ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9266/26
провадження № 1-кп/753/1678/26
"23" квітня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3
захисник ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 62024100130003263 від 22.10.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_5 ,
який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, сержанта резерву 40-ї запасної роти військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
встановив:
Історія судового провадження
До Дарницького районного суду м. Києва 20 квітня 2026 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 62024100130003263 від 22.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Відповідно до частини 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 квітня 2026 року для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року призначено підготовче судове засідання на 23 квітня 2026 року.
Підготовче судове засідання
Під час підготовчого судового засідання 23 квітня 2026 року на обговорення учасників судового провадження було поставлено питання щодо підсудності вказаного кримінального провадження Дарницькому районному суду м. Києва.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначила, що обвинувальний акт підсудний Дарницькому районному суду м. Києва, посилаючись на сформовану практику направлення кримінальних проваджень за місцем здійснення досудового розслідування, та просила призначити його до судового розгляду.
Сторона захисту вважала, що слід визначити правильну підсудність вказаного кримінального провадження.
Мотиви суду
Питання територіальної підсудності кримінальних проваджень врегульовано ст. 32 КПК України, яка кореспондується із положеннями ч. 9 ст. 615 КПК України (в редакції Закону № 2462-IX від 27.07.2022, який набув чинності 25.08.2022), за змістом яких, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Отже, основною юридичною ознакою для визначення територіальної підсудності є місце вчинення злочину, яке згідно з п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України належить до обставин, що підлягають доказуванню у кожному конкретному провадженні.
При чому «місце вчинення злочину» в контексті ч. 1 ст. 32 КПК України розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження, - це одиниця адміністративно-територіального поділу, на підставі якої побудована судова система в цілому.
Відповідно до вимог ст. 409, п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України підставою для скасування судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону. Судове рішення підлягає скасуванню якщо порушено правила підсудності.
Правильність визначення підсудності перевіряється місцевим судом під час підготовчого судового засідання (ч. 3 ст. 314 КПК України)
Разом із тим, відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
При вирішенні питання про визначення територіальної підсудності вказаного провадження суд виходить із того, що місце вчинення кримінального правопорушення в контексті ч. 9 ст. 615 КПК України у сукупності з положеннями ч. 1 ст. 32 цього Кодексу розглядається лише як ознака, що дозволяє визначити підсудність кримінального провадження з урахуванням адміністративно-територіального поділу, на підставі якого побудована судова система України в цілому, якщо його встановлено з деталізацією, достатньою для визначення меж юрисдикції суду першої інстанції.
Місце і час вчинення кримінального правопорушення є ознаками об'єктивної сторони, які позначають, де і коли кримінальне правопорушення вчинено, тобто певну територію, де воно було розпочато, продовжено, закінчено або припинено.
Визначення територіальної підсудності кримінального провадження щодо триваючого кримінального правопорушення пов'язано з особливостями його вчинення. Триваючим є правопорушення, яке починається актом вчинення протиправного діяння, за яким триває протиправний стан безперервного його здійснення протягом певного проміжку часу.
Місцем вчинення триваючого кримінального правопорушення є та територія, де діяння було розпочато та безперервно здійснювалось до його припинення.
Нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, інкриміноване ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 407 КК України, є триваючим кримінальним правопорушенням.
Так, відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, на особливий період, обіймаючи посаду сержанта резерву 40 запасної роти військової частини НОМЕР_1 та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 2, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та ст.ст. 1, 2, 3, 6, 23, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, без відповідних дозволів командирів (начальників), будучи відрядженим на лікування до КНП «Київська міська наркологічна клініка лікарня «Соціотерапія», та 10.05.2023 виписаним з лікувального закладу, не з'явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з проходженням військової служби та не вживаючи жодних заходів для повернення до військової частини за наявності реальної можливості та до цього часу до військової частини НОМЕР_1 не повернувся.
Зі змісту висунутого обвинувачення вбачається, що вказане кримінальне правопорушення було розпочато та припинено поза межами території, на яку поширюється юрисдикція Дарницького районного суду м. Києва.
Разом з тим, місце вчинення цього кримінального правопорушення є місце розташування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 , що відноситься до територіальної юрисдикції Іванківського районного суду Київської області.
Однак, обвинувальний акт було скеровано до Дарницького районного суду м. Києва.
Посилання прокурора на сформовану практику направлення кримінальних проваджень за місцем здійснення досудового розслідування не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону та не може підміняти собою встановлені КПК України правила територіальної підсудності, тим більше за відсутності у обвинувальному акті будь-яких відомостей про зв'язок інкримінованого кримінального правопорушення з територією Дарницького району м. Києва.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 32, ч. 9 ст. 615 КПК України, та змісту обвинувального акта, вбачається, що інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення вчинене на території Київської області.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав направити вказане кримінальне провадження до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до Іванківського районного суду Київської області.
Ухвалюючи таке рішення, суд також бере до уваги останню практику Верховного Суду, релевантну до нашого кримінального провадження (ухвала ККС ВС від 24 березня 2026 року у справі № 945/457/26, провадження № 51-1088впс26).
Керуючись ст.ст. 32-34, 314-316, 376 КПК України, суд
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 62024100130003263 від 22.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, направити до Київського апеляційного суду для вирішення питання про направлення кримінального провадження до Іванківського районного суду Київської області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6