Справа № 155/230/26 Провадження №33/802/251/26 Головуючий у 1 інстанції:Яремчук С. М.
Доповідач: Денісов В. П.
29 квітня 2026 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Петрука І.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 12 лютого 2026 року, о 00 годин 40 хвилини в місті Горохів, по вулиці Студентській, керувала автомобілем Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням приладу «Алкофор 507», тест №00204, результат тесту 1,67‰.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, що підтверджують факт керування автомобілем ОСОБА_1 у час та місці, зазначених у протоколі. Просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Петрука І.В., який підтримував подану апеляційну скаргу, просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №589217 від 12 лютого 2026 року (а.с.2), рапортом начальнику ВП №2 (місто Горохів) Луцького РУП ГУНП у Волинській області відповідно до якого 12 лютого 2026 року о 00 годин 25 хвилин надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в місті Горохів, вулиця Студентська, 4, в полі біля гуртожитку перебуває двоє осіб в транспортному засобі Audi A6 чорного кольору. Підозріло себе поводять (а.с.6), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів згідно з яким ОСОБА_1 пройшла огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Алкофор 507», результат тесту 1,67‰, тест №00204, від підпису відмовилася (а.с.4), роздруківкою з приладу «Алкофор 507» щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння, проба позитивна 1,67‰, тест №00204, проведений 12 лютого 2026 року о 00 годин 48 хвилини (а.с.5), відеозаписами з бодікамери поліцейського (а.с.11), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, яка не відповідає обстановці (а.с.4), то працівник поліції мав право запропонувати їй пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи та перегляд їх змісту вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 , оскільки такі доводи є необґрунтованими та повністю спростовуються наявними в матеріалах доказами.
Як вбачається з відеозапису бодікамери працівника поліції, посеред дороги знаходиться автомобіль за кермом якого перебувала ОСОБА_1 , на запитання поліцейських, що тут відбувається ОСОБА_1 відповіла, що вони застрягли, і вона не може виїхати. На запитання поліцейського хто їхав машиною, ОСОБА_1 відповіла - Я (00:39 час на відео). На запитання поліцейського «Нащо ви нам сигналили?», ОСОБА_1 відповіла «Ми бачили, що ви їдете», «Щоб нас хтось витягнув». Працівник поліції роз'яснив, що був дзвінок на лінію «102» про неадекватну поведінку, зокрема «газують, кричать». На повторне запитання поліцейського «Хто їхав машиною?» ОСОБА_1 відповіла: «Я» (00:43 час на відео). Під час спілкування з останньою поліцейський виявив у неї ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував пройти огляд за допомогою технічного прилад. На таку пропозицію ОСОБА_1 погодилась, результат тесту склав 1,67‰. Відразу після проходження огляду остання почала стверджувати, що вона не є водієм та не погодилась з результатом огляду, від огляд в медичному закладі відмовилась (а.с.11).
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що не підтверджено факту керування ОСОБА_1 автомобілем, оскільки вони є необґрунтованими, спростовуються наявними у справі відеозаписами та розцінюються судом як намагання уникнути адміністративної відповідальності.
Проаналізувавши зібрані й досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушниці та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Петрука І.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Горохівського районного суду Волинської області від 24 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов