Справа № 366/1001/26
Провадження № 1-кс/366/207/26
Іменем України
29.04.2026 селище Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111180000118 від 02.04.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 3 ст. 357 КК України,
До Іванківського районного суду Київської області надійшло клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111180000118 від 02.04.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 3 ст. 357 КК України.
Клопотання мотивовано тим, що групою слідчих СВ ВП №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026111180000118 від 02.04.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1, 3 ст. 357 КК України.
24 лютого 2022 Указом Президента України № 64/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв'язку з військовою агресією російської федерації по відношенню до України, відповідно пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» на території України з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався іншими Указами Президента України, затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.
На підставі вказаних вище нормативно-правових актів з 05 год 30 хв 24.02.2022 на території України у зв'язку з введенням воєнного стану визначено умови та порядок тимчасового обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, тимчасових обмежень прав та законних інтересів юридичних осіб, а також діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
Поряд з цим, у порушення зазначених нормативно-правових актів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, пов'язане з таємним викраденням чужого майна в умовах воєнного стану, за наступних обставин.
Так, 02 квітня 2026 року, близько 11 години, ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , виявив незачинений автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , в салоні якого між водійським та пасажирським сидінням знаходилась сумка чорного кольору з грошовими коштами та особистими документами, які належать ОСОБА_5 , та в цей час у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою незаконного збагачення за його рахунок.
Реалізуючи свій злочинний та протиправний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , перебуваючи біля незачиненого автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , за вищевказаною адресою, діючи умисно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він не буде викритим, усвідомлюючи суспільно-небезпечних характер свого діяння та настання його наслідків у вигляді майнової шкоди для потерпілого, шляхом вільного доступу таємно викрав з салону автомобіля сумку та гаманець з грошовими коштами в сумі 12500 гривень, які належать ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном залишив, розпорядився викраденим на власний розсуд, чим своїми умисними та протиправними діями спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 12500 грн.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Окрім того, ОСОБА_4 , 02 квітня 2026 року, після вчинення ним таємного викрадення з салону автомобіля «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 сумки, гаманця та грошових коштів, перебуваючи по вул. Лісова в с. Зелена Поляна Вишгородського району Київської області, у викраденій сумці виявив документи на ім'я потерпілого ОСОБА_5 , а саме паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , посвідчення водія серії № НОМЕР_3 , військовий квиток № НОМЕР_4 , посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 , витяг із Реєстру територіальної громади, картку платника податків № НОМЕР_6 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 на ТЗ «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , та в цей же час у ОСОБА_4 виник умисел на незаконне заволодіння паспортом та іншими важливими особистими документами без наміру подальшого їх повернення до уповноважених органів.
У подальшому, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний та протиправний умисел, після викрадення вказаних вище документів, в тому числі документів, які відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012: посвідчують особу та її спеціальний статус, а саме паспорта громадянина України № НОМЕР_2 , посвідчення водія серії № НОМЕР_3 , - посвідчує особу громадянина України та її спеціальний статус, а також в порушення порядку, установленого Положенням про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу, затвердженого Указом Президента України від 30.12.2016 № 582/2016 - військового квитка № НОМЕР_4 , який визначає належність його власника до виконання військового обов'язку, та інших особистих документів на ім'я ОСОБА_5 , а саме витягу із Реєстру територіальної громади, картки платника податків № НОМЕР_6 , посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_5 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_7 на ТЗ «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , заволодів ними та сховав під залишками від стовбура дерева породи береза на відкритій ділянці місцевості поблизу с. Зелена Поляна Вишгородського району Київської області, що відповідає координатами №51.219414, №29.528214, щоб в подальшому розпорядитися на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в заволодінні будь-яким способом паспортом та іншим важливим особистим документом, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а підозра останнього у вчиненні злочину повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: оглядом місця події, оглядами предметів та речей, показами потерпілого щодо місця, обставин події, показами свідків, висновком судово-товарознавчої експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Слідчий у клопотанні також звернув увагу на ризики, існують та які дають достатні підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, а саме:
- відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому підозрюваний, а тому під тяжбою отримання покарання, останній може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України.;
- відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може негативно впливати на потерпілого, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тому підозрюваний, під тяжбою отримання покарання підозрюваний може здійснювати тиск на потерпілого та свідків, що негативно вплине на повне та неупереджене досудове розслідування.
Таким чином, підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 є згідно п.п. 1,3 ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також те, що на даний час існують ризики, які дають достатні підстави звернутися з клопотанням до слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що з метою запобігання вищеперерахованим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 необхідно обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді, слідчим суддею визначено суддю ОСОБА_1 . Розгляд клопотання призначено на 23.04.2026 та відкладено на 29.06.2026.
Участь у судовому засіданні взяла прокурор Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Слідчий групи слідчих у кримінальному провадженні - начальник СВ ВП № 1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області майор поліції ОСОБА_7 у судовому засіданні долучив до матеріалів клопотання про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру.
ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 має статус підозрюваного у кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин слідчий суддя лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, підставою обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення.
На переконання слідчого судді, оголошена ОСОБА_4 підозра у вчиненні ним кримінального правопорушення є обґрунтованою, в розпорядженні органу досудового розслідування є здобуті у визначеному законом порядку достатні відомості, які вказують на наявність ознак вказаного кримінального правопорушення.
Водночас, необхідно зазначити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Відтак, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на потерпілого і свідків, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.
Отже, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Водночас, застосований до підозрюваного запобіжний захід має корелюватися із ризиками та їх інтенсивністю, а також з особою підозрюваного, тобто має існувати пропорційність між заходом та мірою обмеження права та дієвості його застосування.
Відповідно до ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Отже, з огляду на викладене та доведеність наявності підстав вважати, що на час розгляду клопотання наявні ризики вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам з боку останнього переховуватись від органів досудового розслідування та впливати на потерпілого, враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, зобов'язавши ОСОБА_4 :прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме с. Зелена Поляна, Іванківської ОТГ Вишгородського району, Київської область, без дозволу слідчого, прокурора, або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. 176-178, 179, 194, 331, 369-372 КПК України, слідчий суддя
1.Клопотання слідчого групи слідчих у кримінальному провадженні - слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості СВ Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111180000118 від 02.04.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1, 3 ст. 357 КК України - задовольнити.
2.Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Стещина Поліського району Київської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не депутата, такого, який відповідно до ст. 89 КК України не має судимості, не є особою з інвалідністю, - запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
3. Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1)Прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду;
2)Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме с. Зелена Поляна, Іванківської ОТГ Вишгородського району, Київської область, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3)Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та місця роботи;
4)Утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього слідчим суддею обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання покласти наслідчого ВРЗЗС СВ Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітана поліції ОСОБА_3 .
Встановити строк дії ухвали до 27 червня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_8