30 квітня 2026 року м. Київ
Справа № 754/12603/25
Провадження № 22-ц/824/6392/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
сторони: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2025 року АТ «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, 10.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 10.08.2020 року.
На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 70 000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна карта.
Як зазначає позивач, відповідач неналежним чином виконувала умови кредитного договору, в зв'язку із чим у відповідача станом на 11.05.2025 року виникла заборгованість в розмірі 77 607,41 грн., яка складається з 77 607,41 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 серпня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 10.08.2020 року в розмірі 45 574,51 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1778,18 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що позов підлягає задоволенню лише в межах суми боргу в розмірі різниці між фактично використаною відповідачем та погашеною сумою коштів, а саме в сумі 45 574,51 грн., в зв'язку із чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в іній частині позовних вимог належить відмовити
Не погоджуючись з рішенням суду представник АТ «Універсал Банк» Македон О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмовлених позовних вимог та у оскаржуваній частині ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим, ухваленим при неправильній оцінці доказів, наявних у матеріалах справи і як наслідок неправильних висновків суду, що в сукупності призвело до неправильного застосування норм матеріального права при порушенні норм процесуального права.
Вважає помилковим висновок суду про не доведеність погодження сторонами умов кредитування.
30 грудня 2025 року листом Київського апеляційного суду витребувано матеріали справи № 754/12603/25 з Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Універсал Банк» на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року у справі за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
19 березня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 в якому вона просила рішення суду першої інстанції залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2026 року справу призначено до розгляду.
Згідно з частиною тринадцятою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено у, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Представник позивача АТ «Універсал Банк» оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за відсотками за користування кредитом.
Таким чином, апеляційний суд переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника АТ «Універсал Банк» лише в частині, яка є предметом апеляційного оскарження, а саме щодо відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за користування кредитом, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.
У разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскаржуємої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується (постанова Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц).
Як убачається з матеріалів справи, 10.08.2020 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови.
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, посилався на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору про надання банківських послуг «Monobank» від 10.08.2020 року та положень ст.ст.509, 526 ЦК України відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує у повному обсязі та станом на 11.05.2025 року заборгованість відповідача становить 77 607,41 грн., яка складається з 77 607,41 грн. загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
При цьому, на підтвердження погодження умов договору з відповідачем АТ «Універсал Банк» надано до матеріалів позовної заяви копію анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг, Витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк», які містять Паспорт споживчого кредиту «Картка Monobank» та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Витяг з Тарифів за карткою «Monobank», виписку по особовому рахунку та розрахунок заборгованості.
Зі змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг вбачається, що анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.
На підставі укладеного Договору відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту. В подальшому, кредитний ліміт неодноразово змінювався, востаннє 31.12.2022 року кредитний ліміт було підвищено до 70 000,00 грн.
Надана виписка з рахунку відповідача свідчить про те, що АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач активно користувалась кредитними коштами, заперечень щодо збільшення кредитного ліміту не заявляла, станом на 21.01.2025 року кредитний ліміт було повністю вичерпано та наявний овердрафт, що підтверджується вищевказаною випискою.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості, за договором № б/н від 10.08.2020 року станом на 11.05.2025 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 77 607,41 грн, з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 77 607,41 грн.
При цьому, заборгованість за відсотками позивач визначив у 0 грн., проте з розрахунку заборгованості та банківської виписки з рахунку відповідача, долучених АТ «Універсал Банку» до позовної заяви, вбачається, що відповідачу нараховувались відсотки за кредитним договором від 10.08.2020 року, зокрема за поточною ставкою 37,2 %, і за період з 10.08.2020 року по 21.01.2025 року розмір нарахованих відсотків становить в загальному розмірі 32 032,90 грн. (а.с.6-12, 14-18).
З розрахунку та виписки також вбачається, що кошти, внесені ОСОБА_1 за договором спрямовувалися на погашення нарахованої заборгованості за відсотками.
Натомість, у заяві, що підписала ОСОБА_1 10.08.2020 року, відсутні відомості щодо погодження відсоткової ставки за користування кредитними коштами. Так, у заяві зазначено, що ОСОБА_1 ознайомлена та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, примірники яких отримав в мобільному додатку.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами складають договір про надання банківських послуг (п. 1).
Підписуючи анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону або у мобільному додатку підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами договору; підтверджує укладення договору; зобов'язується виконувати умови договору (п. 2).
У пункті 3 анкети-заяви зазначено, що відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку. Пільговий період за користування кредитним лімітом становить до 62 днів. У разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватися відсоткова вставка 3,2% на місяць. Решта умов, передбачених ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», визначені в договорі та тарифах.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 6).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10 серпня 2020 року станом на 11 травня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 77 607,41 грн.
Довідкою про наявність рахунку від 11 травня 2025 року підтверджено, що відповідачу відкрито рахунок НОМЕР_1 , тип рахунку - Картка Чорна, валюта рахунку UAH, активна до 12/24.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 10 жовтня 2020 року відповідачці встановлено кредитний ліміт в розмірі 6 000,00 грн, 16 жовтня 2020 року -30 000,00 грн., 30 січня 2021 року - 50 000,00 грн., 17 грудня 2021 року - 70 000,00 грн.,27 лютого 2022 року - 30 687,00 грн.,09 вересня 2022 року - 50 000,00 грн., 31 грудня 2022 року - 70 000,00 грн.
Банком було надано виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалась отриманою кредитною карткою та частково погашала утворену заборгованість, що у свою чергу, свідчить про отримання останньою кредитної картки з кредитним лімітом з подальшим його збільшенням.
Відповідно до наданої позивачем виписки про рух коштів на рахунку відповідача заборгованість станом на 11 травня 2025 року становить 77 607,41 грн.
Відповідно до п. 5.22 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Відповідно до п. 5.20 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.
Відповідач лише частково, на власний розсуд, здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, у зв'язку з чим і виникла вказана позивачем заборгованість.
Часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості за тілом кредиту, не врахувавши, що матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі.
Як убачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Відповідачем не спростовано розрахунку заборгованості та її відсутності.
Отже суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав лише для часткового стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення Деснянського районного суду міста Києва від 198 листопада 2025 року в частині незадоволених позовних вимог необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за тілом кредиту у розмірі 31 032,90 грн.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог не оскаржувалося, тому не було предметом перегляду апеляційним судом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 570,00 грн (3 028,00 за подання позовної заяви + 4 542,00 грн. за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 в частині незадоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, про задоволення позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд 54/19) заборгованість кредитним договором у сумі 31 032,90 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 )на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд 54/19) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 570,00 грн.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О.І. Шкоріна