Справа № 761/16194/26
Провадження № 1-кс/761/10856/2026
30 квітня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши скаргу директора товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання в рамках кримінального провадження № 62023000000000896, -
Директор ТОВ «Телеоптик» ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив визнати бездіяльність слідчого Територіального управління ДБР у м. Києві, що полягає у нерозгляді клопотання від 23.03.2026, незаконною, зобов'язати розглянути клопотання та визнати ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» потерпілим.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження за скаргою, виходячи з наступного
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, може бути оскаржено - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження володільцем тимчасово вилученого майна.
Згідно ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Отже, бездіяльність як предмет оскарження в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України виникає лише у випадку, коли слідчим, дізнавачем чи прокурором отримано клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій та не розглянуто в триденний строк.
Однак, аналізуючи клопотання, подане ОСОБА_2 , слідчий суддя констатує, що воно не є клопотанням в порядку ст. 220 КПК України, оскільки в ньому він не просить виконати будь-яку процесуальну дію, у зв'язку з чим у слідчого не виник обов'язок його розглядати в порядку ст. 220 КПК України, а відтак, ним не допущена бездіяльність, яка може бути оскаржена згідно ст. 303 КПК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне вказати, що чинним КПК України не визначено обов'язку слідчого у визначений строк визнавати заявника потерпілими та надавати пам'ятку про права й обов'язки потерпілого, відтак він не зобов'язаний був розглянути клопотання ОСОБА_2 в порядку ст. 220 КПК України.
Крім того, слідчий суддя також зазначає, що частина 2 ст. 55 КПК України передбачає, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Лише вмотивованою постановою слідчого чи прокурора про відмову у визнанні потерпілим припиняється статус потерпілої особи (постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 20.05.2020 у справі № 539/3185/17).
Підсумовуючи викладене, слідчий суддя вказує, що бездіяльність слідчого, яка полягає у нерозгляді заяви про визнання потерпілим, не може бути оскаржена до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України, оскільки КПК України не передбачений обов'язок слідчого розглянути таку заяву у триденний термін.
Оскарженню підлягає рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим (п. 5 ч. 1 ст. 303 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Відтак питання, які винесені заявником на розгляд слідчого судді у вказаній скарзі не можуть бути предметом розгляду через призму здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, оскільки способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), а слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України), а тому враховуючи, що вимоги скарги стосуються прийняття слідчим суддею за результатами розгляду скарги рішення, яке не передбачено ч. 2 ст. 307 КПК України, керуючись ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою директора товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, яка полягає у нерозгляді клопотання в рамках кримінального провадження № 62023000000000896.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання скаржником копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1