Справа № 369/19672/24
Провадження № 1-кп/369/1105/26
іменем України
02.04.26 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
представника цивільного
позивача ОСОБА_8 ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024111050001563 за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
встановив:
16.09.2024, близько 19 години 57 хвилин, водій ОСОБА_10 , керуючи технічно справним автомобілем марки «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись по вул. Парниковій з боку вул. Одеської в напрямку вул. Молодіжної в с. Крюківщина Бучанського району Київської області, проїжджаючи нерегульоване перехрестя вул. Парникової та вул. Шевченка в
с. Крюківщина Бучанського району Київської області, в порушення вимог п. 2.3 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі - ПДР України), згідно з яким «для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» не був достатньо уважним під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну та діючи в порушення вимог п. 10.1. та п. 16.13. ПДР України, відповідно до яких «10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «16.13. Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв», проявляючи злочинну самовпевненість, після виконання зупинки на вказаному перехресті перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, при виконанні повороту ліворуч на вул. Шевченка не дав дорогу мотоциклу «GEON X-Road 250 Light», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в зустрічному напрямку по рівнозначній дорозі - вул. Парниковій, та внаслідок чого передньою лівою частиною автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відбулося зіткнення із лівою боковою частиною мотоцикла «GEON X-Road 250 Light», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла «GEON X-Road 250 Light», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритий перелом діафізу лівої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Грубе порушення водієм ОСОБА_10 вимог п.п. 10.1. та 16.13. ПДР України перебувають у прямому причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді заподіяння тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_6 .
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у пред'явленому обвинуваченні визнав частково та повідомив суду, що 16.09.2024, близько 20 години хвилин, він керував технічно справним автомобілем марки «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та проїжджав нерегульоване перехрестя вул. Парникової та вул. Шевченка в с. Крюківщина Бучанського району Київської області. На вулиці сутеніло. Він пригальмував перед перехрестям, включив сигнал повороту ліворуч, однак його щось відволікло від керування транспортним засобом; незважаючи на світлові проблиски попереду, він продовжив маневр повороту ліворуч та здійснив наїзд на мотоцикліста. На мотоциклі рухалося двоє людей, які зазнали пошкоджень: кермувальник мотоцикла (потерпілий ОСОБА_6 ) казав, що в нього зламана нога, а пасажирка ( ОСОБА_8 ) стверджувала, що несильно вдарилася. Він викликав швидку допомогу та після приїзду працівників поліції почали оформляти матеріали ДТП. Обвинувачений також повідомив суду, що на відшкодування шкоди потерпілому ОСОБА_6 сплатив близько 130 000 грн, щиро кається у скоєному та просив суворо його не карати.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 підтвердив механізм скоєння ДТП, зазначивши, що їхав він по головній дорозі, однак обвинувачений, повертаючи вліво на другорядну дорогу, не надав йому переваги у русі та здійснив на нього наїзд. Він відчув після цього біль у нозі, зрозумів, що вона зламана, боліли також ребра. Приїхала швидка допомога та його забрали до лікарні. При цьому обвинувачений регулярно допомагав з коштами на лікування.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала аналогічні свідчення стосовно обставин дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Незважаючи на часткове визнання винуватості ОСОБА_10 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, підтверджується як його показаннями, так і свідченнями потерпілого ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 , а також письмовими доказами, наданими прокурором, які були досліджені в ході судового розгляду, а саме:
- даними з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.09.2024, відповідно до якого було зафіксовано обставини ДТП за участю транспортного засобу «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 20.10.2024, під час якого було підтверджено усіма учасниками цієї слідчої дії обставини ДТП огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 17.09.2024, відповідно до якого було зафіксовано обставини ДТП за участю транспортного засобу «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- даними з висновку експерта № СЕ-19/111-24/54034-ІТ від 17.10.2024, відповідно до якого рульове керування транспортного засобу «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Гальмівна система автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено;
- даними з висновку експерта № СЕ-19/111-24/61257-ІТ від 23.10.2024, відповідно до якого: у даній дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху України; за даних дорожніх обставин технічна можливість попередити зіткнення з мотоциклом мотоцикла «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , полягала у виконанні водієм автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху України. При виконанні вимог вищевказаних пунктів Правил дорожнього руху України, водій автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 мав технічну можливість запобігти зіткненню з мотоциклом «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на що у нього не було перешкод технічного характеру; у даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_10 вбачаються невідповідності у виконанні технічних вимог п. 10.1. та п. 16.13. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди; у даній дорожньо-транспортній ситуації водій мотоцикла «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України»; за даних дорожніх обставин, водій мотоцикла «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «ТОYОТА RАV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху; за даних дорожніх умов з технічної точки зору в діях водія мотоцикла «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_6 невідповідностей вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, які б знаходилися у причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається;
- даними з висновку експерта № 225/Д від 21-28.10.2024, відповідно до якого згідно наданій медичній документації та висновку консультанта-рентгенолога КОБ СМЕ у гр. ОСОБА_6 мали місце ушкодження: відкриті уламкові переломи діафізів обох кісток лівої гомілки середній третині зі зміщенням уламків, садна колінних суглобів; описані ушкодження утворились від дії тупого/их предмету/ів, переломи за механізмом удару, садна за механізмом тертя, можливо в термін та за обставин, що вказані в постанові; відкритий перелом діафізу лівої великогомілкової кістки в середній третині зі зміщенням уламків відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, відкритий перелом лівої малогомілкової кістки в середній третині відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, оскільки для його зрощення необхідний термін більше 21 дня; садна колінних суглобів відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вказані докази є належними, допустимими та в своїй сукупності доводять винуватість
ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочині та його дії кваліфікуються судом за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає такі: щире каяття, що виявилось у критичній оцінці обвинуваченого своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки, повним визнанням своєї вини, висловленні жалю з приводу вчиненого та готовності нести покарання за вчинений злочин, а також позиції під час розгляду справи; позицію потерпілого, який просив суворо не карати обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Положеннями ст. 50 КК України передбачено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
При цьому каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільш сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. У будь-якому разі покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу та об'єкта посягання, тяжкості наслідків вчиненого і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
Виправлення як мета покарання - це той наслідок, який прагне досягнути держава передбаченими законом заходами примусу. Виправлення засудженого - це ті певні зміни в його особистості, які утримують його надалі від вчинення нових злочинів. З моральної точки зору виправлення засудженого і є кінцевою метою покарання.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору форми реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує урахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (наприклад, у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, належним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.
У цьому кримінальному провадженні суд враховує активне сприяння ОСОБА_11 розкриттю кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений вживав заходів, спрямованих на надання допомоги органу досудового розслідування й суду у встановленні істини у справі, з'ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття злочину; критичну оцінку обвинуваченим своєї протиправної поведінки, що характеризується щирим осудом цієї поведінки та готовності нести покарання за вчинений злочин.
Відтак, з урахуванням особи винного й думки потерпілого, суд під час призначення покарання ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 286 КК України вважає за можливе призначити покарання, яке є мінімальним, встановленим в санкції ч. 2 ст. 286 КК України, а саме три роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, зважаючи на наведені вище обставини, а також з огляду на волонтерську діяльність ОСОБА_11 та необхідність наявності прав керування транспортними засобами для такої діяльності.
При цьому, зважаючи на те, що обвинувачений раніше не судимий, дорожньо-транспортну пригоду скоїв з необережності, не перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а також врахувавши думку державного обвинувача, який просив застосувати щодо обвинуваченого вимоги ст. 75 КК України, суд дійшов висновку про те, що перевиховання та виправлення винного можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання із застосуванням ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік, який є достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення.
07.02.2025 до суду надійшов цивільний позов адвоката ОСОБА_9 , поданий в інтересах ОСОБА_8 , однак у подальшому, адвокатом було заявлено відмову від цивільного позову.
Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України,
ст. 286 КК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов?язати ОСОБА_10 в період іспитового строку: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_10 рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 02 квітня 2026 року.
Стягнути з ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ) процесуальні витрати на користь держави в сумі - 15 918 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн 00 коп.
Арешт на транспортний засіб - мотоцикл марки «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належний згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 ОСОБА_12 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 , накладений згідно з ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.09.2024 року (справа № 369/15387/24), після набрання вироком суду законної сили - скасувати.
Речові докази в кримінальному провадженні після набрання вироком суду законної сили, а саме:
- автомобіль марки «TOYOTA», моделі «RAV4», державний номерний знак НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_10 , залишити у його власності;
- мотоцикл марки «GEON», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який знаходиться на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська область, Бучанський район, смт. Макарів, вул. В. Стуса, 37, повернути власнику, ОСОБА_12 .
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) діб з часу його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_13