30 квітня 2026 року м. Київ
Справа № 758/11101/25
Провадження № 22-ц/824/6390/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
сторони: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк»
відповідач ОСОБА_1
розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У липні 2025 року позивач АТ «Універсал Банк» звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом, у якому просив стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 01.12.2021 року в розмірі 27 927,97 грн. та судові витрати.
Позов мотивований тим, що 01.12.2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.12.2021 р. в рамках проекту «monobank», який є мобільним додатком, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank.
Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Онбординг відбувається шляхом верифікації клієнта очно: на точці видачі, у відділенні Банку, співробітником служби доставки банку у зручному для клієнта місці, кредитним агентом у точці.
Починаючи з травня 2020 також можлива верифікація працівником банку дистанційно, ДІЯ шерінг на точці дистанційно та селфі клієнта, спрощена процедура через УБКІ, селфі клієнта та селфі клієнта з паспортом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку.
За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «УніверсалБанк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms.
У позовній заяві позивач зазначає, що на підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 25 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за укладеним договором виконав в повному обсязі, тоді як у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, відбулося істотне порушенням клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
27.11.2023 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Однак останній на контакт з банком не виходив, жодних дій на погашення заборгованості не вчинив, у зв'язку з чим, станом на 11.05.2025 у відповідача виникла заборгованість у розмірі 27 927,97грн.
Оскільки відповідачем заборгованість не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг «monobank» від 01.12.2021 року в розмірі 27 927,97 грн. та судові витрати у розмірі 3 028,00 грн.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 року У задоволенні позову АТ «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Мonobank» від 01.12.2021 відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що заборгованість утворювалася в тому числі у зв'язку зі списанням відсотків, які не погоджувалися з відповідачем, суд не може встановити дійсну суму неповернутого тіла кредиту. Крім того, суд не може вважати доведеними вимоги банку про стягнення овердрафту, тоді як відповідач відповідних умов договору не погоджував, а овердрафт утворився через самостійне списання банком відсотків та штрафів, що призвело до фактичного збільшення тіла кредиту.
24 грудня 2025 року АТ «Універсал Банк» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позов АТ «Універсал Банк» задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що ухвалюючи рішення, судом не було досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Зазначив, що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного підпису. Підписуючи анкету-заяву, відповідач приєднався та був ознайомлений з вказаними вище документами, а укладення між банком та відповідачем договору про надання кредиту в електронній формі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач висловив свою згоду з наданими йому документами в електронному вигляді у мобільному застосунку Monobank шляхом застосування клієнтом та банком електронного цифрового підпису.
16 січня 2026 року матеріали справи № 758/11101/25 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «УніверсалБанк». на заочне рішення Подільського районного суду м.Києва від 04 листопада 2026 року у справі за позовом АТ «УніверсалБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 березня 2026 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, урахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла наступного висновку.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до частини другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Так у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.
Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 та від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що 01 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування фіз.осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, тарифами складають договір про надання банківських послуг (п. 5).
Підписуючи анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону або у мобільному додатку підтверджує своє ознайомлення та згоду з умовами договору; підтверджує укладення договору; зобов'язується виконувати умови договору (п. 1).
У пункті 3 анкети-заяви зазначено, що відповідач просить встановити кредитний ліміт на суму вказану у мобільному додатку.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтвердив, що всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису (п. 4).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04.08.2020 року станом на 01 вересня 2023 року загальний розмір заборгованості відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 27 927,97 грн.
Довідкою про наявність рахунку від 11 травня 2025 року підтверджено, що відповідачу відкрито рахунок НОМЕР_1 , тип рахунку - Картка Чорна, валюта рахунку UAH, активна до 05/30.
Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18), банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З довідки про розмір встановленого кредитного ліміту вбачається, що 01 грудня 2021 року відповідачу встановлено кредитний ліміт в розмірі 25 000,00 грн.
Банком було надано виписку по рахунку відповідача, з якої вбачається, що ОСОБА_1 , користувався отриманою кредитною карткою та частково погашав утворену заборгованість, що у свою чергу, свідчить про отримання останнім кредитної картки з кредитним лімітом з подальшим його збільшенням.
Відповідно до наданої позивачем виписки про рух коштів на рахунку відповідача заборгованість станом на 01 вересня 2023 року становить 27 927,97 грн.
Відповідно до п. 5.22 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати вказаної заборгованості. При цьому Банк надає кредит згідно з Договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної в цьому пункті заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами.
Відповідно до п. 5.20 Розділу ІІ Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» термін повернення овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення овердрафту.
Відповідач лише частково, на власний розсуд, здійснював операції з поповнення своєї банківської карти, розмір яких був меншим за поточні витрати по картковому рахунку, у зв'язку з чим і виникла вказана позивачем заборгованість.
Часткова сплата боржником основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Аналогічну позицію сформував Верховний Суд у постанові по справі № 127/23910/14-ц від 23.12.2020.
Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості, боржником не надано.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої позивачем суми заборгованості за тілом кредиту, не врахувавши, що матеріалами справи підтверджено, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису. Прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконало своєчасно і повністю, надавши кредитні ресурси в повному обсязі. Як вбачається із виписки про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , останній користувався кредитними коштами та частково сплачував заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору. Відповідачем не спростовано розрахунку заборгованості та її відсутності.
Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга та позов підлягає задоволенню а відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у сумі 7 570,00 грн (3 028,00 за подання позовної заяви + 4 542,00 грн. за подання апеляційної скарги).
Керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 04 листопада 2025 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення яким позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд 54/19) заборгованість кредитним договором у сумі 27 927,97 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса 04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд 54/19) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 570,00 грн.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О.І. Шкоріна