ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16604/25
провадження № 2/753/3120/26
"23" березня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Котвицкого В.Л.,
за участю секретаря Зеленої К.Ю.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
прдставника відповідача ОСОБА_3 ,
представника третьої особи Ольховської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Ольшевського Івана Петровича про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини,-
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини.
В матеріалах справи міститься клопотання представника відповідача про призначення у даній справі комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, яке мотивоване тим, що у зв'язку з наявним між позивачем та відповідачем, як колишнім подружжям, конфліктом, що супроводжується підвищеною емоційністю матері ОСОБА_1 , її зверненням до правоохоронних органів, постійними непорозуміннями з батьком ОСОБА_4 , маніпулятивними зверненнями до 10-річного сина ОСОБА_5 , а також непоодинокими фактами психологічного тиску з боку ОСОБА_1 до її малолітнього сина виникла реальна загроза для стабільного емоційного розвитку дитини. Така поведінка матері, яка характеризується схильністю до емоційних маніпуляцій та створення конфліктних ситуацій, налаштування сина проти батька негативно позначається на психологічному самопочутті дитини. У зв'язку з цим у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо відсутності у позивача розладів психоемоційного
стану та психічного здоров'я в цілому. Вказані негативні прояви участі ОСОБА_1 у житті її дитини ОСОБА_5 , її методи виховання, які були викликані можливими розладами психічного та психоемоційного стану позивача, вочевидь могли призвести до того, що її син ОСОБА_5 самостійно виявив небажання у регулярному спілкуванні з матір'ю. За таких обставин виникає необхідність у професійному дослідженні психоемоційного стану матері з метою встановлення, чи здатна вона забезпечити належні умови для безпечного та врівноваженого спілкування з дитиною без використання деструктивних методів виховання. Призначення судової експертизи дозволить об'єктивно оцінити ці обставини та надати суду висновки, необхідні для прийняття рішення, яке максимально відповідатиме найкращим інтересам дитини, яка потребує стабільності, безпеки та захищеності у міжособистісних відносинах із батьками. Таким чином, з огляду на ч. 1 ст. 103 ЦПК України, у справі існує сукупність усіх умов для призначення експертизи, а саме: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, а саме з'ясування психічного та психологічного стану матері, її відносин з дитиною, вплив матері на дитину, її виховна поведінка. 2) у справі Позивачем не надано відповідні висновки експертів із цих самих питань. Крім того, Позивач самостійно долучила до матеріалів справи копію медичного документа, датованого 27.03.2024, що стосуються її психічного стану, що теж додатково акцентує увагу на питанні психічного здоров'я ОСОБА_1 та необхідності його професійного дослідження в рамках розгляду справи №753/16604/25. З огляду на те, що медичний висновок було видано півтора роки тому, а також з урахуванням того, що відповідне дослідження проведено у медичній установі, яка не має достатнього рівня довіри та викликає сумніви щодо професійності та об'єктивності своїх висновків, достовірність наданого документа підлягає сумніву, що унеможливлює його використання як доказу у справі. Таким чином, без проведення комплексної психолого-психіатричної експертизи неможливо об'єктивно з'ясувати обставини, що стосуються психічного та психоемоційного стану матері ОСОБА_1 та її здатності забезпечити належне виховання малолітнього сина ОСОБА_5 . У зв'язку з чим представник позивача просить призначити у справі № 753/16604/25 комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, на вирішення експертів поставити такі питання:
- Чи страждає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на будь-який психічний розлад на даний час?
- Якщо так, то чи може ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм психічним станом брати участь у вихованні дітей? (або чи може самостійно виховувати дітей?)
- Чи має мати дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічні чи психологічні особливості, які можуть негативно впливати на виховання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
- Якими індивідуально-психологічними властивостями характеризується особистість матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
- Чи здатна мати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити гармонійне виховання та розвиток дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
- Які специфічні психологічні взаємовідносини у дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .?
- Який психологічний вплив виявляє (може виявляти) поведінка матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та її виховна поведінка на психічний, емоційний стан, розвиток та відчуття спокою і благополуччя дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .?
15.03.2026 від представника позивача до суду надійшли заперечення на клопотання про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, в якому остання категорично заперечила проти його задоволення. У своїх запереченнях представник позивача зазначила на те, що представник відповідача безпідставно, абсолютно не мотивовано, без жодного доказу припускає, що «у відповідача виникли сумніви щодо відсутності у позивача розладів психоемоційного стану та психічного здоров'я в цілому». Такі сумніви у відповідача з'явились через те, що він не сприймає бажання матері спілкуватися з сином, не сприймає стиль її виховання сина, що не може свідчити про те, що позивач страждає психічним розладом, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу про те, що позивач страждає на психічний розлад. Клопотання представника відповідача і його додаткові пояснення до клопотання базуються на припущеннях, що є не достатнім для того, щоб призначати психіатричну експертизу. Ні в клопотанні представника відповідача, а ні в додаткових поясненнях до клопотання, не наведено жодного факту та доказу того, що у позивача «нестабільна поведінка». Клопотання відповідача не містить посилання на конкретні докази нібито «нестабільної поведінки« позивача, не містить документального підтвердження та посилань на конкретні факти і докази, які дали б змогу суду призначити психіатричну експертизу позивачу (медичні довідки, думка органу опіки, виклики швидкої чи поліції з приводу «неадекватної поведінки» позивача), яка б могла завдати шкоди здоровю дитини, про що голослівно і безпідставно припускає відповідач. Суд лише за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судовопсихіатричну експертизу (ст. 298 ЦПК України). Таким чином, призначення судової психіатричної експертизи можливе лише за наявності об'єктивних підстав, підтверджених доказами, що викликають обґрунтовані сумніви щодо психічного стану здоров'я особи. Необгрунтовані і не підтверджені фактами та належними доказами припущення відповідача про наявний психічний розлад у позивача є його субєктивною оцінкою і не достатньо для того, щоб клопотання в частині призначення психіатричної експертизи щодо оцінки психічного стану позивача було задоволено. Заявлене клопотання є черговим інструментом впливу та затягуванням судового процесу, з метою продовження здійснення перешкод матері у спілкуванні з сином. Стосовно частини клопотання про призначення психологічної експертизи, то також ця частина вимог не може бути задоволена з огляду на те, що в клопотанні про призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи представник відповідача в частині психологічної експертизи просить поставити експертам питання, зокрема, визначення індивідуально-психологічних властивостей, якими характеризується матір ОСОБА_1 , чи здатна вона забезпечити гармонійне виховання та розвиток дитини ОСОБА_6 , який психологічний вплив виявляє поведінка матері ОСОБА_1 та її виховна поведінка на розвиток та відчуття спокою і благополуччя дитини… тощо. При цьому, матеріали справи вже місять висновок експерта № 243 за результатами проведення судово-психологічної експертизи від 10.12.2025. Відповідно, експертом вже були досліджені та висвітлені вищезазначені питання, зокрема, експертом надана відповідь на наступні питання: які індивідуально-психологічні особливості має ОСОБА_1 .? чи здатна мати ОСОБА_1 враховуючи притаманні їй індивідуальні риси її характеру забезпечити гармонійне виховання та розвиток її сина ОСОБА_5 .? який характер виховної поведінки матері ОСОБА_1 по відношенню до її сина ОСОБА_5 …тощо? Враховуючи, що матеріали справи містять вже висновок експерта з питань, що стосуються предмета спору та у суда не може бути сумніву щодо його правильності, оскільки висновок експерта № 243 від 10.12.2025 ще не досліджувався в судовому засіданні, а твердження представника відповідача про те, що наданий позивачем висновок у нього викликає сумнів, є суто субєктивною оцінкою представника відповідача, а тому за цих обставин і підстав для призначення психологічної експертизи судом також немає.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.
У судовому засіданні представник позивача та позивач заперечували проти задоволення вказаного клопотання, як у необгрунтованому, з мотивів, зазначених у запереченнях на клопотання.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 - 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно до ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
В своєму клопотанні представник відповідача просить призначити комплексну судову психолого-психіатричну експертизу, на розгляд якої зокрема просить поставити питання щодо визначення психічного та психологічного стану позивача.
Водночас, предметом цього позову є заявлені позивачем вимоги про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини.
З аналізу заявлених позивачем вимог, вбачається, що з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, можливе без обов'язкового призначення судової психолого-психіатричної експертизи на основі усіх поданих сторонами доказів без необхідності примусового її проведення без згоди на це позивача і проти чого остання категорично заперечує. Таким чином, на переконання суду, відсутня одна з складових, необхідних для призначення у справі судової експертизи, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 103 ЦПК України, а саме: неможливість встановити відповідні обставини без висновку експерта.
Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що чинним ЦПК України не передбачена можливість проведення психічного стану сторони по справі (позивача чи відповідача).
Також СК України та ЦПК України не передбачють обов'язкового проведення такого виду експертизи в справах щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини
Окремо слід зазначити, що предметом цієї справи не є встановлення психічного стану особи, що, в свою чергу, унеможливлює застосування судом вимог п. 2 ч. 1 ст. 105 ЦПК України щодо обов'язкового призначення експертизи судом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про призначення судової психолого-психіатричної експертизи є необгрунтованим та безпідставним, оскільки стороною відповідача не доведено реальної необхідності проведення вказаного виду експертизи, не додано жодного доказу, який би свідчив про хворобливий психічний стан позивача, а всі доводи клопотання засновані на припущеннях, у зв'язку з чим вказане клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 103, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Ольшевського Івана Петровича про призначення комплексної психолого-психіатричної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення участі матері у вихованні дитини - відмовити.
Призначити підготовче судове засідання на 20 квітня 2026 року на 14 год. 00 хв.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Суддя В.Л.Котвицький