01 травня 2026 року Справа 160/3074/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпрі заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі № 160/3074/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 160/3074/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправним та скасування наказу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/3074/26.
До суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову. В обґрунтування якої зазначено, що після подання позовної заяви з'явилися нові обставини, пов'язані з предметом і підставами первісного позову: за результатами третього службового розслідування видано наказ УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 227 о/с від 17 квітня 2026 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби до капітана поліції ОСОБА_1 . Зазначає, що вказане стягнення є наслідком тієї ж бездіяльності відповідача щодо медичного забезпечення та ігнорування моїх рапортів про погіршення стану здоров'я, що вже оскаржується в цій справі.
Вирішуючи заяву позивача про зміну предмету позову, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Так, частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
В свою чергу, підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Аналіз наведених вище процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави стверджувати, що позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, однак, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.
Зміна позову повинна стосуватися тих спірних правовідносин, які вже винесені на розгляд і вирішення суду. Позивачем не повинно ототожнюватися можливість подання заяви про зміну предмету або підстав позову із поданням нового адміністративного позову, що не пов'язаний з первісним позовом.
У постанові від 22.01.2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд дійшов висновку, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
В поданій позивачем заяві «про зміну предмету позову» позивач доповнює раніше заявлені позовні вимоги новими вимогами.
При цьому позовна заява, подана позивачем та провадження за якою було відкрито, містить вимоги (предмет позову): визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 наказу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 3 від 02 лютого 2026 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді догани до інспектора взводу № 2 роти № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 ; визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 наказу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» № 6 від 03 березня 2026 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді суворої догани до інспектора взводу № 2 роти № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 .
В свою чергу, уточнена позовна заява, яка долучена в день подання заяви про зміну предмету позову містить вимоги про визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 наказу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» № 3 від 02 лютого 2026 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді догани до інспектора взводу № 2 роти № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 наказу УПОП № 3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» № 6 від 03 березня 2026 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді суворої догани до інспектора взводу № 2 роти № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування пунктів 2, 3 наказу ДПОП «ОШБ НПУ «Лють» № 227о/с від 17 квітня 2026 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» у вигляді звільнення зі служби в поліції до інспектора взводу № 2 роти № 2 полку УПОП № 3 ДПОП «ОШБ «Лють» капітана поліції ОСОБА_1 .
Зміст заяви про зміну предмету позову та аналіз заявлених позовних вимог свідчить про те, що така заява містить зміну предмету та підстав позову.
Щодо строків подання заяви про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 2, 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
В даному випадку, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). За таких обставин, розгляд даної справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, а процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи те, що провадження у справі відкрито 25.02.2026 року, позивач мав право подати заяву про зміну предмету позову до 24.03.2026 року.
В свою чергу, заява про зміну предмету позову подана до суду 30.04.2026 року.
З огляду на вищевикладене, оскільки заява ОСОБА_1 про зміну предмету позову подана без дотримання вимог статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки позивач змінив, як предмет позову так і підстави позову, а також подана поза межами передбаченого нормами Кодексу адміністративного судочинства України строку для її подання, тобто після початку розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття такої заяви до розгляду та повернення її без розгляду.
Керуючись статтями 47, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну предмету позову та уточнену позовну заяву у справі № 160/3074/26 - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню в порядку та строки, передбачені статтями 295 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська