Справа № 703/8051/25
1-кс/703/305/26
про застосування запобіжного заходу
28 квітня 2026 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:
слідчої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №12025250350000816 від 02.12.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України,
28 квітня 2026 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, працює керівником відокремленого підрозділу громадської організації «Українське капеланство» в місті Бровари Київської області, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , 02.12.2025 близько 08 год. 30 хв., керуючи технічно справним автомобілем марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Н-01 «Київ - Знам'янка», із сторони м. Сміла в напрямку м. Кам'янка, на 222 км. +700 м. в адмінмежах с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області, на заокругленні проїзної частини праворуч, у порушення вимог пункту 12.1. Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, була неуважною, не врахувала дорожню обстановку та її зміну, не вибрала безпечну швидкість руху в результаті чого допустила виїзд керованого нею автомобіля на зустрічну смугу руху, де допустила зіткнення із зустрічним автомобілем марки «Hyundai Getz», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У результаті виниклої дорожньо - транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження, у виді перелому лобної та сідничної кісток з обох сторін без наявності загрозливих для життя явищ та закритий перелом обох кісток лівого передпліччя, що за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до категорії середньої тяжкості та рани волосяної ділянки голови, що спричинило короткочасний розлад здоров'я належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Водій автомобіля марки «Hyundai Getz», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження, у виді переломи 3 та 4 - го ребра праворуч, що відносяться до категорії середньої тяжкості, та рани обох колінних суглобів, які лікарем діагностовано, як забійні, що спричинили короткочасний розлад здоров'я належать до категорії легких тілесних ушкоджень.
Пасажир автомобіля Hyundai Getz», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження, у виді закритого перелому середньої третини правої стегнової кістки, що відносяться до категорії середньої тяжкості.
Пасажир автомобіля марки «Hyundai Getz», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер від отриманих травм. Причиною смерті ОСОБА_10 є черепно - мозкова травма у вигляді переломів склепіння черепа, забою - розміжчення головного мозку, крововиливів в м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка з проривом у бокові шлуночки, що ускладнилась розвитком поліорганної недостатності. Черепно-мозкова травма перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Вказана травма виникла внаслідок дії тупих предметів чи при ударі об такі предмети.
Настання смерті ОСОБА_10 , спричинення ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 тілесних ушкоджень знаходиться у причинному зв'язку із порушенням водієм автомобіля марки «Toyota Camry», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_4 вимог п. 12.1. Правил дорожнього руху України.
З урахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів 28.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості та смерть потерпілого.
Мотивуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 спробує:
- незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які ще не давали суду показань, у зв'язку з чим зі сплином часу інтереси слідства можуть втратити актуальність та з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину зможе на них впливати, незаконно впливати на потерпілу, свідків шляхом умовлянь, підкупу, залякування, погроз, примусу вимагати дачу від останніх неправдивих показів або зміну уже наданих під час досудового розслідування, показань, тим самим вона матиме можливість уникнення або пом'якшення відповідальності за вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Отже, існують обґрунтовані підстави вважати, що стосовно підозрюваної ОСОБА_4 , з метою запобігання вище вказаному ризику, необхідно застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Тоді як більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти цьому ризику під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, оскільки вони не зможуть слугувати стримуючим фактором для ОСОБА_4 . Належних підстав для застосування до підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу на даний час не встановлено, оскільки вони не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти зазначеному ризику.
Копії клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують, вручені підозрюваній ОСОБА_4 28 квітня 2026 року о 09 год. 00 хв., про що свідчить розписка останньої.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити посилаючись на його обґрунтованість.
Захисник в судовому засідання просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала позицію свого захисника.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотання матеріали, вивчивши його зміст, слідча суддя дійшла таких висновків.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250350000816 від 02 грудня 2026 року.
З урахуванням зібраних доказів у кримінальному провадженні 28.04.2026 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості та смерть потерпілого.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт відноситься до ізоляційної категорії запобіжних заходів, адже враховуючи його сутність, передбачає для особи, відносно якої обраний, заборону не залишати місце свого проживання протягом певних годин доби або цілодобово, тим самим ізолюючи її від звичайного для неї середовища (яке знаходиться за межами її житла) на певний проміжок часу доби або цілодобово. Отже, з урахування зазначеного, цілком очевидно, що домашній арешт є загальним заходом особистого забезпечення м'якого ізоляційного характеру, що виконується в умовах житла особи.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
За приписами ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором під час досудового розслідування.
Обґрунтованість підозри передбачає наявність фактів чи свідчень, здатних переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення. Слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В судовому засіданні встановлено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, достатньою мірою підтверджується копіями доказів, що містяться у матеріалах справи, а саме: оглядами місця події, допитами свідків, висновками експертів.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наведеного вище достатньо для висновку, що підозра на даній стадії кримінального провадження відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчій судді вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик же, в свою чергу, це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст.177 КПК України.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідча суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваної ОСОБА_4 .
При дослідженні ризику незаконно впливати на потерпілого, свідків, то він підтверджується тим, що підозрювана, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину та передбачених за це наслідків, може здійснювати вплив на потерпілих, свідків, у зв'язку з чим підозрювана може спробувати вмовити або іншим чином впливати на потерпілих, свідків з метою зміни ними показань. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від потерпілих осіб, свідків та дослідження їх судом.
За таких обставин, слідча суддя вважає, що існує ризик, передбачений статтею 177 цього Кодексу, на який вказує прокурор. Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Матеріалами справи підтверджено, що підозрювана має постійне місце проживання, працездатна та працює, заміжня, на утриманні має неповнолітню дитини, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за що законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Досліджені під час судового засідання обставини події кримінального правовпорушення, які відображені в підозрі, а також її тяжкі наслідки, підтверджене існування ризику, водночас з врахуванням даних про особу підозрюваної, її позитивна характеристика та репутація в своїй сукупності та справедливому балансі свідчать, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їй належну процесуальну поведінку та запобігти існуючому ризику, тому виникає необхідність контролювати її місцезнаходження на період досудового розслідування кримінального провадження.
Саме такий вид запобіжного заходу забезпечить рівновагу між інтересами суспільства та фундаментальними правами людини.
З урахуванням обставин справи слідча суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту на строк два місяці.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та виконання нею процесуальних обов'язків доцільним є покладення на підозрювану таких передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків:
- прибувати до слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за першою вимогою;
- в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Керуючись вимогами ст. 176 - 179, 181, 194, 196, 376, 309 КПК України, слідча суддя
Задовольнити клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження №12025250350000816 від 02.12.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло в нічний час доби з 22:00 до 06:00, строком на 2 місяці.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки:
-прибувати до слідчого СВ ВП № 2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області за першою вимогою;
- в період часу з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. не залишати місце постійного проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
-утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків, може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з'являтись в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних та письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено о 16 год. 00 хв. 28 квітня 2026 року.
Слідча суддя ОСОБА_1