ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16604/25
провадження № 2/753/3120/26
"27" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Котвицкого В.Л.,
за участю секретаря Зеленої К.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
прдставника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ольшевського Івана Петровича про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.03.2026 було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ольшевського І.П. про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи.
16.04.2026 до Дарницького районного суду м. Києва надійшло інше клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ольшевського І.П. про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи, яке мотивоване тим, що відповідно до ч. 1 ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим, зокрема, за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1. характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2. психічний стан особи; 3. вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати. Відтак, беручи до уваги той факт, що в межах даної справи досліджується, зокрема, психічний стан позивачки та її можливий негативний вплив на дитину, внаслідок чого її син уникає контакту з матір'ю, то виходячи з приписів ст. 105 ЦПК України, призначення судом комплексної судової психолого-психіатричної експертизи стосовно ОСОБА_5 є обов'язковим. Враховуючи вищенаведене, а також беручи до уваги поведінку матері, ОСОБА_5 , яка характеризується схильністю до емоційних маніпуляцій та створення конфліктних ситуацій, налаштування сина проти батька негативно позначається на психологічному самопочутті дитини, у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо відсутності у позивача розладів психоемоційного стану та психічного здоров'я в цілому. Негативні прояви участі ОСОБА_4 у житті її дитини ОСОБА_6 , її методи виховання, які були викликані можливими розладами психічного та психоемоційного стану позивача, могли призвести до того, що її син ОСОБА_6 самостійно виявив небажання у регулярному спілкуванні з матір'ю та вирішив проживати з батьком. Зазначене ставить під сумнів будь-які висновки експертів, отримані позивачкою, про нібито відсутність у неї психічних розладів, з огляду на що є необхідність у проведенні комплексного психолого-психіатричного дослідження, яке забезпечить рівність сторін у даній справі, дасть об'єктивне розуміння психоемоційного стану позивачки та, можливо, пояснить, чому ОСОБА_6 інколи відмовляється спілкуватися з матір'ю та виявив самостійне бажання жити з батьком. За таких обставин виникає цілком обґрунтована необхідність у професійному дослідженні психоемоційного стану матері з метою встановлення, чи здатна вона забезпечити належні умови для безпечного та врівноваженого спілкування з дитиною без використання деструктивних методів виховання. Призначення судової експертизи дозволить об'єктивно оцінити ці обставини та надати суду висновки, необхідні для прийняття рішення, яке максимально відповідатиме найкращим інтересам дитини, яка потребує стабільності, безпеки та захищеності у міжособистісних відносинах із батьками. Позивачкою було надано власний експертний висновок за результатами проведеної судово-психологічної експертизи від 10.12.2025, складений ТОВ «НІСЕ-експертиза» - судовим експертом Чепур О.О. Експертний висновок складено з таких питань: 1. Які індивідуально-психологічні особливості має мати ОСОБА_4 ? 2. Чи здатна мати ОСОБА_4 , враховуючи притаманні їй індивідуальні риси її характеру її індивідуально-психологічні особливості, забезпечити гармонійне виховання та розвиток її сина ОСОБА_6 , 2014 р.н.? 3. Який характер виховної поведінки матері ОСОБА_4 по відношенню до її сина ОСОБА_6 .? 4. Чи містять наявні у справі матеріали, зокрема, відеозаписи, аудіо-файли, фотографії, письмові заяви, переписка у месенджерах, характеристики, ознаки можливого психологічного впливу з боку батька ОСОБА_3 на формування ставлення дитини до матері? Проте, наданий представником позивача висновок стосується лише окремих питань, які не можуть дати об'єктивне та цілісне розуміння психічного здоров'я ОСОБА_4 . Так, зокрема, у висновку не досліджувались питання: Чи страждає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-який психічний розлад на даний час? Якщо так, то чи може ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом брати участь у вихованні дітей? (або чи може самостійно виховувати дітей?) Чи має мати дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічні чи психологічні особливості, які можуть негативно впливати на виховання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .? та ін. Відсутність висновку експерта щодо наведених вище питань не усуває необхідності у проведенні експертизи у відповідній частині, особливо враховуючи підвищену емоційність ОСОБА_4 , її численні необґрунтовані звернення до правоохоронних органів, постійні непорозуміння з ОСОБА_3 , маніпулятивні звернення до ОСОБА_6 , а також непоодинокі факти психологічного тиску з боку ОСОБА_4 до її малолітнього сина виникла реальна загроза для стабільного емоційного розвитку дитини. Також висновок експерта ОСОБА_7 викликає сумніви щодо його правильності. Позивач до позовної заяви долучила Консультативний висновок спеціаліста ОСОБА_8 від 27.03.2024, який стосується психічного стану ОСОБА_4 , і згідно з яким ОСОБА_4 на момент огляду не має психічних патологій та є здоровою. З наведеного випливає, що не лише психологічний, а й психічний стан ОСОБА_4 входить до предмету доказування у цій справі. З огляду на те, що медичний висновок було видано півтора роки тому, а також з урахуванням того, що відповідне дослідження проведено у медичній установі, яка не має достатнього рівня довіри та викликає сумніви щодо професійності та об'єктивності своїх висновків, достовірність наданого документа підлягає сумніву, що унеможливлює його використання як доказу у справі. З метою усунення сумнівів в психічному здоров'ї особи щодо якої проводиться психологічна експертиза може бути проведено комплексне дослідження - призначено психолого-психіатричну експертизу. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження. З відомостей Реєстру атестованих судових експертів вбачається, що ОСОБА_7 не є фахівцем державної спеціалізованої установи та є спеціалістом у галузі лише психологічних досліджень (14.1). Враховуючи, що висновок експерта ОСОБА_7 стосується лише питань у сфері психології, а не психіатрії, а попередньо психічний стан ОСОБА_4 належним чином не досліджувався, наданий до суду висновок експерта не може вважатись повним та об'єктивним. Висновок експерта також має ознаки упередженості, оскільки експертом досліджувався обсяг матеріалів, які надані Позивачем, зокрема, окремі розмови у месенджерах, фото та відеоматеріали за період трьох років. Долучені до матеріалів скріншоти розмов між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 є вибірковими, а їх сукупність не може передати дійсний характер спілкування. Документи, які містять листування з правоохоронними органами та адвокатами, що були направлені ОСОБА_4 разом з позовною заявою, переважно відображають суб'єктивне сприйняття позивачем спірної ситуації, проте не є фактичними даними з яких можливо скласти враження про об'єктивні відносини між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Надаючи відповідь на питання щодо наявності психологічного впливу батька ОСОБА_3 на ставлення ОСОБА_6 до матері ОСОБА_4 експерт посилалась виключно на усні пояснення підекспертної, а також складені у її інтересах процесуальні документи. Не додають впевненості у об'єктивності дослідження додатково долучені матеріали: - лист свідчення ОСОБА_9 - мати ОСОБА_4 ; - лист ОСОБА_10 від 23.11.2025 - особистий коуч ОСОБА_4 ; - лист ОСОБА_11 - хрещена ОСОБА_6 ; - пояснення від єпископа ОСОБА_12 від 02.12.2025 - близький друг ОСОБА_4 . Врахування таких матеріалів без проведення додаткових бесід з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а також будь-яких інших близьких для колишнього подружжя осіб, означає, що експерт не ставила за мету провести об'єктивне дослідження. Експерту не було надано жодних відомостей з характеристикою від осіб, які не розділяють позицію ОСОБА_4 у конфлікті, який виник з ОСОБА_3 . Разом з тим, окрім очевидної упередженості висновок не є чітким, що свідчить про відсутність його доказового значення для справи, що випливає з формулювань у висновку щодо фактичних даних: «…можливий прояв опосередкованого впливу ….» (ст. 39); «за словами ОСОБА_4 …» (ст. 40); «за описом ОСОБА_4 …» (ст. 40); «зі слів ОСОБА_4 …» (ст. 41); «…, за словами Кальчук Лілії,» (ст. 41); «зі слів ОСОБА_4 …» (ст. 42); «з матеріалів психодіагностичного інтерв'ю …» (ст. 42); «імовірний характер таких змін підтверджують також свідчення родичів та близьких Кальчук Лілії» (ст. 43). На підставі вибіркової та маніпулятивної інформації, наданої ОСОБА_4 , експерт робить неоднозначний висновок: «У сукупності зазначені фактори потенційно можуть зумовлювати формування в дитини емоційно дистанційованої або негативно модифікованої позиції щодо матері. Водночас для встановлення точного характеру, механізмів і ступеня впливу необхідним є окреме комплексне дослідження батька ОСОБА_3 та емоційного стану ОСОБА_6 ». Попри те, що дослідження експерта вийшло за межі визначеного в питаннях предмету, які стосуються виключно особи ОСОБА_4 та її впливу на ОСОБА_6 , експерт правильно зазначила, що в будь-якому випадку об'єктивна та належна експертиза вимагає дослідження також у комплексі особи ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , чого зроблено не було. Таким чином, без проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи неможливо об'єктивно з'ясувати обставини, що стосуються психічного та психоемоційного стану матері ОСОБА_4 та її здатності забезпечити належне виховання малолітнього сина ОСОБА_6 . У зв'язку з чим представник позивача просить призначити у справі № 753/16604/25 комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, на вирішення експертів поставити такі питання:
- Чи страждає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-який психічний розлад на даний час?
- Якщо так, то чи може ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом брати участь у вихованні дітей? (або чи може самостійно виховувати дітей?)
- Чи має мати дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічні чи психологічні особливості, які можуть негативно впливати на виховання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
- Які специфічні психологічні взаємовідносини у дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,?
- Який психологічний вплив виявляє (може виявляти) поведінка матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її виховна поведінка на психічний, емоційний стан, розвиток та відчуття спокою і благополуччя дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
- Виходячи з індивідуально-психологічних особливостей матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чи здатна вона до конструктивної співпраці з батьком дитини в питаннях виховання дитини в інтересах останньої?
- Чи є психічний стан ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стабільним, чи він має тенденцію до загострень, які можуть становити загрозу для оточуючих, зокрема для малолітньої дитини?
- Чи існують медичні протипоказання за станом психічного здоров'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , для її спільного проживання або тривалого спілкування з малолітньою дитиною?
- Чи може бажання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ініціювати судове провадження про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною (у взаємозв'язку з багаторазовими безпідставними зверненнями до правоохоронних органів, посольств інших держав, Державної прикордонної служби, та ін.) щодо питань, пов'язаних з вихованням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважатися наслідком хворобливих психічних станів (наприклад, ідей переслідування, манії, тощо)?
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення вказаного клопотання, як у необгрунтованому, безпідставному, та такому, що вже було вирішено судом.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
В своєму клопотанні представник відповідача просить призначити комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, на розгляд якої зокрема просить поставити питання щодо визначення психічного та психологічного стану позивача.
Водночас, предметом цього позову є заявлені позивачем вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини.
З аналізу заявлених позивачем вимог, вбачається, що з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, можливе без обов'язкового призначення судової психолого-психіатричної експертизи на основі усіх поданих сторонами доказів без необхідності примусового її проведення без згоди на це позивача і проти чого остання категорично заперечує. Таким чином, на переконання суду, відсутня одна з складових, необхідних для призначення у справі судової експертизи, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, а саме: неможливість встановити відповідні обставини без висновку експерта.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним ЦПК України не передбачена можливість проведення психічного стану сторони по справі (позивача чи відповідача).
Також СК України та ЦПК України не передбачють обов'язковог проведення такого виду експертизи в справах щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини
Окремо слід зазначити, що предметом цієї справи не є встановлення психічного стану особи, що, в свою чергу, унеможливлює застосування судом вимог п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України щодо обов'язкового призначення експертизи судом. Посилання представника відповідача в своєму клопотанні на цю норму суд вважає помилковим, оскільки він стосується певної категорії справ окремого провадження, зокрема: справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ст.ст. 295-300 ЦПК України). Проте навіть в цій категорії справ суд призначає судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану фізичної особи лише за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я цієї особи (ч. 1 ст. 298 ЦПК України). Жодних доказів психічного розладу здоров'я позивача представник відповідача до свого клопотання про призначення судової психолого-психіатричної експертизи не надав.
Відповідно до норм ч.ч. 5,6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про призначення судової психолого-психіатричної експертизи є необгрунтованим та безпідставним, оскільки стороною відповідача не доведено реальної необхідності проведення вказаного виду експертизи, не додано жодного доказу, який би свідчив про хворобливий психічний стан позивача, а всі доводи клопотання засновані на припущеннях, у зв'язку з чим вказане клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 103, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ольшевського Івана Петровича про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлений 30.04.2026.
Суддя В.Л.Котвицький