03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 369/13953/24 Головуючий у суді першої інстанції - Фінагеєва І.О. Номер провадження № 22-з/824/488/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
(додаткове судове рішення)
30 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Оніщука М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал», подану представником Сучковою Тетяною Євгенівною, про ухвалення додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року та на додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2025 року, ухвалені під головуванням судді Фінагеєвої І.О., у місті Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал» про захист прав споживачів, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кван Кепітал» про захист прав споживачів, відповідно до якого просила суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 14 травня 2025 року, стягнути з ТОВ «Кван Кепітал» на її користь 3 994 737,98 грн пені та судові витрати.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 - залишено без задоволення.
Додатковим рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2025 року заяву представника відповідача ТОВ «Кван Кепітал» - адвоката Сучкової Т.Є. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 369/13953/24 - задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у цивільній справі № 369/13953/24. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кван Кепітал» витрати на правову допомогу у розмірі 30 000, 00 грн. У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, відповідно до якого просить оскаржувані рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. Покласти на відповідача судові витрати.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишено без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року та додаткове рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 жовтня 2025 року, залишено без змін.
В подальшому, 02 квітня 2026 року від представника ТОВ «Кван Кепітал» - Сучкової Т.Є. надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кван Кепітал» витрати на професійну правничу допомогу, що становлять 70 000, 00 грн.
Заява обґрунтована тим, що постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2026 року у справі №369/13953/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року - без змін.
Витрати ТОВ «Кван Кепітал» на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 70 000 грн виникли у зв'язку з поданням позивачем апеляційної скарги, яка не була задоволена.
Правничу допомогу відповідачу надавало АБ «Сучкова та партнери» на підставі договору від 02 січня 2024 року №02/01. У відзиві на апеляційну скаргу від 09 лютого 2026 року заявлено попередній розрахунок витрат на правничу допомогу в сумі 70 000 грн та повідомлено про подання підтверджуючих доказів у строк, передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Вартість правничої допомоги, визначена п. 1.2 Додаткової угоди, становить 70 000,00 грн без ПДВ та є співмірною із ціною позову, яка з урахуванням збільшення вимог становила 3 994 737,98 грн. Зазначена сума відповідає ринковому рівню для м. Києва. Разом з тим, враховуючи ціну позову вважає, що справа не є простою та потребувала значних зусиль представника відповідача.
02 квітня 2026 року між АБ «Сучкова та партнери» та ТОВ «Кван Кепітал» підписано акт приймання-передачі виконаних робіт, яким підтверджено надання та прийняття правничої допомоги, зокрема судового супроводу справи №369/13953/24 під час її розгляду Київським апеляційним судом.
Вартість правничої допомоги, визначена п. 1.2 Додаткової угоди, становить 70 000,00 грн без ПДВ.
Надана правнича допомога полягала у судовому супроводі справи №369/13953/24 під час її розгляду Київським апеляційним судом. Загальна вартість наданих та прийнятих клієнтом послуг становить 70 000,00 грн без ПДВ.
Строк виконання зобов'язання з оплати не настав, оплата буде здійснена у строки, визначені додатковою угодою.
На підставі викладеного, просить задовольнити заяву в повному обсязі.
Заперечення на заяву ТОВ «Кван Кепітал», подану представником Сучковою Т.Є. до суду апеляційної інстанції не надходили.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку,що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що суд вирішує лише питання про судові витрати, то вважає за можливе розглядати вказану справу без повідомлення учасників справи.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення подано в строк, встановлений ст.141 ЦПК України.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Зазначений висновок міститься у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 306/1198/17 від 08 квітня 2020 року.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що інтереси ТОВ «Кван Кепітал» в апеляційному суді представляла адвокат Сучкова Т.Є. (а.с. 197).
Апеляційний суд також враховує, що разом із відзивом на апеляційну скаргу було зроблено заяву, що попередній (орієнтовний) розмір судових витрат, які очікує понести відповідач у справі в апеляційному суді становить 70 000, 00 грн та зазначено, що докази понесених судових витрат буде подано протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення (а.с. 189-196).
Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення представником відповідача було надано договір про надання правничої допомоги від 02 січня 2024 року № 02/01, укладений між АБ «Сучкова та Партнери» та ТОВ «Кван Кепітал».
Відповідно до п. 1.1. вказаного договору клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов'язання щодо надання Клієнту правової допомоги, а саме, надання правової інформації консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, інших процесуальних документів; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, а також в інших державних органах перед фізичними і юридичними особами.
Згідно із п. 4.1. ціна договору складається з загальної вартості гонорарів/плати за надані послуги/професійну правничу допомогу протягом строку дії Договору. Плата за послуги Адвокатського бюро за цим Договором обчислюється в порядку погодинної (якщо сторонами не узгоджене інше) оплати, наданих Адвокатським бюро послуг у розмірах, що розраховуються згідно Додатку № l до цього Договору, та вказуються у складених Адвокатським бюро та наданих Клієнту актах виконаних робіт.
Пунктом 4.2. передбачено, що підставою для оплати наданих Адвокатським бюро послуг є складений і підписаний Адвокатським бюро акт виконаних робіт.
27 січня 2026 року між АБ «Сучкова та Партнери» та ТОВ «Кван Кепітал» укладено додаткову угоду № 27/01 до договору № 02/01 про надання правничої допомоги від 02 січня 2024 року.
Відповідно до п. 1.1. вказаної додаткової угоди Клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов'язання щодо надання Клієнту правової допомоги, а саме: надання правової інформації, консультацій і роз?яснень з правових питань; складення заяв, скарг, інших процесуальних документів; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального судочинства, а також в інших державних органах. перед фізичними і юридичними особами.
Згідно із п. 1.2. Клієнт доручає, а Адвокатське бюро бере на себе зобов'язання, щодо надання правової допомоги, а саме судового супроводу під час перегляду Київським апеляційним судом рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 вересня 2025 року по справі № 369/13953/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Кван Кепітал» про стягнення штрафних санкцій/про захист прав споживачів.
Пунктом 1.3. сторони погодили, що вартість послуг за надання правничої допомоги вказаної в п. 1.2. Додаткової угоди становить 70 000, 00 грн, без ПДВ.
До заяви про ухвалення додаткового рішення представником ТОВ «Кван Кепітал» - Сучковою Т.Є. надано акт виконаних робіт до договору № 02/01 про надання правничої допомоги від 02 січня 2024 року, відповідно до якого АБ «Сучкова та Партнери» надано, а ТОВ «Кван Кепітал» прийнято правову допомогу на суму 70 000, 00 грн.
Таким чином, до заяви додано:
- оговір про надання правничої допомоги від 02 січня 2024 року № 02/01, укладений між АБ «Сучкова та Партнери» та ТОВ «Кван Кепітал»;
- акт виконаних робіт від 02 квітня 2026 року;
- ордер на надання правничої допомоги, виданий Сучковій Т.Є. на представництво інтересів ТОВ «Кван Кепітал» в Київському апеляційному суді.
Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України) (постанова Верховного Суду від 02 лютого 2026 року у справі № 740/1678/17, від 09 березня 2026 року у справі № 483/1432/23, від 11 березня 2026 року у справі № 463/8501/23, від 16 березня 2026 року у справі № 925/1566/24).
Аналогічні висновки викладені Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
«141. У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
[…] 144. Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».
До того ж Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово висловлювалася з питання розподілу витрат на правничу допомогу між сторонами. Зокрема, у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року, ухваленій за наслідками вирішення справи № 755/9215/15-ц, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
«21. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
22. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
[…] 36. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами [цитування частини шостої статті 137 ЦПК України].
Враховуючи надані представником ТОВ «Кван Кепітал» - Сучковою Т.Є. докази понесених витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, відсутність заперечень сторони ОСОБА_1. на подану заяву про ухвалення додаткового рішення, а також враховуючи принцип співмірності та об'єктивності понесених судових витрат, апеляційний суд доходить висновку про задоволення поданої заяви в повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в Київському апеляційному суді, у розмірі 70 000, 00 грн.
Згідно з п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст.ст.133, 137, 141, 270 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал», подану представником Сучковою Тетяною Євгенівною, про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кван Кепітал» (ЄДРПОУ 41408464, 01103, місто Київ, вулиця Михайла Бойчука, будинок 13 В, офіс 11) 70 000, 00 грн (сімдесят тисяч гривень) як компенсацію витрат, понесених з оплати правничої допомоги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного тексту постанови.
Судді :
_______________ ________________ ______________
М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська М.І. Оніщук