Справа № 752/4637/26
Провадження № 2/752/8173/26
іменем України
30.04.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Данілової Т.М.
з участю секретаря Веселовської А.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ТОВ "Свеа фінанс" звернулося у суд з позовом про стягнення заборгованості.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 30 січня 2025 року між ТОВ "Селфі кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №2060021 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до розділу 1 кредитного договору ТОВ "Селфі кредит" надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов"язується оержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов"язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна ставка становить 1,0% в день та застосовується у межах строку кредиту.
ТОВ "Селфі кредит" свої зобов"язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Згодом позичальник звернувся до ТОВ "Селфі кредит" шляхом вчинення дій у відповідному розділі ІТС товариства і ініціював внесення змін до договору в частині збільшення суми кредиту. Товариство задовольнило даний запит і направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до договору у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір.
ТОВ "Селфі кредит" свої зобов"язання за додатковою угодою до договору також виконало та надало позичальнику додаткові грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника у розмірі 7 100 грн.
Відповідач виконував взяті на себе зобов"язання з істотним порушенням умов договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості. Усвідомлюючи виникнення зобов"язань перед первісним кредитором, відповідач здійснював оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №2060021 від 30.01.2025 року шляхом здійснення платежів, зазначених у розрахунку заборгованості за кредитним договором, зокрема 08.03.2025 року у сумі 4 289,01 грн.
30 вересня 2025 року між ТОВ "Селфі кредит" та ТОВ "Свеа фінанс" було укладено договір факторингу №01.02-39/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до додатку №1 (реєстру боржників) до договорів факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2060021 від 30.01.2025 року становить 34 221,99 грн.
Позивач зазначає, що заборгованість за договором №2060021 від 30.01.2025 року становить 34 221,99 грн., яка складається з
- 7 099,99 грн. заборгованості по тілу,
- 14 626,00 грн. заборгованості по відсоткам,
- 12 496,00 грн. пені.
За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача 34 221,99 грн. заборгованості та 2 662,40 грн. судового збору.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
30 січня 2025 року між ТОВ "Селфі кредит" та ОСОБА_1 укладено договір №2060021 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідно до розділу 1 кредитного договору ТОВ "Селфі кредит" надає позичальнику кредит в гривні, а споживач зобов"язується оержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов"язки, передбачені договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна ставка становить 1,0% в день та застосовується у межах строку кредиту.
ТОВ "Селфі кредит" свої зобов"язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Згодом позичальник звернувся до ТОВ "Селфі кредит" шляхом вчинення дій у відповідному розділі ІТС товариства і ініціював внесення змін до договору в частині збільшення суми кредиту. Товариство задовольнило даний запит і направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до договору у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір.
ТОВ "Селфі кредит" свої зобов"язання за додатковою угодою до договору також виконало та надало позичальнику додаткові грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника у розмірі 7 100 грн.
ТОВ "Селфі кредит" свої зобов"язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника № НОМЕР_1 , яку позичальник вказав при оформленні кредиту.
Згодом позичальник звернувся до ТОВ "Селфі кредит" шляхом вчинення дій у відповідному розділі ІТС товариства і ініціював внесення змін до договору в частині збільшення суми кредиту. Товариство задовольнило даний запит і направило відповідачу пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду до договору у вигляді розміщення в особистому кабінеті позичальника на сайті повного тексту даної додаткової угоди, яку позичальник також акцептував у той самий спосіб, що і основний договір.
ТОВ "Селфі кредит" свої зобов"язання за додатковою угодою до договору також виконало та надало позичальнику додаткові грошові кошти шляхом їх перерахування на карту позичальника у розмірі 7 100 грн.
30 вересня 2025 року між ТОВ "Селфі кредит" та ТОВ "Свеа фінанс" було укладено договір факторингу №01.02-39/25, відповідно до умов якого клієнт (первісний кредитор) відступає (передає) фактору (новий кредитор) права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до додатку №1 (реєстру боржників) до договорів факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №2060021 від 30.01.2025 року становить 34 221,99 грн.
Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови Кредитного договору не виконуються, кредит та відсотки за його користування не повертаються.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання кредиту.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Сплата прострочених відсотків, комісії, штрафів обумовлені договором і підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредиту та відсотки за користування кредитом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредит, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №2060021 від 30.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «СВЕА ФІНАНС» станом на дату подачі позову, становить 34 221,99 грн., яка складається з:
- 7 099,99 грн. заборгованості по тілу,
- 14 626,00 грн. заборгованості по відсоткам,
- 12 496,00 грн. пені.
Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору станом наданий суду і відповідає вимогам закону.
Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.
Таким чином, стягненню з відповідача підлягають 7 099,99 грн. заборгованості по тілу кредиту та14 626,00 грн. заборгованості по відсоткам.
Разом з тим, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить про те, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року в справі № 183/7850/22.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені, нарахованої у період дії воєнного стану, за прострочення зобов'язання, яке виникло з договору про надання фінансового кредиту, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 12 496,00 грн.
З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню частково.
З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір в розмірі 1 774,93 грн.
Керуючись статтями 526, 625, 651, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватний будинок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Свеа фінанс" (04070 м. Київ, вул. Іллінська, 8, ЄДРПОУ 37616221) 21 725,99 грн. заборгованості за кредитним договором №2060021 від 30.01.2025 року та 1 774,93 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: