Справа № 159/2328/26 Провадження №11-сс/802/235/26 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
28 квітня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
слідчого - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за №62025140110002438 від 17.06.2025 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 20 квітня 2026 року до 18 червня 2026 року включно без права внесення застави,
Слідчий СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 , 21.04.2026 року звернувся до слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.190 КК України.
20.04.2026 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст.190 КК України.
20.04.2026 року ОСОБА_8 затримано в порядку п.6 ч.1 ст.615 КПК України.
З метою уникнення ризиків можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 року задоволено клопотання слідчого СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №62025140110002438 від 17.06.2025 року.
Обрано відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 20.04.2026 року до 18.06.2026 року включно без права внесення застави.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу в якій вважає її такою, що постановлена без дотримання вимог процесуального законодавства та норм матеріального права, а також необґрунтованою, оскільки слідчим суддею не було повно і всебічно з'ясовано обставини цієї справи та неналежним чином було оцінено докази й аргументи, надані її учасниками. Крім того оскаржувана ухвала не відповідає завданню і основним засадам кримінального судочинства в силу допущених порушень прав підозрюваного, захищених як Конституцією України, так і Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, всупереч закріпленим в національному законодавстві України засадам верховенства права, законності, а також необхідності врахування судової практики Європейського суду з прав людини при здійсненні судочинства.
Просить ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2026 року скасувати. У задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити. Застосувати в межах строку досудового розслідування кримінального провадження до підозрюваного ОСОБА_8 один з більш м'яких запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи застави у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги; пояснення підозрюваного та його захисника, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити; прокурора, який апеляційну скаргу заперечив та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; пояснення слідчого; дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч.2 ст.177 КПК України).
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом вірно встановлено і це відповідає матеріалам провадження, що в провадженні СВ Ковельського РУП ГУНП у Волинській області перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62025140110002438 від 17.06.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.190 КК України.
У вчиненні вказаних кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , якому 20.04.2026 року повідомлено про підозру у вчиненні цих кримінальних правопорушень. Обґрунтованість підозри стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, яким слідчий суддя дав належну правову оцінку.
Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто виключно тримання під вартою.
Так, 24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб. Станом на теперішній час воєнний стан триває.
Враховуючи положення ч.8 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.
На думку апеляційного суду слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши майновий та сімейний стан підозрюваного, міцність соціальних зв'язків, інші дані про його особу, ризики, передбачені ст.177 КПК України, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18.06.2026 року, без визначення розміру застави.
ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.190 КК України, які відноситься згідно зі ст.12 КК України до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів і за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років та 12 років з конфіскацією майна, відповідно.
Крім того, з врахуванням даних про особу підозрюваного, щодо якого до суду скеровано обвинувачений акт за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190, ч.3 ст.289 КК України, слідчий суддя вважав, що ризики втечі та вчинення нових кримінальних правопорушень є досить високими, з чим повністю колегія суддів.
Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що військовослужбовець ОСОБА_8 згідно оголошеної підозри самовільно, без належних підстав, залишив місця несення служби в умовах воєнного стану та відповідно в подальшому уникнув від служби.До військової частини не повертався. Доказів поважності причин залишення військової частини матеріали справи не містять.
Усі доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі та наведені в ході апеляційного розгляду, з урахуванням наведених вище мотивів, не зменшують ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 КК України, тому слідчий суддя вважав за недоцільне визначати розмір застави, з чим повністю погоджується апеляційний суд.
За таких обставин слідчий суддя обґрунтовано обрав підозрюваному винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому законних підстав для скасування ухвали і постановлення нової ухвали, відповідно до викладених в апеляційній скарзі доводів захисника підозрюваного, апеляційний суд не вбачає.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності обрання до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визнання розміру застави не впливають.
Матеріали провадження не містять, а також ні підозрюваним ні його захисником не надано в ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, як суду першої, так і апеляційної інстанцій жодних медичних документів, які підтверджували б неможливість перебування ОСОБА_8 в умовах слідчого ізолятора.
З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 21 квітня 2026 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 20 квітня 2026 року до 18 червня 2026 року включно без права внесення застави, залишити без змін.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: