Справа № 365/10/26
Номер провадження: 2/365/228/26
іменем України
29 квітня 2026 року с-ще Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Солдатової Т.М.
за участю секретаря судового засідання Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
08 січня 2026 року (через систему «Електронний суд») позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», в особі директора Полякова О., звернувся до Згурівського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 7709501 від 21.03.2024 у розмірі 91000,00 грн, судові витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 21.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7709501 на суму 25000,00 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі, в ІКС кредитодавця, частиною якого є офіційний сайт за посиланням: https://creditplus.ua.
На виконання умов Кредитного договору 21.03.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_1 (далі - Платіжна картка) відповідача.
Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі.
23.10.2024 між первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» (далі - ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС») укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників №Б/Н від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 та Акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 23.10.2024 до Договору Факторингу 1 до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача.
16.05.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Відповідно до Реєстру Боржників № Б/Н від 16.05.2025 за Договором Факторингу 2 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 103500,00 грн.
Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників № Б/Н від 16.05.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу 2 та платіжною інструкцією.
ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за Кредитним договором.
У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» зі сторони Відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за Кредитним договором. Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за Кредитним договорам.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 103500,00 грн, яка складається з: 25000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 66000,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 12500,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Дана сума також підтверджується випискою з особового рахунку за період 16.05.2025-01.11.2025.
Однак позивачем пред'явлена для стягнення загальна сума заборгованості становить 91000,00 грн.
Згідно з попереднім орієнтовним розрахунком судових витрат, судові витрати позивача складаються зі сплаченого судового збору - 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу - 7000,00 грн.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 23 січня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено справу до судового розгляду, сторонам визначено строки для подання заяв по суті справи, частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
24 лютого 2026 року до суду надійшов лист від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 12-02-2026 року № 20.1.0.0.0/7-260206/43377 про неможливість розкриття інформації, яка є банківською таємницею на підставі отриманої ухвали про повідомлення дати, часу та місця підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року було застосовано до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» захід процесуального примусу у виді штрафу у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 998,40 грн, а також повторно зобов'язано виконати ухвалу суду від 23 січня 2026 до 29.04.2026 року.
18.03.2026 року представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Пономарь С.Г. звернувся до суду з клопотанням про скасування ухвали Згурівського районного суду Київської області від 25.02.2026 у справі № 365/10/26, про застосування до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заходу процесуального примусу.
Крім того, 09.04.2026 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли докази на виконання ухвали суду від 23.01.2026.
Ухвалою від 29.04.2026 суд скасував ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 25 лютого 2026 року про застосування заходів процесуального примусу.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
У позовній заяві представник позивача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» у судове засідання не з'явився, у позові просив суд розгляд справи здійснювати за відсутності позивача, і у випадку неявки в судове засідання відповідача у визначені судом дату та час, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи у його відсутність не подавав.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За змістом ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, повторно у судове засідання не з'явився без поважних причин або без повідомлення причин неявки та не подав відзив на позов, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
В силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин, відзиву до суду не подав та позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Провівши заочний розгляд справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 21.03.2024 ОСОБА_1 ознайомився з Паспортом споживчого кредиту, що підтверджується його електронним підписом одноразовим ідентифікатором - НОМЕР_2 (а.с. 108-112).
Того ж дня, 21.03.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №7709501 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір) з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором С6601 (а.с. 13-29).
Згідно з пунктами 1.3, 1.4, 1.5 кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 25000,00 грн., тип кредиту - кредит, строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
- стандартна процентна ставка становить 2,20% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору (п. 1.5.1 договору).
- знижена процентна ставка 0,88 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 20.04.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки (п. 1.5.2 договору).
Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку (п. 1.5.3. договору).
Згідно з п. 1.6 кредитного договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.
В п. 1.7.1 кредитного договору наведено розрахунок денної процентної ставки за стандартною ставкою (198000,00 грн. /25000,00 грн.)/ 360 дн. * 100% = 2,20% в день.
В п. 1.7.2 кредитного договору наведено розрахунок за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2,09% в день.
Розрахунок денної процентної ставки: (188100,00 грн. /25000,00 грн.)/ 360 дн. * 100% = 2,09% в день.
Відповідно до 1.8 кредитного договору, загальні витрати на дату укладення договору складають:
1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 198000,00 грн.;
1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 188100,00 грн.
Згідно з п. 1.9 кредитного договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає:
1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10% річних,
1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 16620,49 % річних.
Пунктом 1.10 кредитного договору визначена орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору, яка складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 223000,00 грн. (п. 1.10.1 договору), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 213100,00 грн. (п. 1.10.2 договору).
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .
Згідно з п. 3.1. кредитного договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Відповідно до п. 5.1. кредитного договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку визначеного в пп. 5.3. Договору.
В додатку № 1 до кредитного договору наведена таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, де сума кредиту - 25000,00 грн., проценти за користування кредитом визначені в сумі 188100,00 грн., загальна вартість кредиту 213100,00 грн (а.с. 30-31).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 202 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію»).
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію».
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію»).
Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його слід електронним підписом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 року дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».
Подібна правова позиція міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 127/33824/19 від 07.10.2020 року проте у цій справі мова йшла про відсутність відображення електронного підпису на договорі та відсутність доказів отримання такого підпису позичальником: «Без отримання листа на адресу електронної пошти і смс-повідомлення, без здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».
Проаналізувавши зазначені постанови Верховного Суду, можна дійти висновку, що кредитодавець вправі надати доказ підписання договору, що міститься у іншому документі (ч. 13 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»), навіть у разі відсутності відображення підпису в договорі. Такі дії є законними та свідчать про волевиявлення сторін на укладення договору, тож за таких обставин посилання відповідача в апеляційній скарзі на не підписання кредитного договору є безпідставними і ґрунтуються виключно на припущеннях, оскільки спростовуються сукупністю досліджених в цій справі доказами.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Стаття 626 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У частині 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.
Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18), від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21).
Договір про надання споживчого кредиту, Додаток № 1 до нього, в якому визначено графік платежів, сума кредиту та сума нарахованих процентів, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором С6601 21 березня 2024 року о 17:00:34 ОСОБА_1 , що підтверджується копією вказаного договору з додатком.
Відповідачу була надана інформація щодо умов кредитування до укладення договору, що підтверджується паспортом споживчого кредиту, який підписав відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором НХ8966 21.03.2024 о 17:00:24, що підтверджується копією вказаного документу.
Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому суд дійшов до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.
У даному випадку правовідносини між сторонами справи виникли на підставі укладеного в електронній формі кредитного договору з використанням визначених сторонами ідентифікаторів особи, яка отримує кредитні кошти, що належним чином відповідає вимогам профільного законодавства, зокрема, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
На виконання умов кредитного договору, 21.03.2024 Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «ПЕЙТЕК» на платіжну картку № НОМЕР_3 у сумі 25000,00 грн.
Кредитодавець виконав свої зобов'язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «ПЕЙТЕК» №20241113-1/1 від 13.11.2024 (а.с. 51-53) та листом від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» №12102/24-Е від 27.11.2024 (а.с. 54-56).
Разом з тим, з відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК», яка була надана на виконання вимог ухвали від 23.01.2026 року про витребування доказів вбачається, що:
-на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в банку емітовано карту № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 );
-по рахунку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) було зарахування коштів на суму 25000,00 грн за період 21.03.2024-26.03.2024 р.: від 21.03.2024 р. (а.с. 236-237).
23.10.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 23.10/24-Ф, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7709501 від 21.03.2024 на загальну суму 103500,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 66000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 12500,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами. На підтвердження цього факту позивачем надано копію договору факторингу (а.с. 70-85), копію реєстру боржників від 23.10.2024 (а.с. 86-88), копію акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 23.10/24-Ф від 23.10.2024 року (а.с. 89) та платіжну інструкцію в національній валюті № 166 від 30.10.2024 (а.с. 90).
16.05.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено Договір факторингу №16/05/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №7709501 від 21.03.2024, на загальну суму 103500,00 грн, з яких: 25000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 66000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 12500,00 грн - сума заборгованості за пенею, штрафами, що підтверджується: копією договору факторингу (а.с. 91-100), копією реєстру боржників від 16.05.2025 (а.с. 101-103), копією акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №16/05/25-Е від 16.05.2025 року (а.с. 104), та платіжними інструкціями в національній валюті № 460, 459 від 27.11.2025 та №465 від 28.11.2025 (а.с. 105, 106, 107).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (частина друга статті 516 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Верховний Суд у постанові від 2 листопада 2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Таким чином, ТОВ «ФК «ЕЙС» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідно до виписки з особового рахунку за Кредитним договором №7709501 від 21.03.2024 у відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором становить 103500,00 грн., з яких: 25000,00 грн - заборгованість по кредиту; 66000,00 грн - заборгованість по відсоткам; 12500,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (а.с. 123).
З розрахунку заборгованості, здійсненого первісним кредитором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» вбачається, що заборгованість нарахована відповідно до умов договору. Жодного платежу на погашення заборгованості відповідачем не внесено (а.с. 113-122).
Позивач просить стягнути на свою користь 91000,00 гривень, що також підтверджується вказаною ціною у позовній заяві, з чого суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 12500,00 грн позивачем не підтримуються.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Доказів належного виконання кредитного зобов'язання відповідачем на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» за договором про надання споживчого кредиту №7709501 від 21.03.2024.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту підлягають задоволенню.
З огляду на вищезазначене, суд вбачає за необхідне позов задовольнити повністю.
Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позовна заява була подана до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд». За подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір, визначений в підпункті 1) п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та розрахований з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у розмірі 2662,40 грн (а.с. 152 - платіжна інструкція №31784 від 08.01.2026).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ» та ТОВ «ФК «ЕЙС» з додатком № 1 «Протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025» (а.с. 124-127), копію додаткової угоди № 25771055957 до договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025, якою клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов'язання надати юридичну допомогу по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо боржника ОСОБА_1 (номер кредитного договору 7709501 від 21.03.2024 (а.с. 128); копію акта прийому-передачі наданих послуг від 01.11.2025 на загальну суму 7000,00 грн (а.с. 129); копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Соломко О.В. серія КС № 7073/10 (а.с. 139); копію довіреності від 11.08.2025, яка діє до 31.12.2026 (а.с. 140).
Відповідач з клопотанням про необґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу та про їх зменшення до суду не звертався.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
З огляду на вище зазначене, суд вбачає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
Керуючись ст. 3, 11, 207, 514, 526, 599, 611, 625-628, 638, 639, 1050, 1054, 1056-1, 1078-1080 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 273, 274, 280, 281, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №7709501 від 21.03.2024 у розмірі 91000,00 грн (дев'яносто одна тисяча гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн (сім тисяч гривень 00 коп.).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Згурівським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6, каб. 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя Т.М. Солдатова