Справа № 559/5681/25
Провадження № 2/559/717/2026
28 квітня 2026 року місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Джигирей В.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
І. Стислий виклад позиції сторін.
1.1 Представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 10.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредітплюс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №167040 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов Договору відповідачу було надано кредит у розмірі 6667 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. 16.04.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Коедітплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу №16042025, згідно якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором №167040 у розмірі 11571,02 грн. На даний час відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує і заборгованість не погашає, що є порушенням законних прав ТОВ «Юніт Капітал», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості в розмірі 11571,02 грн. та судові витрати у справі.
1.2 Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений законом строк не скористався.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
02.01.2026 ухвалено розглядати справу без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження отримав 03.03.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву не подав, заяв та клопотань по суті позовних вимог до суду не надходило.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 10.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «ФК «Кредітплюс» із заявою на видачу кредиту №100737243, згідно якої просить видати їй кредит в розмірі 6667 грн. (а.с.19).
10.01.2025 між ТОВ «ФК «Кредітплюс» і ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №167040 (індивідуальна частина). Згідно умов даного кредитного договору сума кредиту становить 6667 грн., який надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: 5000,25 грн. - на картку позичальника НОМЕР_4 у національній валюті, 1666,75 грн. - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 (п.2.2.1 Договору); проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 390,00% річних; комісія за надання кредиту складає 1667,25 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 25,0% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту; комісія за обслуговування кредиту складає 100 грн. та нараховується раз на два тижні; загальний строк кредитування складає 84 дні з 10.01.2025 по 04.04.2025. Згідно п. 3.3 Договору строк кредитування може бути збільшено в разі підписання сторонами відповідної Додаткової угоди (а.с.24-25).
Сторонами погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів (а.с.25 зворот).
Укладаючи вищевказаний кредитний договір відповідач та ТОВ «ФК «Кредітплюс» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Також до матеріалів справи надано Паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови. (а.с.19 зворот-20).
Видача коштів здійснювала безготівково шляхом зарахування на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» про успішність операції від 30.10.2025 (а.с.12).
Належність банківської картки № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та зарахування 10.01.2025 на платіжну картку коштів у сумі 5000,25 грн. підтверджується інформацією, наданою АТ «Сенс Банк» (а.с.57).
З виписку з особового рахунку відповідачки за період з 10.01.2025 по 15.01.2025 вбачається, що позичальник отримав кредитні кошти та користувався ними (а.с.58).
Відповідно до наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за кредитом, станом на 10.04.2025 у ОСОБА_1 наявна заборгованість за Договором №167040, яка становить 11571,02 грн., з яких 6667 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4683,403903,02 грн. - сума прострочених платежів по процента, 500 грн. - пеня та 501 грн. - заборгованість по комісії (а.с.37).
16.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредітплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредітплюс» передає ТОВ «Юніт Капітал» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, вказаним у реєстрі боржників (а.с.6).
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників №3 від 04.06.2025 підтверджує факт переходу від ТОВ «ФК «Кредітплюс» до ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною Договору факторингу (а.с.39).
Згідно вказаного Договору факторингу ТОВ «Юніт Капітал» здійснило оплату ціни договору, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією №464 від 05.06.2025 (а.с.38).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 до Договору факторингу №16042025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 у розмірі 11571,02 грн., з яких 6667 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4683,403903,02 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 500 грн. - пеня та 501 грн. - заборгованість по комісії (а.с.40).
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №167040, станом на 01.11.2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 11571,02 грн., з яких 6667 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту, 4683,403903,02 грн. - сума прострочених платежів по процентах та 501 грн. - заборгованість по комісії (а.с.36).
IV. Норми права, які застосував суд.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк та інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно ст. 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Щодо стягнення з відповідача заборгованості за комісіями суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до п. 2.4 Договору під час користування кредитом товариство надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата у розмірі 100 грн. та нараховується раз на два тижні.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.
«Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача» - ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 16 листопада 2016 року, справа № 6-1746цс16, та в постанові від 4 червня 2018 року, справа № 758/8481/15-ц, з посиланням на пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а відповідні умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16.
Згідно позиції Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, висловленої під час розгляду справи № 6-2071цс16, обслуговування кредиту не є послугою зі споживчого кредитування у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд робить висновок, що між первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредітплюс», правонаступником якого є позивач, та відповідачем виникли правовідносини у зв'язку з укладенням 10.01.2025 Кредитного договору №167040. Згідно вказаного договору відповідачу було надано кредит у розмірі 6667 грн. строком на 84 дні. ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, підписав кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, шляхом зарахування на картку № НОМЕР_2 , належність яеої відповідачу також підтверджується наявними у справі доказами. Суми, які підлягають стягненню в частині тіла кредиту та нарахованих відсотків повністю відповідають умовам договору та строку його дії. Крім того, відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку товариству не повернуті, тож позивач вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Тому, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту та нарахованих відсотків.
Щодо стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредиту у розмірі 501 грн. згідно кредитного договору №167040, суд враховує чинну судову практику і положення законодавства про захист прав споживачів, про що детально вказано в розділі IV: включення позивачем до розрахунку заборгованості комісії за послуги, що супроводжують кредит, є неправомірним, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
В підсумку суд задовольняє позовні вимоги частково.
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то і розмір судових витрат в цій справі зі сплати судового збору та на правову допомогу суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно згідно ст. 131, 141 ЦПК України. Судом встановлено, що понесені ТОВ «Юніт Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договором про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025; Додатковою угодою №25770875894 до Договору від 11.09.2025; Актом прийому - передачі наданих послуг від 25.11.2025 (а.с.33-35). Позовні вимоги задоволено судом на 95%, тому з відповідача підлягає стягненню пропорційні сума судового збору в розмірі 2301,28 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 6650 грн.
Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 512,514, 516, 525, 526, 626,629, 63, 633, 1054, 1077 ЦК України, ЗУ «Про електронну комерцію», суд -
позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за Кредитним договором №1670405 від 10.01.2025 у розмірі 11 071 (одинадцять тисяч сімдесят одна) гривня 02 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2301,28 грн. та 6650 грн. витрат на правову допомогу, а разом 8 951 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одна) гривня 28 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34 офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163, електронна адреса ucapital.inbox@gmail.com.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя О.Ю. Жуковська