ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 359/14291/25
провадження № 2/753/10481/26
про залишення позову без руху
"29" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири,
У квітні 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла цивільна справа з Бориспільського міськрайонного суду Київської області за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу між суддями Дарницького районного суду від 14.04.2026 справу розподілено на суддю Котвицького В.Л.
Вважаю, що позов не відповідає вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено та не обгрунтовано ціну позову, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч.1 п. 2 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна що підлягає поділу, яка має бути підтверджена належними доказами.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з п.22-26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в період шлюбу сторонами було придбане не рухоме майно, а саме квартира в АДРЕСА_1 , яка вказана в позовній заяві. Однак, позивач не визначив його вартість, зокрема не надав експертного висновку про вартість майна, що є предметом спору.
В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, якщо позовна заява подана без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України та/або не сплачено судовий збір, вона підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Також, отримавши інформацію про вартість спірної квартири відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України позивачу слід визначитися із ціною позову та, за необхідності, здійснити доплату судового збору за подання позовної заяви до суду.
Суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку на усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку квартири - залишити без руху та надати строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем даної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л. Котвицький