Справа № 761/16225/26
Провадження № 1-кс/761/10879/2026
29 квітня 2026 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , за погодження з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у кримінальному провадженні №22026000000000386 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.04.2026, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.438 КК України -
29 квітня 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , за погодження з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у кримінальному провадженні №22026000000000386 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.04.2026, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000386 від 21.04.2026 за підозрою громадянина України ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , будучи так званим співробітником «Суходільської виправної колонії Управління виконання покарань Міністерства внутрішніх справ Луганської Народної Республіки» та з 01.04.2023 - «Федеральної казенної установи «Виправна колонія № 4 Управління Федеральної служби виконання покарань по Луганській Народній Республіці» вчинив жорстоке поводження з військовополоненими. Такі дії виражались у застосуванні фізичного та психологічного насильства відносно військовослужбовців Збройних Сил України, які набули статусу військовополонених та утримувалися у «Суходільській виправній колонії», з метою систематичного приниження та образ військовополонених у зв'язку, зокрема, з проходження ними військової служби в Збройних Силах України та за їх участь у стримуванні збройної агресії проти України. Так, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, водій, солдат, в період часу з 24.02.2022 по квітень 2022 року, приймав участь у збройному протистоянні проти ЗС РФ, а також в обороні міста Маріуполь Донецької області. 12.04.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_7 , згідно положень статті 4 Конвенції набув статус військовополоненого, тобто особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, і в подальшому, а саме 20.04.2022, був доставлений до «Суходільської виправної колонії» разом з іншими військовополоненими, де утримувався до 07.12.2024. У період часу не раніше 20.04.2022 та не пізніше 07.12.2024 (більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) невстановленими співробітниками «Суходільської виправної колонії», за вказівкою ОСОБА_6 , перебуваючи на території локального сектору колонії, здійснювали шикування військовополонених, серед яких знаходився ОСОБА_7 . Під час вище вказаних шикувань ОСОБА_6 , діючи умисно, розуміючи, що між російської федерацією та Україною триває міжнародний збройний конфлікт, діючи в умовах такого конфлікту та у зв'язку з ним, усвідомлюючи, що ОСОБА_7 є військовополоненим, користуючись беззахисним станом останнього, у порушення ст. ст. 13, 14 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на застосування до потерпілого фізичного та психологічного насильств, постійно наказував присутнім невстановленим, підпорядкованим йому співробітникам колонії наносити військовополоненим, зокрема ОСОБА_7 , не менше 7 (сім) ударів резиновою палицею, по різних частинах тіла потерпілого. В результаті таких дій ОСОБА_7 спричинено сильне фізичне та моральне страждання, приниження його честі та гідності. Крім цього, ОСОБА_6 вчинив жорстоке поводження з військовополоненим ОСОБА_8 за наступних обставин. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 Збройних сил України, водій, матрос, в період часу з 24.02.2022 по квітень 2022 року, приймав участь у збройному протистоянні проти ЗС РФ, а також в обороні міста Маріуполь Донецької області. 12.04.2022 (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_8 , згідно положень статті 4 Конвенції набув статус військовополоненого, тобто особи, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права, і в подальшому, а саме 20.04.2022, був доставлений до «Суходільської виправної колонії» разом з іншими військовополоненими, де утримувався до 17.04.2025. У період часу не раніше 20.04.2022 та не пізніше 17.04.2025 (більш точний час та дату в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 та невстановлений співробітник колонії, перебуваючи у приміщенні чергової частини «Суходільської виправної колонії», викликали до себе військовополоненого ОСОБА_8 . Після того як ОСОБА_8 прибув до чергової частини, ОСОБА_6 наказав йому зайняти таке положення: руки покласти тумбочку, тулуб нахилити вперед. У подальшому ОСОБА_6 діючи умисно, розуміючи, що між російською федерацією та Україною триває міжнародний збройний конфлікт, діючи в умовах такого конфлікту та у зв'язку з ним, усвідомлюючи, що ОСОБА_8 є військовополоненим, користуючись беззахисним станом останнього, у порушення вищезазначених норм міжнародного гуманітарного права, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на застосування до військовополоненого фізичного та психологічного насильств, наказав невстановленому співробітнику колонії завдати ОСОБА_8 резиновою палицею не менше п'яти ударів в район попереку та сідниць. В результаті таких дій ОСОБА_8 спричинено сильне фізичне та моральне страждання, приниження його честі та гідності.
30 березня 2026 року слідчим складено та прокурором погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 , зареєстрований на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 ; та проживає на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 та неможливості вручення повідомлення про підозру в день його складання, таке вручення здійснено шляхом: опублікування 31 березня 2026 року повідомлення про підозру на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора в мережі інтернет за посиланням: « https://gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-ta-povistki-pro-viklik-krasnoshhoka-so-na-15042026-16042026-17042026», опублікування повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», «Урядовий кур'єр» №69 (8261) від 31.03.2026.
Варто відзначити, що згідно офіційної інформації АТ «Укрпошта» «починаючи з 27.03.2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя, а також на окупованих територіях та повертаються у зворотному напрямку. За даних обставин УДППЗ «Укрпошта» не має можливості пересилати поштові відправлення до півострова Крим та до тимчасово окупованих територіях.
