Справа № 369/11821/24
Провадження №2/369/1593/26
29.04.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Худинець Д.С.,
за участі
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Парінової М.В., Осадчого П.Ю.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві питання про закриття провадження в частині позовних вимог
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дітей та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 третя особа служба у справах дітей Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області про визначення місця проживання дітей -
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
У підготовчому судовому засіданні на обговорення було поставлено питання про закриття провадження в частині позовних вимог ОСОБА_2 та зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки донька досягла 14-річного віку та самостійно обирати своє місце проживання.
У підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Михайлюк А.Г., представники відповідача - адвокат Парінова М.В. та адвокат Осадчий П.Ю. не заперечували щодо закриття провадження в частині позовних вимог.
У підготовче судове засідання представник третьої особи не з'явився, повідомлені належним чином, до суду надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 255 ЦПК України провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.
Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов'язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов'язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.
Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.
Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.
Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Предметом позову є частина позову, яка містить безпосередню матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд ухвалює рішення по суті. Предметом позову є позовні вимоги.
Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.
Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року за № 5.
Під предметом спору розуміється об'єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем.
Так, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 просила суд визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір'ю - ОСОБА_2 . В зустрічному позові ОСОБА_3 просив суд визначити місце проживання сина: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_3 , а доньку: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - ОСОБА_2 .
Встановлено, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто на час розгляду справи їй виповнилось 14 років.
Відповідно до ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
За ст..255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки ОСОБА_4 досягла 14 років, має право вільно обирати своє місце проживання, відсутність спору між сторонами щодо її місця проживання, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору, а тому провадження в цій частині підлягає закриттю.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 133, 142, 206, 255 ЦПК України,
Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 в частині позовних вимог щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29 квітня 2026 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