Справа № 752/18916/22
Провадження № 2/752/247/26
30.04.2026 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого дії адвокат Кравченко Ксенія Миколаївна, про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фоя Людмила Григорівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, -
У провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва Ольшевської І.О. перебуває цивільна справа №752/18916/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фоя Людмила Григорівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
30.04.2026р. ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кравченко К.М. подав заяву про відвід судді Ольшевської І.О., за якою він просить задовольнити його заяву та передати справу №752/18916/22 для розгляду іншому складу суду порядку, встановленому законодавством.
В обгрунтування заяви зазначає, що даний відвід заявляється ним з підстав, що викликають обгрунтовані сумніви щодо дотримання принципів розумності строків судового розгляду, ефективності правосуддя, а також забезпечення права на справедливий суд. Вказує, що в даному випадку розгляд справи фактично триває з 2022р., що свідчить про її надмірну тривалість та очевидне виходження за межі розумного строку. Така тривалість розгляду не може вважатися виправдною ні складністю справи, ні поведінкою сторін, ні іншими об'єктивними обставинами. Навіть на етапі розгляду справи поточним складом суду мають місце обставини, що свідчать про відсутність належної процесуальної оперативності. Зокрема, спостерігаються безпідставні відкладення судових засідань, тривалі інтервали між ними, а також несвоєчасне вчинення процесуальних дій, що в сукупності призводить до подальшого затягування розгляду справи. Вказані обставини, на думку заявника, об'єктивно викликають сумніви у здатності судді забезпечити неупереджений, своєчасний та ефективний розгляд справи. При цьому такі сумніви не є суб'єктивними припущеннями сторони, а грунтуються на фактичних обставинах тривалого та неефективного розгляду справи.
Розглянувши заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно з ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Згідно положень частин другої, третьої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати
судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.
У рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти», ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimate reason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimate reason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Згідно пунктів 10, 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Незалежність судів є прерогативою чи привілеєм, що надається не на користь власних інтересів суддів, а на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя. При винесенні судових
рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв'язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Водночас, як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, об'єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Сприйняття об'єктивності визначається за допомогою критерію "розумного спостерігача". У разі, коли є підстави передбачати, що суддя є необ'єктивним (з різних причин) - це дискредитує суспільну довіру до судової влади. Тому суддя мусить уникати будь-яких дій, які дають підставу передбачати, що на його рішення можуть вплинути сторонні чинники, зокрема такі як зацікавленість у розв'язанні конкретної справи. З огляду на це навіть прояви неупередженості мають значення.
Тому коли сторона стверджує про те, що суддя необ'єктивний, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже "правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене". Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді в судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Суд вважає, що доводи сторони відповідача, якими вона обґрунтувала заяву про відвід, базуються лише на суб'єктивному сприйнятті та трактуванні стороною дій, які вчинялись суддею в ході розгляду даної справи.
Надаючи оцінку обґрунтованості заяви про відвід відповідача, суд зауважує,
що немає жодної з визначених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України підстав для відводу судді.
Разом з тим, з наведеного в заяві вбачається, що у сторони відповідача склалось власне стійке суб'єктивне враження про упередженість та необ'єктивність головуючого судді по цій справі.
У даному випадку, законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом в складі головуючого судді Ольшевської І.О. за результатами розгляду справи, особливо, якщо воно буде винесено на користь позивача або якщо позовні вимоги будуть задоволені частково, відповідач та/або його адвокат у силу власного сприйняття процесу та суб'єктивної оцінки дій головуючого судді з позиції існуючої, на його думку, упередженості, буде ставитись під сумнів.
А тому суд не може залишити поза увагою ту обставину, що у відповідача склалося суб'єктивне стійке переконання про необ'єктивність та упередженість судді в даній справі, що може стати причиною недовіри до об'єктивності, справедливості, неупередженості та законності майбутнього судового рішення у справі незалежно від результатів її розгляду.
Важливим є виключити будь-які сумніви сторони в законності та обґрунтованості будь-якого судового рішення по цій справі, що є можливим тільки в тому випадку, якщо справу розгляне інший склад суду
За вказаних підстав суд задовольняє заяву відповідача про відвід судді у справі №752/18916/22 з метою уникнення суб'єктивної недовіри відповідача до суду під головуванням судді Ольшевської І.О., запобігання безпідставних звинувачень у необ'єктивному розгляді справи, виключення буд-яких сумнівів в об'єктивності суду під час вирішення даної справи.
Керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України, суддя, -
1. Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого дії адвокат Кравченко Ксенія Миколаївна, про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фоя Людмила Григорівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень задовольнити.
2. Відвести суддю Ольшевську І.О. від розгляду справи №752/18916/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Фоя Людмила Григорівна про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
3. Справу передати до канцелярії Голосіївського районного суду для визначення відповідальним працівником іншого складу суду.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА