Справа № 365/172/26
Номер провадження: 3/365/60/26
іменем України
28 квітня 2026 року селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Хижний Р.В., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - Гончаренка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 справу про адміністративні правопорушення за адміністративними матеріалами, які надійшли від Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час загальної мобілізації, РНОКПП НОМЕР_1
а ч. 4 ст. 130, ст. 124 КУпАП,
До Згурівського районного суду Київської області надійшли два адміністративні матеріали відносно однієї особи ОСОБА_1 , які передані для розгляду судді Хижному Р.В.
На підставі ст. 36 КУпАП, суддя вважає за необхідне об'єднати справи № 365/172/26 (провадження № 3/365/61/26), № 365/173/26 (провадження № 3/365/62/26) в одне провадження та об'єднаній справі визначити № 365/172/26 (провадження № 3/365/61/26).
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600449, 25.02.2026 о 11:15:00 год. в с. Малий Крупіль, вул. Незалежності поблизу будинку № 20-Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ARO 244В, д.н.з. НОМЕР_2 , після ДТП за його участі вжив алкоголь (джин-тонік та 100 г горілки) до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану сп'яніння чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, чим порушив п. 21.0.є. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, а саме вживання водієм ТЗ після ДТП за його участю алкоголю.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600420, 25.02.2026 о 11:15:00 год. в с. Малий Крупіль, вул. Незалежності поблизу будинку № 20-Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ARO 244В, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом, не переконався що це буде безпечним, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих осіб немає, чим водій порушив п. 10.9 ПДР - порушення правил руху заднім ходом.
Прокурор, повідомлений про розгляд справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, на розгляд справи не з'явився, що не перешкоджає розгляду.
В судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 визнав вчинення його підзахисним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. В частині звинувачення його підзахисного у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП заперечував, оскільки його підзахисний вживав алкоголь до ДТП, а не після, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Працівникам поліції Ванжа В.О. повідомив, що вжив алкоголь після ДТП, оскільки таким чином намагався уникнути відповідальності.
Захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 до суду подано письмову заяву, в якій захисник просив закрити провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 спиртне вживав до моменту ДТП разом із своїм другом ОСОБА_3 . Працівникам поліції він пояснив, що випив спиртне після ДТП з причин необізнаності у законі та намагаючись знизити ступінь своєї вини через вчинення ДТП у стані алкогольного сп»яніння, не підозрюючи, що робить собі гірше. Опитані свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що висновок про вживання спритного після ДТП зробили зі слів ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_3 підтвердив, що вживав горілку з ОСОБА_1 до ДТП, а свідок ОСОБА_4 , що одразу після ДТП ОСОБА_1 вже мав ознаки алкогольного сп»яніння. Захисник вважає, що провадження має бути закрите через невідповідність висунутого обвинувачення дійсним обставинам справи та діям ОСОБА_1 , показник алкотестера відповідач спиртному вжитому ним до моменту ДТП. Питання щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності може бути виділено судом окремо та наголошено уповноваженим органам на необхідності притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у встановлений законом спосіб, передбачений Главою 19 КУпАП. Така необхідність зумовлена тим, що при складанні відносно особи протоколу про адміністративне правопорушення та його подальшого направлення до суду, така особа матиме права передбачені законом, в тому числі на захист, надання пояснення, доказів, заявлення клопотань тощо. У свою чергу докази, пояснення, клопотання використані ОСОБА_1 в особі його захисника у справі по обвинуваченню за ч. 4 ст. 130 КУпАП, а не ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Оцінюючи позицію сторони захисту та предмет її спроможності, судом було досліджено докази у справі та надано їм належну оцінку.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що є поліцейськими Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області. 25.02.2026 близько 11:40 год. вони у складі екіпажу прибули на місце події у с. Малий Крупіль за викликом про ДТП. На місці з'ясували, що винуватцем ДТП був ОСОБА_1 , який керуючи військовим автомобілем, здаючи заднім ходом, не переконався в безпечності маневру та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем SKODA. При спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп»яніння: порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, через що йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп»яніння на місці за допомогою спеціального технічного приладу. Алкотестер показав позитивний результат, з яким водій погодився. Їхати у лікарню для проходження огляду на стан сп»яніння ОСОБА_7 відмовився. Зі слів ОСОБА_1 , спиртне він вживав після ДТП, у зв»язку з чим відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КупАП. Про вживання алкоголю після ДТП ОСОБА_1 також зазначив у своїх письмових поясненнях. Доказів того, що ОСОБА_1 вживав алкоголь до ДТП виявлено не було.
Свідок ОСОБА_4 пояснив, що 25.02.2026 близько 11:20 год. перебував у приміщенні магазину в с. Малий Крупіль та йому повідомили, що на вулиці його службовий автомобіль SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_3 , який був припаркований поруч з магазином пошкоджено, оскільки в нього в'їхав інший автомобіль. Вийшовши з приміщення магазину, свідок побачив військовий транспортний засіб, який задньою частиною в'їхав у передню частину його автомобіля. Поруч з військовим автомобілем знаходилася особа у військовій формі, в подальшому ідентифікована як ОСОБА_1 , який за своїм зовнішнім виглядом уже перебував у стані алкогольного сп'яніння, мав перегар та нечітку мову. Коли приїхали працівники поліції ОСОБА_1 вказав їм, що випив алкоголь після ДТП. Свідок ОСОБА_4 вирішив, що теж має вказати, що ОСОБА_1 випив після ДТП. Чому так сказав не розуміє, можливо хотів допомогти іншому водієві. Після ДТП до прибуття патрульних ОСОБА_1 постійно був у його полі зору та свідок не бачив щоб він пив алкогольні напої.
Свідок ОСОБА_3 пояснив, що 25.02.2026 зранку разом із ОСОБА_1 випивав горілку за приміщенням магазину у с. Малий Крупіль. Випили вони 0,5 л пляшку горілки на двох десь у рівних частинах. Після цього, ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля та, здаючи заднім ходом, допустив зіткнення з припаркованим біля магазину автомобілем SKODA. Після ДТП свідок не став чекати працівників поліції та пішов додому.
Судом також були досліджені письмові докази у справі: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 600449 від 25.02.2026 (а.с. 1), чек тесту № 1109 ALCOTEST DRAGER 6810, прилад № ARZH-0287, згідно якого 25.02.2026 о 11:42 год. результат ОСОБА_1 - 2.13 ‰ (а.с. 2), акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів (а.с. 4), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп»яніння в умовах закладу охорони здоров»я (а.с. 3), відеозапис, яким зафіксовані обставини місця ДТП, проходження огляду на стан сп»яніння ОСОБА_1 , відібрання пояснень у учасників ДТП (а.с. 13 - диск з відеозаписами); протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600420 від 25.02.2026 (а.с. 1), копія реєстрації ЄО № 2184 від 25.02.2026 (а.с. 2), схема місця ДТП від 25.02.2026 (а.с. 58), письмові поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в яких останній вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав та пояснив, 25.02.2026 близько 11:15 год. керуючи транспортним засобом ARO 244В, д.н.з. НОМЕР_2 , рухаючись заднім ходом не переконався що це буде безпечним та здійснив зіткнення з автомобілем SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 59), письмові поясненнями іншого учасника ДТП водія ОСОБА_4 (а.с. 60); копія посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с. 61-63), копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ARO 244В, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 70-71), копія посвідчення водія ОСОБА_4 (а.с. 72-74), копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_3 (а.с. 76), копія страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 75), фото до схеми ДТП (а.с. 79-86). Із довідки про притягнення до адміністративної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності, а саме 25.02.2026 за ч. 1 ст. 16 КУпАП - накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425,00 грн (а.с. 12). ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 . З протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що у ОСОБА_1 посвідчення водія не вилучалось (а.с. 1, 56).
Дослідивши надані суду докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад двох адміністративних правопорушень, а саме адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - за кваліфікуючою ознакою - порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП - за кваліфікуючою ознакою керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, оскільки його вина у скоєнні цих правопорушень підтверджується показами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , чеком алкотестера, схемою ДТП та фототаблицями до неї, цифровим носієм з відеозаписом та іншими доказами, що містяться в матеріалах справи і які були судом досліджені. В частині необхідності перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 4 ст. 130 КупАП на ч. 1 ст.130 КУпАП, суд прийшов до такого висновку, оскільки доказів вживання алкоголю ОСОБА_1 саме після ДТП суду не надано, точного часу вживання ним алкоголю не встановлено, у своїх поясненнях працівники поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_5 підтвердили, що висновок щодо часу вживання ОСОБА_1 зробили лише з його слів.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ст. 8 КУпАП).
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).
Разом з тим, у КУпАП, відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від11жовтня 2011року №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення».
У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява N 7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини (зокрема, mutatis mutandis рішення у справі OZTURKv.GERMANY від 21 лютого 1984 року, пункт 53), справи про адміністративні правопорушення, враховуючи, зокрема, розмір та характер стягнень, для цілей статті 6 Європейської конвенції з прав людини належать до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на дану категорію справ поширюються гарантії статті 6 Європейської конвенції з прав людин.
Згідно з вимогами ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997, та набрала чинності для України 11.09.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, нікого не може бути визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення на підставі будь-якої дії чи бездіяльності, яка на час її вчинення не становила кримінального правопорушення, згідно з національним законом або міжнародним правом; також не може бути призначене суворіше покарання ніж те, що підлягало застосуванню на час вчинення кримінального правопорушення.
З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Санкція ч. 4 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб.
Відтак, перекваліфікація дій з ч. 4 ст. 130 КУпАП на ч. 1 ст. 130 КУпАП свідчить про покращення становища особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з огляду на види та розміри адміністративних стягнень.
У даному випадку зміна кваліфікації з ч. 4 на ч.1 ст. 130 КУпАП є законною, не виходить за межі висунутого обвинувачення та не погіршує становище особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Щодо посилання сторони захисту на необхідність закриття провадження у справі за ч. 4 ст. 130 КУпАП, а також потенційного порушення права на захист у випадку перекваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суду важко погодитися з такими аргументами. В ході судового розгляду справи сторона захисту повноцінно скористалася своїми можливостями, неодноразово наголошувала та визнавала факт вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв та його перебування у стані алкогольного сп»яніння до моменту ДТП, визнавала факт вчинення ДТП саме ОСОБА_1 .
Враховуючи те, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів вживання ОСОБА_8 алкогольних напоїв саме після вчинення ним ДТП, з чого вбачається, що така кваліфікація грунтується виключно на результаті медичного огляду, який виявив перебування особи у стані алкогольного сп'яніння після ДТП і на поясненнях самого ОСОБА_1 , які він надав працівникам поліції на місці до складання протоколу, з огляду на обставини встановлені судом в ході судового розгляду, а саме, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої та перебував у стані алкогольного сп"яніння до вчинення ДТП, і це твердження не спростовано стороною обвинувачення та визнається стороною захисту, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що, в даному випадку, кваліфікується за ч.1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на це суд вкаліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та вважає встановленим, що 25.02.2026 о 11:15:00 год. в с. Малий Крупіль, вул. Незалежності поблизу будинку № 20-Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ARO 244В, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу ALCOTEST DRAGER 6810, тест № 1109, результат 2.13 ‰. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Також, 25.02.2026 о 11:15:00 год. в с. Малий Крупіль, вул. Незалежності поблизу будинку № 20-Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ARO 244В, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та рухаючись заднім ходом, не переконався що це буде безпечним, не звернувся за допомогою сторонніх осіб, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_3 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, постраждалих осіб немає, чим водій порушив п. 10.9 ПДР України (порушення правил руху заднім ходом) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
В судовому засіданні було встановлено, що правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, були вчинені ОСОБА_1 , який винен в їхньому вчиненні та підлягає адміністративній відповідальності.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддя вбачає за необхідне накласти на правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення на підставі ст. 36 КУпАП, в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати и транспортними засобами на строк один рік.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 36, 40-1, 124, 130, 245, 283 КУпАП,
На підставі ст. 36 КУпАП об'єднати справу № 365/172/26 (провадження № 3/365/61/26) та справу № 365/173/26 (провадження № 3/365/62/26) в одне провадження та об'єднаній справі визначити № 365/172/26 (провадження № 3/365/61/26).
Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.4 ст. 130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Постанова судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Суддя Р.В. Хижний