Справа № 559/191/26
Провадження № 2/559/815/2026
29 квітня 2026 року м.Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Директор ТОВ «Юніт Капітал» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №180647 від 25.04.2025 у розмірі 27 466,57 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що 25.04.2025 ТОВ ФК«Кредіплюс» (первісний кредитор) та відповідач уклали кредитний договір №180647 у формі електронного документа. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f94f3fec, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. На виконання умов договору ТОВ ФК«Кредіплюс» 25.04.2025 перерахувало грошові кошти в сумі 27059 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5786, отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі.
16.04.2025 ТОВ ФК«Кредіплюс» та позивач уклали договір факторингу №16042025, відповідно до умов якого, та реєстру прав вимоги №5 від 05.08.2025 позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 28666,57 грн. Після отримання прав вимог позивач не здійснював жодних нарахувань за кредитним договором. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором №180647 від 25.04.2025 не погашена та становить 28666,57 грн. що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту - 27 059 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 6,57 грн., заборгованость по комісії - 401,00 грн., заборгованості за штрафними санкціями - 1 200 грн. Однак, згідно позовних вимог, позивач просить стягнути лише суму заборгованості у розмірі 27 466,57 грн., що включає в себе: прострочену заборгованість за тілом кредиту - 27 059 грн., прострочену заборгованість за відсотками - 6,57 грн., заборгованість за комісією - 401 грн., а також судові витрати у справі.
Ухвалою судді від 23.01.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.
Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 13.04.2026 по 17.04.2026 включно.
Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 28.01.2026 подала відзив на позовну заяву, заперечує проти позовних вимов, зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту отримання нею кредитних коштів. Зауважує, що згідно до виписок банківського рахунку, у період з 25.04.2025 по 30.04.2025 на її рахунок було зараховано лише 3,48 грн. з призначенням платежу «CASH2CARD A2C EASYCASH», будь-яких інших зарахувань грошових коштів, які б підтвердили видачу кредиту у сумі 27 059 грн. немає. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Юніт Капітал» у частині стягнення суми 27 059 грн., як такої, що не підтверджена доказами отримання кредитних коштів, а у разі наявності зобов'язань за кредитним договором - зменшити суму стягнення до фактично отриманих коштів у розмірі 3,48 грн., а також просить відмовити у стягненні відсотків, комісій, штрафів та інших нарахувань, як похідних від недоведеного основного зобов'язання, також просить судові витрати покласти на позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 29.04.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.
Судом встановлено, що 25.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №180647. Позичальник приєдналася до публічної частини договору, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f94f3fec, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. Відповідно до п.2.2.1 договору сума кредиту складає 27059 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення Договору у наступному порядку: у розмірі 22996,67 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 170082 від 04.02.2025 укладеного з кредитодавцем; у розмірі 3,48 грн. на картку позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 4058,85 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Згідно п.2.6 Договору загальний строк кредитування становить 275 днів, з 25.04.2025 по 25.01.2026, періодичність платежів - кожні 30 днів. Згідно п.3.2. проценти за користування кредитом кредитом нараховуються за ставкою 0,10%, тип процентної ставки - фіксована. Комісія за надання кредиту 15% від суми кредиту, що в грошовому виразі складає 4058,85грн та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору. Реальна річна процентна ставка за договором становить 49,12%. (а.с.21-25)
У Додатку до Договору про споживчий кредит №180647 сторони погодили та підписали графік платежів, у якому визначено порядок повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту включно із кількістю платежів, їх розміром (а.с.25 зворот).
Крім того, в матеріалах справи міститься Заява на видачу кредиту №100812369, яка підписана електронним підписом 1434fa8c позичальника, та в якій містяться персональні дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, що свідчить проте, що відповідач особисто та свідомо підписала кредитні документи на погодилася на виконання умов Договору. Окрім того, зазначена мета кредиту: «погасити інший кредит, сплата комісії» (а.с.19-20).
На виконання умов договору ТОВ ФК«Кредіплюс» 25.04.2025 перерахувало грошові кошти в сумі 27059 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5786, отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав, що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора. Варто зазначити, що умовами Кредитного договору передбачено проведення взаємозаліку, відповідно до якого надані кредитні кошти були спрямовані не лише на їх безпосереднє перерахування позичальнику на картковий рахунок, а й на зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом погашення заборгованості позичальника за раніше укладеними кредитними договорами з кредитодавцем, що підтверджується довідкою про переказ коштів позичальнику та довідкою про проведення взаємозаліку зобов'язань між сторонами (а.с.11 зворот, 12, 29).
Належність банківської картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 , яку емітовано для обслуговування банківського рахунку (відкритого на її ім'я), зарахування грошових коштів у розмірі 3, 48 грн. (що погоджено сторонами при укладенні договору) підтверджується інформаційною довідкою АТ КБ «Приватбанк» від 23.01.2026 та випискою щодо руху коштів за період з 25.04.2025-30.04.2025 (а.с.67-68).
Згідно детального розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «ФК«Кредіплюс» вбачається, що відповідач належним чином не виконала зобов'язання за договором і у неї виникла заборгованість у розмірі 28666, 57 грн.(а.с.47-48).
16.04.2025 ТОВ ФК«Кредіплюс» та позивач уклали договір факторингу № 16042025, відповідно до якого, реєстру прав вимоги №5 від 05.08.2025 до договору факторингу № 1604202 та Акту прийому-передачі реєстру прав вимоги №5, до ТОВ "Юніт капітал" перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 28666,57 грн. (а.с.6-7, 50-51).
За випискою з особового рахунка за кредитним договором №180647 від 25.04.2025 заборгованість відповідача на дату подачі позову не погашена та станом на 01.11.2025 становить 28666,57 грн. що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту - 27 059 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 6,57 грн., заборгованості по комісії - 401,00 грн., заборгованості за штрафними санкціями - 1 200 грн. (а.с.46).
Однак, згідно позовних вимог, позивач просить стягнути лише суму заборгованості у розмірі 27466,57 грн., що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту - 27 059 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 6,57 грн., заборгованості по комісії - 401,00 грн.
Позивачем на адресу відповіда 03.11.2025 було надіслано досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості та надано 30-денний термін з моменту оримання даної вимоги повернути заборгованість за кредитом, однак така вимога залишилася без виконання (а.с.27).
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
У відповідності до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів.
Зобов'язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, яка визнається укладеною з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти договір позики у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена позичальником позикодавцю.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
За загальним принципом кожна сторона цивільного спору зобов'язана суду довести свою позицію. Відповідач позов не визнає та подала відзив, де висловила свою позицію, однак на підтвердження своїх заперечень не надала суду жодного доказу. З долучено відзиву вбачається, що відповідач не заперечує самого факту укладення договору, а лише розмір кредитної заборгованості, однак надані позивачем та досліджені судом письмові докази свідчать про протилежне. Зокрема, судом встановлено, що 25.04.2025 ОСОБА_1 уклала із ТОВ «ФК «Кредіплюс» в електронній формі кредитний договір. Зокрема, позичальник приєдналася до публічної частини, прийняла умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом f94f3fec, що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами. З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису ОСОБА_1 підтверджує її волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування кредитодавцем позичальника у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України. З матеріалів справи встановлено, що сторони у заяві на видачу кредиту №100812369 та п.2.2.1 Договору кредиту №180647 обумовили, що сума кредиту складає 27059 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення Договору у наступному порядку: у розмірі 22996,67 грн. для погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 170082 від 04.02.2025 укладеного з кредитодавцем; у розмірі 3,48 грн. на картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 4058,85 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. На виконання умов кредитного договору, 25.04.2025 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_4 , належну відповідачу у розмірі 3,48грн. (що погоджено умовами договору), що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію первісного кредитора, а кредитодавець виконав умови договору. У заяві на видачу кредиту, підписаній відповідачем метою отримання небю кредиту вказано: "погасити інший кредит, сплата комісії". Варто зазначити, що умовами кредитного договору передбачено проведення взаємозаліку, відповідно до якого надані кредитні кошти були спрямовані не лише на їх безпосереднє перерахування позичальнику на картковий рахунок, а й на зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом погашення заборгованості позичальника за раніше укладеними кредитними договорами з кредитодавцем, що підтверджуються наданою довідкою про проведення взаємозаліку зобов'язань між сторонами. Отже, ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 27059 грн., ( з яких: 22996,67 грн., зараховані задля погашення заборгованості за іншим кредитним договором, а 3,48грн. - на карту позичальника) і у неї виникло зобов'язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначені в кредитному договорі. Відтак, суми, які підлягають стягненню, за тілом кредиту у розмірі 27059 грн., відсотками - 6,57грн. та комісією - 401 грн. (що нараховується одноразово в момент видачі кредиту та не є відповідальністю у розумінні цивільного законодавства України), підлягають стягненню, оскільки відповідають умовам договору та строку його дії. Крім того, відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, а відтак наданий позивачем розрахунок за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача, приймається судом як достовірний. Фактично отримані та використані позичальником грошові кошти у добровільному порядку не повернуті і правонаступник первісного кредитора вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення коштів. Враховуючи викладене, доводи відповідача суд відхиляє, а позовні вимоги ТОВ «Юніт капітал» підлягають до задоволення.
Згідно ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за позовну заяву в розмірі 2662,40 грн.
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу (ч.2 ст.133 ЦПК України).
На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду №25771367405 до договору від 10.09.2025, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.11.2025, відповідно до якого вартість послуг становить 7000 грн.(а.с.43-45).
За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №180647 від 25.04.2025 у розмірі 27446 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят шість) гривень 57 копійок, що складається із простроченої заборгованості за тілом кредиту - 27 059 грн., простроченої заборгованості за відсотками - 6,57 грн., заборгованості по комісії - 401,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та 5000 грн. витрат на правову допомогу, а разом 7662 (шість тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 29.04.2026.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал", місцезнаходження: 01024, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.34, офіс 333; код ЄДРПОУ 43541163;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М.Томілін