Крім того, в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України 31 березня 2026 року на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» опубліковано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до слідчого для проведення з ним слідчих дій на 15, 16, 17 квітня 2026 року.
Проте, усвідомлюючи те, що ним вчинено кримінально карне діяння -особливо тяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, ОСОБА_6 свідомо не з'явився на виклик слідчого та про причини неявки не повідомив.
Надання правової допомоги ОСОБА_6 на підставі постанови слідчого та доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги здійснює адвокат центру, який відповідає положенням КПК України щодо захисника у кримінальному провадженні.
Відповідно до відповіді на доручення слідчого, отриманої від ГВ ЗНД ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на даний час переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також іншими, наразі, невстановленими місцями на окупованій території.
Враховуючи вищезазначене, на підставі ст. 281 КПК України ОСОБА_6 оголошено у розшук, проведення якого доручено ГВ ЗНД ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Разом з тим, у клопотанні слідчий зазначає, що необхідність обрання до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та наявністю ризиків, передбачених 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати, перетворити речі чи документи, що мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування подав до Шевченківського районного суду м.Києва клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 . Крім того, вказав, що ризики не обґрунтовані та підозрюваний не повідомлений.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
За приписами ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
У судовому засіданні встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026000000000386 від 21.04.2026 за підозрою громадянина України ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
30 березня 2026 року слідчим складено та прокурором погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 , зареєстрований на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 ; та проживає на тимчасово окупованій території за адресою: АДРЕСА_1 та неможливості вручення повідомлення про підозру в день його складання, таке вручення здійснено шляхом: опублікування 31 березня 2026 року повідомлення про підозру на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора в мережі інтернет за посиланням: « https://gp.gov.ua/ua/posts/povidomlennya-pro-pidozru-ta-povistki-pro-viklik-krasnoshhoka-so-na-15042026-16042026-17042026», опублікування повідомлення про підозру в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме в газеті «Урядовий кур'єр», «Урядовий кур'єр» №69 (8261) від 31.03.2026.
Варто відзначити, що згідно офіційної інформації АТ «Укрпошта» «починаючи з 27.03.2014 року поштові відправлення, які направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м. Севастополя, а також на окупованих територіях та повертаються у зворотному напрямку. За даних обставин УДППЗ «Укрпошта» не має можливості пересилати поштові відправлення до півострова Крим та до тимчасово окупованих територіях.
Крім того, в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України 31 березня 2026 року на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур'єр» опубліковано повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 до слідчого для проведення з ним слідчих дій на 15, 16, 17 квітня 2026 року.
Проте, усвідомлюючи те, що ним вчинено кримінально карне діяння -особливо тяжкий злочин проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, ОСОБА_6 свідомо не з'явився на виклик слідчого та про причини неявки не повідомив.
Надання правової допомоги ОСОБА_6 на підставі постанови слідчого та доручення Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги здійснює адвокат центру, який відповідає положенням КПК України щодо захисника у кримінальному провадженні.
Відповідно до відповіді на доручення слідчого, отриманої від ГВ ЗНД ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на даний час переховується від органу досудового розслідування на тимчасово окупованій території України та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також іншими, наразі, невстановленими місцями на окупованій території.
Враховуючи вищезазначене, на підставі ст. 281 КПК України ОСОБА_6 оголошено у розшук, проведення якого доручено ГВ ЗНД ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, приходить до висновку, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не може вважатись не обґрунтованою, а докази, надані органом досудового розслідування, є, на даний час, досить вагомими, щоб свідчити про причетність останнього до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України.
Водночас, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного від суду, як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, що може спонукати його до вчинення спроби ухилитися від суду.
Ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_6 може знищити, сховати чи перетворити документи чи речі, що мають значення для кримінального провадження, оскільки органом досудового розслідування не проведено усіх необхідних слідчих, розшукових дій та не встановлено усіх обставин кримінального правопорушення.
Крім того, ОСОБА_6 не перебуваючи під вартою може впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки їх покази можуть мати вирішальний вплив на доказування винуватості останнього у кримінальному провадженні.
Між тим, слідчий суддя вважає доведеним, що ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення для уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень у якому останній підозрюється.
Слідчий суддя приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, що дають достатні підстави для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Враховуючи конкретні обставини справи, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжкого, враховуючи що підозрюваний перебуває у міжнародному розшуку, слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Враховуючи обсяг підозри у вчиненні злочину, з огляду на високий ступінь встановлених ризиків, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування застави у даному випадку також не зможе забезпечити ефективного уникнення встановлених ризиків, у зв'язку з чим застава не застосовується.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 , у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Отже, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , слідчим суддею враховується вагомість, зібраних під час досудового розслідування доказів, що поза розумним сумнівом свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_6 у його причетності до вчинення кримінальних правопорушень, наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати чи перетворити речі та документи, що мають значення для кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про достатність правових підстав для обрання запобіжного заходу підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою.
Керуючись, ст. ст. 2, 7, 177, 178, 183, 193, 196, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого 1 відділу 3 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_5 , за погодження з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у кримінальному провадженні №22026000000000386 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.04.2026, за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.438 КК України - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1