Справа № 161/23000/25 Провадження №11-кп/802/444/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
(резолютивна частина)
30 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження №12025030580001558 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року щодо нього,
В провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області знаходяться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025030580001558 про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України.
В ході розгляду судом вказаного кримінального провадження прокурор у кримінальному провадженні подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , оскільки ризики, визначені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу, не відпали, а продовжують існувати.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року клопотання прокурора задоволено, продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 на 60 днів, тобто до 18 червня 2026 року включно. Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді 22.10.2025 для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 процесуальних обов'язків залишено без змін.
Таке своє рішення суд мотивував тим, що запобігти доведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, неможливо.
Зі змісту апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 вбачається, що він просить переглянути ухвалу суду про продовження йому строку запобіжного заходу в апеляційному порядку.
Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, які підтримували подану апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив апеляційну скаргу і просив залишити ухвалу суду без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Згідно із ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений судом, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід - тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На думку апеляційного суду, місцевий суд відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового і сімейного стану ОСОБА_8 , міцності його соціальних зв'язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Матеріалами провадження стверджується, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.361, ч.4 ст.185 КК України.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен враховувати вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судом першої інстанції у достатній мірі встановлені підстави для продовження виняткового запобіжного заходу, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція найтяжчої статті передбачає покарання до 8 років позбавлення волі, обвинувачений раніше судимий, не працює, не має постійного джерела доходу.
Підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слугувало те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України
Тому, на переконання апеляційного суду, заявлені прокурором ризики продовжують існувати.
Апеляційний суд вважає, що продовжуючи ОСОБА_8 винятковий запобіжний захід, суд першої інстанції врахував як обставини, передбачені ст.184 КПК України, так і обставини, визначені ст.199 КПК України.
На переконання суду апеляційної інстанції, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе дієво забезпечити виконання покладених на ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 квітня 2026 року щодо нього - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: