Справа № 709/377/26
2/709/483/26
(з а о ч н е)
29 квітня 2026 року селище Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Шарої Л.О.,
за участі секретаря судового засідання - Петраш Т.М.,
розглянувши в залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий виклад позиції позивача та відповідача.
ТОВ «Новий Колектор» (по тексту - позивач) звернулося до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (по тексту - відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», правонаступником якого є ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1035-1468 (далі за текстом - «Договір»). Відповідно до умов цього Договору позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн на наступних умовах: строк, на який надається кредит - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику; дата повернення кредиту - 23.11.2022; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: Стандартна процентна ставка 3.00% за кожен день користування кредитом; знижена процентна ставка - 2.00 %, пільгова процентна ставка - 0,01%.
Кредитором виконано свої зобов'язання за договором в повному обсязі. У свою чергу позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 03.03.2026 утворилась заборгованість у розмірі 35 700,00 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту становить 5 000,00 грн та за відсотками - 30 700,00 грн.
26.12.2024 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2. На виконання умов цього договору укладено реєстр № 1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 1035-1468 від 27.01.2022 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником, за яким являється ОСОБА_1 . Позивачем 03.01.2025 на фінансовий номер телефону відповідача ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 , було направлено повідомлення про набуття права вимоги.
На підставі викладеного позивач просить суд стягнути із відповідача прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 35 700,00 грн, а також понесені судові витрати в сумі 8 957,78 грн, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн, витрат на правничу допомогу - 6 000,00 грн, витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу -295,38 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Рух справи в суді першої інстанції та процесуальні рішення.
06.03.2026 представник позивача Котова С.М. в інтересах ТОВ «Новий Колектор» через систему «Електронний Суд» скерувала до Чорнобаївського районного суду Черкаської області в електронній формі позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Чорнобаївського районного суду Черкаської області Шарої Л.О. від 11.03.2026 відкрито провадження у справі та вирішено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано від АТ «Державний ощадний банк України» інформацію, що містить банківську таємницю.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 10.04.2026 здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання, однак конверти з поштовою кореспонденцією повернулися до суду без вручення, з підстав відсутності адресата.
За приписами ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки судом вживалися вимоги закону щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, він вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу проводити заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виник спір у сфері споживчого кредитування щодо неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору.
Суд установив, що 27.01.2022 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладений договір про відкриття кредитної лінії №1035-1468.
Відповідно до п. 2.1, 2.2 сторони узгодили розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту - 5 000.00 грн. Кредит надається позичальнику шляхом перерахування грошової суми, позичальнику протягом 3 днів з моменту укладання цього договору.
Пунктом 2.4 договору визначено, що заявлений строк користування кредитом складає 14 календарних днів з дня надання кредиту. Заявлений строк - це обраний позичальником в момент укладання цього договору строк користування кредитом протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою. Останній календарний день заявленого строку / дата першої сплати процентів за користування Кредитом (дострокове повернення в кінці заявленого строку) - 09.02.2022.
Згідно з п. 2.6 договору сторони узгодили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, в наступних розмірах: стандартна процентна ставка 3.00% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключення строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою); знижена процентна ставка 2.00% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п.3.4 - 3.9. цього договору); пільгова процентна ставка 0,01% (право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.п. 3.4. - 3.6. цього Договору).
Відповідно до п. 2.8 договору строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів (до 23.11.2022) з моменту перерахування кредиту позичальнику. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Положеннями ч. 1 ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
За правилами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 статті 640 ЦК України унормовано, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
При наданні правової оцінки наданим позивачем доказам щодо укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем договору про відкриття кредитної лінії №1035-1468 від 27.01.2022, суд урахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010, згідно яких закріплена у статті 204 ЦК України презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. В силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України ця правова позиція має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності цього договору, він недійсним не визнаний. Також відсутні докази того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обов'язки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами, про що свідчить їх підписання ними.
Урахувавши вказані правові норми та правову позицію ВП ВС суд дійшов висновку про укладення між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем договору про відкриття кредитної лінії №1035-1468 від 27.01.2022.
Відповідно до витребуваної судом за клопотанням позивача від АТ «Ощадбанк» інформації та довідки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 27.01.2022 ТОІ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перерахувало на банківський рахунок відповідача 5 000,00 грн.
Суд установив, що первісний кредитор - ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, перерахувавши відповідачу 27.01.2022 кредитні кошти в розмірі 5 000,00 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1035-1468 від 27.01.2022, суд вважає його обґрунтованим. Матеріали справи не містять доказів про належне виконання відповідачем умов договору, внаслідок чого у відповідача наявна заборгованість по тілу кредиту в розмірі 5 000,00 грн.
Нарахування первісним кредитором відповідачу процентів за користування кредитними коштами за період із 27.01.2022 по 22.11.20222 (протягом 300 днів) в сумі 30700.00 грн є обґрунтованим з огляду на наступні правові норми.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Положеннями статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Отже, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст 1050 ЦК України. Тобто, після припинення строку кредитного договору, проценти не нараховуються. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 31.10. 2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Як встановлено судом, сторони у п. 2.8 договору про відкриття кредитної лінії №1035-1468 від 27.01.2022 узгодили строк кредитування - 300 днів, із 27.01.2022 по 23.11.20222. Тому первісний кредитор мав право нараховувати проценти за користування кредитом відповідачем протягом указаного строку.
Із розрахунку заборгованості вбачається, що відсутнє перевищення нарахування встановленої кредитним договором ставки по відсоткам за наданим кредитом та строк їх нарахування.
Щодо набуття позивачем права вимоги за кредитними договорами суд зазначає таке.
26.12.2024 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено Договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" відступило позивачу права вимоги до боржників, у тому числі і за кредитним договором № 1035-1468 від 27.01.2022. Вказане також підтверджується Реєстром прав вимоги № 1 (40174).
Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Статтею ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Таким чином, ТОВ «Новий Колектор» наділено правом вимоги до відповідачки за договором № 1035-1468 від 27.01.2022.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути із відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн (платіжна інструкція № 3720477142 від 05.03.2026).
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 295,38 грн, на підтвердження яких надано копію квитанції ТОВ «Поштова служба «Е-пост» № 1962159 від 05.03.2026 та копію опису вкладення до листа.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн, суд установив, що фактичне отримання таких послуг підтверджується, зокрема, копіями договору №07/24-НК від 02.07.2024, укладеним між ТОВ «Новий Колектор» та АО «Верітас Центр», додаткової угоди № 4 від 14.08.2024 до вказаного договору; додаткової угоди № 17 від 14.08.2024 до вказаного договору; додаткової угоди № 19 від 16.04.2025 до вказаного договору, додаткової угоди № 34/1 від 31.12.2025 до вказаного договору; звіту про виконану роботу відповідно до вказаного договору; платіжної інструкції № 37204767222222827 від 04.03.2026 на суму 6000,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний за змістом правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження
№ 14-382цс19).
Керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, визначений позивачем та його представником, є завищеним щодо іншої сторони спору та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат. Так, представник позивача не приймав участь у судових засіданнях під час розгляду позову; матеріали цивільної справи не містять клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідь на відзив представником не складалася. Також слід зазначити, що ця справа є малозначною та її розгляд здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження, ціна позову - 35 700,00 грн.
Зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час, виходячи з критерію розумності та реальності понесення витрат на правничу допомогу, конкретних обставин справи, ціни позову, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу позивача підлягають частковому стягненню з відповідача у розмірі 4 000,00 грн.
Керуючись ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» заборгованість за про відкриття кредитної лінії №1035-1468 від 27.01.2022 у сумі 35 700,00 гривень, витрати на відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу у розмірі 295,38 гривень, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 гривень, а всього - 39 995 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять) гривень 38 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601, м. Київ, 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.О. Шарая