Справа № 161/8714/26 Провадження №11-сс/802/236/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
30 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42023030000000120 від 29.12.2023,
До Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла скарга ОСОБА_6 про визнання бездіяльності та скасування рішення заступника начальника першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, яким йому було відмовлено у задоволенні клопотання від 02.04.2026 про закриття кримінального провадження №42023030000000120 від 29.12.2023 на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2026 року у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 відмовлено.
Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що вимоги скарги не входять в перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, тобто вимоги скарги не можуть бути предметом розгляду в порядку ст.303 КПК України.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою. Вказує, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що така скарга не підлягає розгляду, оскільки неправильно кваліфікував предмет скарги, формально звівши її до ніби «вимоги не передбаченої КПК України» та фактично ототожнив відсутність прямої згадки у ст.303 КПК України з «відсутністю права на захист», що є прямим порушенням принципу верховенства права. Просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою відкрити провадження за скаргою ОСОБА_6 ..
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_6 не з'явився та подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без його участі.
А тому, відповідно до приписів ч.4 ст.405 КПК України, його неприбуття не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження за доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, підставою для відмови у відкритті провадження стало те, що заявлені вимоги, на думку слідчого судді, виходять за межі судового контролю, здійснення якого покладається на слідчого суддю та не можуть бути предметом розгляду в порядку ст.303 КПК України.
Разом з тим, на думку колегії суддів апеляційного суду, постановляючи вказане рішення, слідчий суддя допустив порушення кримінального процесуального закону, з огляду на таке.
Підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача та прокурора під час досудового розслідування врегульовано главою 26 КПК України.
Водночас, апеляційний суд наголошує, що в даному випадку слідчий суддя спочатку мав вирішити питання про те, чи підсудна скарга міськрайонному суду і тільки після цього приймати рішення відповідно до положень ст.ст.304, 307 КПК України.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими ст..318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Приписами ч.7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч.1 ст.192, ч.2 ст.199, ч.1 ст.201, ч.3 ст.244, ч.10 ст.290 КПК України задекларовано, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Положеннями ч.6 ст.9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.
Виходячи із аналізу норм КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування, а тому, з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК України, зазначене правило застосовується й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч.1 ст.306 КПК України).
Отже, з урахуванням положень ч.6 ст.2, ст.32 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, у межах юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, прокурор, дії (бездіяльність) якого оскаржуються.
Зі змісту поданої скарги вбачається, що ОСОБА_6 оскаржується рішення заступника начальника першого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора.
При цьому, згідно правового висновку ВС у складі Другої судової палати ККС від 22.04.2020, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.
Вказаний вище відділ є структурним підрозділом Офісу Генерального прокурора, з юридичною адресою: вулиця Різницька міста Києва.
Таким чином, слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області, відмовивши у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , постановив ухвалу поза межами своїх повноважень, з порушенням правил підсудності.
Тобто, слідчий суддя прийняв рішення, яке не передбачено кримінальним процесуальним законом, відповідно до вимог п.2 ч.2 ст.304 КПК України, якою регламентовано, що слідчий суддя, до якого надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність прокурора, що не підлягає розгляду в цьому суді, повинен повернути таку скаргу, тоді як, слідчий суддя на підставі ч.4 ст.304 КПК України відмовив у відкритті провадження.
Згідно з приписами ч.1 ст.409 КПК України та п.6 ч.2 ст.412 КПК України порушення правил підсудності являється істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне за собою безумовне скасування судового рішення апеляційною інстанцією.
Відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 є такою, що не ґрунтується на законі, у зв'язку з чим, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.304, 376, 405, 407 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 квітня 2026 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_6 , - скасувати.
Призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді