Справа № 761/12703/26
Провадження № 1-кс/761/8681/2026
21 квітня 2026 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22025000000000903
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22025000000000903.
За обставин викладених у клопотанні 3 відділом 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025000000000903 від 06.08.2025 за ч. 2 ст. 111 КК України та ч. 1 ст. 263 КК України.
4 лютого 2026 року в межах цього кримінального провадження слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 було проведено невідкладний обшук у житлі (володінні) ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведення зазначеної слідчої дії було вилучено майно, що належить ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «Apple», модель «iPhone 17 Pro», білого кольору. 17 лютого 2026 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_6 , задоволив клопотання про накладення арешту на вказане вище майно.
Ініціатор клопотання зазначає, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у користуванні ОСОБА_4 на підставі договору найму житлового приміщення (квартири) від 15.06.2025. Остання постійно в ній проживає, а майно, що там знаходиться, належить виключно їй. Під час обшуку, проведеного у цій квартирі слідчим Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , було вилучено виключно особистий мобільний телефон ОСОБА_4 - будь-яких інших предметів чи документів, що мали б значення для кримінального провадження, виявлено та вилучено не було. Водночас мета проведення цього обшуку не була належним чином обґрунтована ні у відповідному рішенні, ні безпосередньо під час його проведення.
ОСОБА_4 не перебуває у будь-яких родинних, сімейних чи інших особистих стосунках із підозрюваними особами у цьому кримінальному провадженні або їхніми родичами, жодного разу не спілкувалася з ними та не мала з ними контактів. ОСОБА_4 знайома виключно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (власниками квартири та батьками підозрюваного) як з орендодавцями, які надають їй квартиру в платне користування на підставі договору оренди. 20.02.2026 ОСОБА_4 було допитана в якості свідка, надала послідовні покази. Органом досудового розслідування не встановлено будь-якого зв'язку із підозрюваними особами.
Адвокат ОСОБА_3 у клопотанні зазначає, що мобільний телефон, вилучений під час обшуку, не має жодного стосунку до кримінального провадження № 22025000000000903 і, відповідно, не становить процесуальної цінності для органу досудового розслідування, а відтак його подальший арешт є необґрунтованим, що створює свавільне та непропорційне втручання у право мирного володіння майном без належних на те правових підстав.
У зв'язку з чим адвокат ОСОБА_3 у клопотанні просить скасувати арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, накладений на майно, вилучене 04 лютого 2026 року під час проведення обшуку у кримінальному провадженні № 22025000000000903 у житлі (володінні) ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме з мобільного телефону марки «Apple» моделі «iPhone 17 Pro» білого кольору у прозорому чохлі.
У судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився будучи належним чином повідомлений.
Уповноважений прокурор у судове засідання не з'явився, в той же час 15.04.2026 прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 до суду подано заяву, у якій просив клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №22025000000000903 від 06.08.2025 розглянути без його участі, вказав, що проти задоволення клопотання не заперечує.
Слідча суддя дослідивши матеріали клопотання, документи, що надійшли до суду, дійшла до наступного висновку.
Слідчою суддею встановлено, що Офісом Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №22025000000000903.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 лютого 2026 року у справі №761/4809/26 накладено арешт із забороною на відчуження, розпорядження, користування майном, що було вилучено 04.02.2026 під час проведення обшуку за місцем періодичного проживання батьків ОСОБА_10 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Apple», модель «iPhone 17 Pro», білого кольору, у прозорому чохлі, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером: НОМЕР_4 .
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадженні слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, заходи забезпечення кримінального провадження завжди пов'язані із застосуванням примусу у кримінальному процесі. Процесуальний примус у кожному конкретному випадку застосовується у контексті мети, способів, підстав та умов для застосування конкретних заходів примусу.
Клопотання прокурора, яке слугувало підставою арешту майна заявника, мотивоване тим, що накладення арешту на вказане майно є необхідним на даному етапі кримінального провадження, оскільки вказане майно відповідає критеріям ст.98 КПК України.
Статтею 84 КПК України імперативно передбачено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Адвокатом у клопотанні наведено достатньо підстав, які б свідчили про недоцільність продовження застосовування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, з огляду на встановленні в судовому засіданні обставини.
Крім того, прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 до суду подано заяву, у якій останній не заперечував проти задоволення про скасування арешту.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За вказаних обставин, слідча суддя вважає за необхідне клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №22025000000000903, задовольнити.
Керуючись статтями 2, 7, 98, 170, 173-174, 309,372, 376, 532, КПК України слідча суддя
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.02.2026 року, справа 761/4809/26 на майно, що було вилучено 04.02.2026 під час проведення обшуку за місцем періодичного проживання батьків ОСОБА_10 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Apple», модель «iPhone 17 Pro», білого кольору, у прозорому чохлі, серійний номер: НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , з сім-карткою з номером: НОМЕР_4 .
Скасувати заборону відчуження, розпорядження та користування вказаним майном.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя ОСОБА_1