Справа № 562/1314/26
29.04.2026 року Слідчий суддя Здолбунівського районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунові клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 , про арешт майна, -
29 квітня 2026 року слідчий СВ відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Здолбунівської окружної прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 , звернувся з клопотанням до слідчого судді в рамках кримінального провадження № 12026181130000045,внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що 11 лютого 2026 року до відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшла письмова заява ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про те, що наприкінці листопада 2025 року, перебуваючи за місцем свого проживання він отримав повідомлення від АТ КБ "ПриватБанк" про те, що на його банківську картку, емітовану АТ КБ "ПриватБанк" (розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ), 19 липня 2025 року було відкрито два кредити на суму 20000 гривень та 34000 гривень та в подальшому вказані кошти були перераховані на невідомий картковий рахунок. Загальна сума майнової шкоди, завданої потерпілому шахрайськими діями, становить 54000 гривень.
Відповідні відомості по даному факту 11 лютого 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026181130000045за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Під час допиту потерпілого ОСОБА_5 було встановлено, що з 2023 року разом з ним за однією адресою, а саме: АДРЕСА_1 , проживав його знайомий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець селища Мізоч Здолбунівського району Рівненської області. У листопаді 2025 року ОСОБА_6 виїхав у невідомому напрямку та згодом повідомив потерпілого ОСОБА_5 у телефонному режимі про те, що його банківська картка, емітована АТ КБ "ПриватБанк" (розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ) знаходиться у нього. У подальшому потерпілий з'ясував, що на його ім'я були оформлені кредити.
28 квітня 2026 року під час огляду речей, що проводився в період з 11 год. 25 хв. до 11 год. 47 хв. у кімнаті проведення слідчих дій у відділенні поліції №6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області за адресою: м.Здолбунів Рівненської області, вул.Костельна, 41, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно видав для працівників поліції банківську картку, емітовану АТ КБ "ПриватБанк" з № НОМЕР_2 , яку поміщено до сейф-пакету НПУ СУ PSP 1246499 та визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З метою збереження речового доказу, зокрема, запобігання можливості переховування, пошкодження, зникнення, знищення, відчуження слідчий просить накласти арешт на банківську картку.
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_3 у судове засідання не з'явивя, подав до суду заяву про розгляд клопотання без його участі, просить клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою слідчого СВ відділення поліції № 6 Рівненського районного управління поліціїГоловного управління Національної поліції в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 28 квітня 2026 року фізичну банківську картку, емітовану АТ КБ "ПриватБанк" з № НОМЕР_2 , яку поміщено до сейф-пакету НПУ СУ без доступу до вмісту PSP 1246499, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026181130000045, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190КК України.
Згідно зі ст.ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч.2 ст.170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За змістом ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та /або зберегли на собі його сліди.
Враховуючи, що вилучена банківська картка має суттєве значення для проведення подальшого досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні та буде використана як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, з метою збереження речового доказу, запобігання можливості його переховування, пошкодження, зникнення, знищення, відчуження, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про арешт майна задовольнити.
Керуючись ст.ст.170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
Накласти арешт на фізичну банківську картку, емітовану АТ КБ "ПриватБанк" з № НОМЕР_2 , яку поміщено до сейф-пакету НПУ СУ PSP 1246499, - із забороною відчуження, розпорядження та користування.
Ухвала підлягає негайному виконанню. На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Відповідно до ст.174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя