Справа №710/447/25
Номер провадження 1-кп/710/50/26
іменем України
29.04.2026 м. Шпола
Шполянський районний суд Черкаської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
представника потерпілого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360000309 від 04.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
Відповідно до обвинувального акту:
Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.
Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків бюджету, зобов'язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері. Згідно зі Статтею 26 Бюджетного кодексу України визначено, що контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 ст. 26).
Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування України» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні нами місцевого повідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повно і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве сам самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Статтею 327 ЦК України визначено, но, що у комунальній власності є майно, утому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. При цьому, майновий (приватний) інтерес держави як покупця певних товарів, робіт чи послуг полягає саме в розумному, ощадливому, ефективному та цільовому використанні бюджетних коштів.
Комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном) (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 815/1216/16).
Комунальні підприємства, установи, заклади нарівні з органами місцевого самоврядування є учасниками бюджетного процесу, а саме розпорядниками бюджетних коштів за відповідними бюджетними призначеннями та асигнуваннями, тобто суб'єктами, яким територіальною громадою передані відповідні владні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Отже, надаючи бюджетні асигнування в межах відповідних бюджетних призначень, головний розпорядник фактично передає розпоряднику бюджетних коштів повноваження на вступ у господарські відносини у статусі сторони господарського зобов'язання.
Забезпечуючи виконання в тому числі соціальних, гуманітарних, економічних функцій на відповідній території, територіальні громади діють у цивільних відносинах через утворені ними комунальні підприємства, установи, заклади, які безпосередньо і вступають у цивільні та господарські правовідносини з метою реалізації наданих їм бюджетних повноважень. За таких обставин Шполянська міська рада ОТГ є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі.
При цьому, міська рада реалізує такі функції як у публічноправових, так і в приватноправових відносинах. КП «КОМУНАЛЬНИК» Шполянської міської ради ОТГ є розпорядником бюджетних коштів, який отримав від головного розпорядника бюджетне асигнування. Відповідно до Статутів КП «КОМУНАЛЬНИК» Шполянської міської ради ОТГ від 05.04.2018 № 17-16/VIII від 18.06.2020 № 56-17/VIII (далі статут) підприємство утворене на базі комунальної власності вказане комунальне підприємство Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади і діє у відповідності до Конституції України, Закон Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ГК України, ЦК України та інших законодавчих актів України.
Засновником Підприємства є Шполянська міська рада об'єднаної територіальної громади (п. 1.2 Статуту). Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, бланки зі своїм найменуванням. Права і обов'язки юридичної особи Підприємство набуває з дня його державної реєстрації (п. 1.5 Статуту). Відповідно до п. 4.1 Статуту витрати, пов'язані із заснуванням Підприємства, несе Засновник.
Згідно п. 4.2 Статуту джерелами формування майна Підприємства є майно, передане йому Засновником.
Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , відповідно розпорядження керівника КП «Комунальник» Шполянської міської ради ОТГ Черкаської області № 10 від 27.04.2018 «Про прийняття на роботу на посаду головного бухгалтера комунального підприємства «Комунальник» Шполянської міської ради ОТГ» з 01.05.2018 по 23.06.2021 перебувала на посаді головного бухгалтера комунального підприємства «Комунальник» Шполянської міської ради об'єднаної територіальної громади Черкаської області.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом. Згідно посадової інструкції головного бухгалтера КП «Комунальник» Шполянської міської ради від 03.05.2018, з якою ОСОБА_4 ознайомлена під підпис, на останню покладено ряд обов'язків, серед яких: п. 2.9. - вживати заходи з попередження нестач, незаконної витрати коштів та товаро-матеріальних цінностей, порушень фінансового і господарського законодавства, брати участь в оформленні матеріалів про нестачі і розкрадання коштів та товаро-матеріальних цінностей, контролювати передачу в необхідних випадках цих матеріалів в слідчі і судові органи; п. 2.12. - вести роботу із забезпечення суворого дотримання штатної, фінансової і касової дисципліни, кошторис адміністративно -господарських та інших витрат, законності списання з рахунків бухгалтерського обліку нестач, дебіторської заборгованості та інших витрат, збереження бухгалтерських документів, оформлення і здачу їх у встановленому порядку в архів.
Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою головним бухгалтером комунального підприємства «Комунальник» Шполянської міської ради ОТГ», неналежно виконуючи свої службові обов'язки, через несумлінне ставлення до них, передбачаючи настання наслідків у вигляді матеріальних збитків комунальному підприємству «Комунальник» Шполянської міської ради, всупереч покладених на неї посадових обов'язків, в період часу з 27.09.2018 по 04.04.2021 не контролювала витрати підзвітних грошових коштів підприємства, не оформляла матеріали про систематичне незаконне привласнення іншою посадовою особою вказаного підприємства, стосовно якої наразі здійснюється досудове розслідування в окремому кримінальному провадженні, бюджетних грошових коштів та стабільно зростаючу у зв'язку з цим нестачу вказаних коштів, не повідомляла про це жодному контролюючому органу, зокрема засновнику підприємства - Шполянській міській раді ОТГ, що призвело до заподіяння матеріальної шкоди Шполянській міській раді ОТГ в особі КП «Комунальник» на суму 820110 (вісімсот двадцять тисяч сто десять) гривень 7 копійок, що в 722 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно примітки до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 орган досудового розслідування кваліфікує за ч. 2 ст. 367 КК України, службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.
Обвинувачена подала до суду письмове клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні захисник обвинуваченої та обвинувачена підтримали подане клопотання про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
У судовому засіданні прокурор не заперечував щодо заявленого клопотання.
Представник потерпілого у вирішенні заявленого клопотання поклався на розсуд суду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Відповідно до ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п1ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Згідно матеріалів кримінального провадження, подія, за якою обвинувачується ОСОБА_4 , відбулася 04.04.2021.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України є закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
На час розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закінчився п'ятирічний строк давності, передбачений ст.49 КК України.
Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.
Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст. 49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує таке звільнення із визнанням особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення.
Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз'яснення йому судом суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.
А відтак, клопотання сторони захисту слід задовольнити.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Керуючись ст. 49 КК України, ст. ст. 100, 284, 285-288, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250360000309 від 04.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, - закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд Черкаської області протягом 7 днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1