Справа № 368/263/26
Провадження № 2/368/724/26
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"29" квітня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря судового засідання Назаренко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в спрощеному позовному провадженню за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 27 березня 1991 року, за актовим записом № 114, обґрунтовуючи позов наступним.
27 березня 1991 року Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про шлюб зроблено відповідний запис за № 114.
Від шлюбу з відповідачем неповнолітніх дітей не мають.
Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у них відсутні спільні інтереси з дружиною, наявні різні погляди на сімейне життя та обов'язки, відсутнє взаєморозуміння. Ними втрачено почуття любові та поваги один до одного. Фактично сім'я припинила своє існування.
З квітня 2012 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведеться, шлюбні відносини остаточно припинені з квітня 2012 року, шлюб існує формально, а тому, подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, і є таким, що суперечить його інтересам та інтересам відповідача.
З квітня 2025 року він змінив місце проживання переїхавши у м. Кагарлик, де проживає по даний час та має іншу сім'ю, з якою проживаю більше десяти років, його дружина, ОСОБА_2 , залишилась проживати в с. Комарин Тернопільської області, де проживає по даний час.
На даний час він ветеран військової служби, має статус учасника бойових дій та інвалідність II групи, довічно. Доглядає його цивільна дружина, з якою він проживає впродовж десяти років, має спільний побут.
Майнового спору між ним та відповідачем не має.
У зв'язку зі станом здоров'я не має фізичної можливості особисто звернутися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для подання заяви про розірвання шлюбу, тому змушений звернутися до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Відповідно до п. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Згідно ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Примирення та збереження шлюбу між ними не можливе. Термін на примирення просить не надавати.
Відповідно до ст. 109 Цивільного процесуального кодексу України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», просить звільнити його від сплати судового збору.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій він просить розгляд справи проводити у його відсутність. На розгляд справи з'явитися не має можливості за станом здоров'я, оскільки він отримав бойове ураження внаслідок бойових дій противника, а саме мінно-вибухову травму, відкрита черепно-мозкову травму, відкритий перелом носа, вогнепальне осколкове сліпе поранення виличної кістки, вогнепальне сліпе поранення обличчя внаслідок чого має інвалідність II групи, довічно (що підтверджується копією витягу з рішення ЕКОПФО № 10475/25/1771/В від 20.10.2025 року та копією свідоцтва про хворобу № 2025-0610-1021-0841-02 від 10.06.2025 року наданих до матеріалів справи на виконання ухвали від 25.03.2026 року про усунення недоліків) та підтверджується копією довідки про обставини травми від 01.12.2024 року за №2/4-1127.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, прийшов до висновку про винесення рішення про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до положень ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).
Згідно положень ч.ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 27 березня 1991 року уклали шлюб, який був зареєстрований Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 3114.
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Подружжя спільного господарства не ведуть і позивач має бажання розірвати шлюб.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспільстві в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Згідно ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення позивача про розірвання шлюбу є виваженим та свідомим, причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими, поновлювати сімейно-шлюбні відносини сторони наміру не мають.
Крім того, суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою, що законодавчо закріплено у нормах Сімейного кодексу України, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 1331,20 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.. ст. 110, 112 СК України, Законом України «Про Державну реєстрацію актів цивільного стану», керуючись ст. ст. 251-265, 293 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований Залізничним відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 27 березня 1991 року, за актовим записом № 114.
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) грн. 20 коп.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його (її) проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 29.04.2026 р.
Суддя І.І. Шевченко