Справа № 369/6261/26
Провадження № 2-а/369/196/26
29 квітня 2026 року м.Київ
Суддя Києво-Святошинського районний суд Київської області Хацько Н.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районний суд Київської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправнити та скасувати винесену постанову від 20.12.2025 №F3653153, про притягнення до відповідальності за ст.210-1 КУпАП та провадження у справ про адміністративне правопорушення відносно позивача закрити.
Разом з позовом суду надійшла заява представника позивача - адвоката КасинецьВ.В., про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови від 20.12.2025 №F3653153, про притягнення до відповідальності за ст.210-1 КУпАП позивача.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивача зазначив, що предметом позову є оскаржувана Постанова №F3653153 по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.210-1КУпАП., яка оспорюється позивачем.
У випадку не вжиття судом заходів забезпечення позову, існує загроза заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а саме: витрачати час та кошти на зняття арешту з коштів та майна, звертатися з позовом до суду про стягнення із Державного бюджету України стягнутого штрафу та витрат (виконавчий збір та витрати на проведення дій виконавця).
Отже, наявні обґрунтовані підстави побоюватись, що у випадку продовження виконання дій оспорювана Постанова буде повністю виконана, що унеможливить виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав та інтересів позивача, якщо буде прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та наведені в обґрунтування для вжиття відповідних заходів підстави, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч.2 ст.150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2)очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.1, 2 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до ч.4 ст.150 КАС України, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів про забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід відновити шляхом вчинення певних дій.
Зі змісту заяви позивача про забезпечення позову убачається, що позивач посилається на те, що була винесена постанова від 20.12.2025 №F3653153, про притягнення його до відповідальності за ст.210-1 КУпАП та невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист прав позивача, а також поновлення його порушених прав у випадку задоволення позову.
Суд зауважує, що згідно положень ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1)зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2)забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3)встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4)забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
В силу вимог п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Отже, законом визначено порядок виконання судового рішення про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа та встановлено обов'язок державного виконавця зупинити вчинення виконавчих дій в разі прийняття судом відповідного рішення.
Відповідно матеріалів заяви про забезпечення позову та позовної заяви, до яких додані розширенні дані «Резерв+» де вбачається, що 20.12.2025 року відносно ОСОБА_1 була порушена адміністративна справу №F3653153 за ст.210-1 КУпАП. Відомості про дату завершення справи та складання постанови відсутні. Також позивачем не було долучено до матеріалів справи копію вказаної постанови на підставі, якої він просить зупинити дії.
Враховуючи вказані обставини, оцінивши доводи та вимоги заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови №F3653153 від 20 грудня 2025 року, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки на час звернення до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не надав як до матеріалах позову так і до заяви про забезпечення позову належних доказів про винесення постанови №F3653153 від 20 грудня 2025 року, так і самої постанови що є предметом розгляду вказаного заходу забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. ст. ст.150-154, 248, 256 КАС України, суддя,-
ухвалила:
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Наталя Хацько