справа № 381/5749/25
провадження № 22-ц/824/10786/2026
30 квітня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Кирилюк Г.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року в складі судді Самухи В.О.,
встановив:
Заочним рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року вказаний позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про споживчий кредит від 17 липня 2021 року № 103385664 у сумі 42 093,85 грн, що складається з 10 298,14 грн заборгованість за тілом кредиту, 31 795,71 грн заборгованість за процентами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» 2 422,40 грн, як компенсацію витрат позивача зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року залишено без задоволення.
18.04.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року.
28.04.2026 матеріали справи надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При зверненні з апеляційною скаргою ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через відсутність у неї доходу. На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 долучила копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 04.04.2026.
Вказана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За правилом ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Отже, суд може вирішити відповідне клопотання за майновими критерієм, тобто враховуючи майновий стан сторони.
Відповідно до пункту 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19 червня 2001 року).
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 04.04.2026, які були долучені ОСОБА_1 , за період з січня 2025 року по лютий 2026 року інформація щодо сум виплачених заявнику доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відсутня.
Водночас, долучені до апеляційної скарги відомості про майновий стан заявника не є достатніми (повними), оскільки такі докази не свідчать про відсутність інших джерел доходів, зокрема, одержання доходів від майна, наявність самого майна, що зумовлює обов'язок власника у його утримані тощо.
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору, оскільки заявником не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
За наведених обставин, враховуючи характер спору, недостатність доказів неспроможності понесення заявником судових витрат при оскаржені судового рішення, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, тому відмовляє у задоволенні цього клопотання.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у відповідному розмірі від прожиткового мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Частиною 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
В даному випадку відповідач оскаржує рішення суду в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 19 968,85 грн, що становить 47,44 % від суми позову, та просить скасувати рішення в цій частині, а тому судовий збір підлягає сплаті виходячи з оспорюваної суми з урахуванням положень пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, судовий збір за подання відповідачем апеляційної скарги на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року складає 1 723,78 грн (3 028,00 грн х 47,44 % х 150 % х 0,8).
У зв'язку з цим апеляційна скарга підлягає залишенню без руху для усунення недоліку - доплати судового збору в розмірі 1 723,78 грн за реквізитами: отримувач - ГУК у м. Києві/Соломян. р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ)- 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку - 899998, рахунок отримувача - UA548999980313101206080026010, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (Дата оскаржуваного рішення) по справі (Номер справи), Київський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підтвердження сплати судового збору до Київського апеляційного суду необхідно надати квитанцію (платіжне доручення), або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, яка передбачає залишення позовної заяви (апеляційної скарги) без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2026 року залишити без рухута надати строк для виконання вимог цієї ухвали, який не може перевищувати п'ять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що в разі не виконання вимог ухвали суду у визначений строк апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк