НОМЕР_2 не виконано частину останнього пункту Рішення, а саме: «…після здійснення перерахунку грошового забезпечення, видати ОСОБА_1 грошовий атестат та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для подання їх до Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку основного розміру пенсії».
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно приписів частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до приписів статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях по справах «Іммобільяре Саффі проти Італії», «Горнсбі проти Греції», «Жовнер проти України», «Бурдов проти Росії», «Ясіун'єне проти Литви», «Руйану проти Румунії» наголошує на тому, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.
У контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".
Отже, механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури виконання рішень суду.
Таким чином, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами. Це виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку грошового забезпечення, проведеного на виконання рішення від 12.07.2024 у справі №160/10816/24, відповідачем при здійсненні перерахунку грошового забезпечення застосовано прожитковий мінімум на 01.01.2021, 01.01.2022 - 2102,00 грн (ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2021 рік, на 2022 рік" прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, зокрема, з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року - 2102 гривні).
Разом з цим, в постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024, суд зазначав, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, являється розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Разом з цим, судом не вказано, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням є прожитковий мінімум працездатних осіб, який застосовується для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами.
Відтак, при виконанні рішення у цій справі та здійснення перерахунку грошового забезпечення за 2021-2022 роки, відповідач мав застосовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2021 року у розмірі 2 270,00 гривні та станом на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн.
Крім цього, матеріали справи не містять доказів вчинення Військової частиною НОМЕР_2 всіх необхідних дій щодо виплати грошового забезпечення на виконання рішення суду у цій справі, а також щодо видачі ОСОБА_1 грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для подання їх до Пенсійного фонду України з метою проведення перерахунку основного розміру пенсії.
На підставі викладеного, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що наявні підстави для встановлення судового контролю у справі №160/10816/24.
Керуючись статтями 2-9, 167, 243, 248, 256, 295, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №160/10816/24, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №160/10816/24 та зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №160/10816/24, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №160/10816/24 протягом 3 (трьох) місяців з дня постановлення даної ухвали.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 надати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду відомості про керівника суб'єкта владних повноважень - командира Військової частини НОМЕР_2 , який відповідальний за виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №160/10816/24, з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 у справі №160/10816/24, а саме:
- прізвище ім'я по-батькові;
- розрахунковий номер облікової картки платника податків;
- зареєстроване місце проживання.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна