ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9431/26
провадження № 1-кс/753/1232/26
"27" квітня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представників власника майна - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020001134 від 17 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України,
до Дарницького районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 22 квітня 2026 року, клопотання було передано до провадження судді ОСОБА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор вказує, що слідчим СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026100020001134 від 17 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 17 квітня 2026 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи неподалік від будинку, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Кам'янська, 120, у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раптово виник конфлікт, який полягав у словесній перепалці, на грунті того, що ОСОБА_8 переходив дорогу у невстановленому місці, тим самим став перешкодою для подальшого проїзду ОСОБА_7 , який в цей час пересувався на автомобілі марки «Hyundai», моделі «іх 35», д.н.з. НОМЕР_1 .
На цьому підґрунті у ОСОБА_7 , виник злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві під час перебування в громадському місці, із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на грубе порушення громадського порядку, ОСОБА_7 , 17 квітня 2026 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебуваючи на передньому водійському сидінні за кермом автомобіля марки «Hyundai», моделі «іх 35», д.н.з. НОМЕР_2 , який перебував у його користуванні, взявши до рук предмет, схожий на пістолет травматичної дії, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, що виразилось у тому, що останній ігноруючи елементарні правила поведінки, моральності, добропристойності, усвідомлюючи, що на території України запроваджений військовий стан, утримуючи у руках предмет візуально схожий на пістолет травматичної дії, здійснив з цього предмету 3 постріли у бік потерпілого ОСОБА_8 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді вогнепального дірчастого поранення м'яких тканин верхньої третини передньої поверхні лівої гомілки, вогнепальне дірчасте поранення м'яких тканин в ділянці правої лопатки.
Під час проведення огляду місця події 17 квітня 2026 року, у період часу з 23 год. 39 хв., по 23 год. 46 хв., у приміщенні КМКЛ №1, що розташована за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 121/1, було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на кулю чорного кольору.
17 квітня 2026 року, під час затримання в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено особистий обшук останнього, при якому виявлено та вилучено наступні речі: предмет, зовні схожий на пістолет НОМЕР_3 револьвер з номером НОМЕР_4 ; 4 предмети, зовні схожі на набої з гумовими кулями калібру 9 мм; 3 предмети, зовні схожі на гільзи калібру 9 мм; дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на пістолет Скат1РК калібру 9 мм НОМЕР_7.
Зазначені предмети та речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні 12026100020001134 від 17 квітня 2026 року.
18 квітня 2026 року в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
З метою забезпечення збереження вилученого майна та збереження речових доказів, посилаючись на положення статей 98, 167, 170 КПК України прокурор просить накласти арешт на вказане майно.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
У судове засідання з'явилися прокурор ОСОБА_3 та представники власника вилученого майна - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у ньому.
Адвокат ОСОБА_5 зазначив, що заперечує щодо задоволення клопотання щодо накладення арешту на зброю, набої та дозвіл на зброю, наголосив, що не заперечує щодо накладення арешту на гільзи та кулю. Вказав, що не бачить у даній події складу злочину передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, наполягав на тому, що ОСОБА_7 здійснював самозахист.
Адвокат ОСОБА_4 підтримав позицію адвоката ОСОБА_5 . Також наголосив на тому, що ОСОБА_7 здійснює підприємницьку діяльність з торгівлі цінними металами, а тому вилучення пістолету позбавить його змоги самозахищатися у випадку потреби, враховуючи специфіку його роботи.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання та долучені докази, заслухавши думку прокурора, представників власника майна, дійшов такого висновку.
Слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 12026100020001134 від 17 квітня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.
17 квітня 2026 року, під час затримання в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було проведено особистий обшук останнього, при якому виявлено та вилучено наступні речі: предмет, зовні схожий на пістолет НОМЕР_3 револьвер з номером НОМЕР_4 ; 4 предмети, зовні схожі на набої з гумовими кулями калібру 9 мм; 3 предмети, зовні схожі на гільзи калібру 9 мм; дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на пістолет Скат1РК калібру 9 мм НОМЕР_7.
Під час проведення огляду місця події 17 квітня 2026 року, у період часу з 23 год. 39 хв., по 23 год. 46 хв., у приміщенні КМКЛ №1, що розташована за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 121/1, було виявлено та вилучено предмет, зовні схожий на кулю чорного кольору.
Постановою від 18 квітня 2026 року зазначені предмети та речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні 12026100020001134 від 17 квітня 2026 року.
18 квітня 2026 року в даному кримінальному провадженні повідомлено про підозру ОСОБА_7 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як визначено частиною другою статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною третьою статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Згідно зі статтею 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно статей 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно із статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, а тому зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, враховуючи положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виходить з того, що згідно із практикою ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак злочину, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.
Дослідивши додані до клопотання матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони містять достатні для цього етапу розслідування докази, які доводять причетність ОСОБА_7 до інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України.
Згідно із частиною третьою статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом першим частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно із частиною другою статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Частиною п'ятою статті 171 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано з додержанням вимог статті 171 КПК України та у строк, встановлений частиною п'ятою цієї статті.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що мало місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 296 КК України, речі, які вилучені під час проведення особистого обшуку при затриманні ОСОБА_7 відповідають критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки можуть містити інформацію та відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення або обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, враховуючи те, що адвокати не заперечували того факту, що підозрюваний стриляв саме з вилученого у нього під час затримання пістолету, зважаючи на правову підставу для арешту майна, та з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, в якому наразі підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна створить ризики переховування, знищення або спотворення інформації, яка має значення для досудового розслідування, і з огляду на завдання кримінального провадження вважає, що у даному випадку втручання у володіння майном, виходячи з визначених КПК України засад кримінального провадження, є виправданим та пропорційним.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України,
клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на:
- предмет, зовні схожий на кулю чорного кольору;
- предмет, зовні схожий на пістолет НОМЕР_3 револьвер з номером НОМЕР_6 ;
- 4 предмети, зовні вхожі на набої з гумовими кулями калібру 9 мм;
- 3 предмети, зовні схожі на гільзи калібру 9мм;
- дозвіл на зброю № НОМЕР_5 на пістолет Скат1РК калібру 9мм № НОМЕР_6 , які належить ОСОБА_7 .
Ухвала про накладення арешту виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про накладення арешту не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1