Справа № 291/137/26
Провадження №2/291/277/26
29 квітня 2026 року селище Ружин
Ружинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Федорчук І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Герасимчук Н. П.
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області цивільну справу №291/137/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
10.02.2026 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №30.07.2023-100000242 від 30.07.2023 в розмірі 6 587,00 грн та судові витрати.
Позовні вимоги мотивує тим, що 30.07.2023 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 30.07.2023-100000242. Відповідно до умов договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 3500,00 грн, на строк вказаний в заявці.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі.
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, порушив умови кредитного договору, у зв'язку із чим, станом на момент пред'явлення позову утворилась заборгованість в розмірі 6587,00 грн, що складається із основного боргу - 3500,00 грн, процентів 3087,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Враховуючи вищенаведене просить стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості та судові витрати.
Ухвалою суду від 18.02.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.
Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом установлено, що 30.07.2023 між позивачем ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено кредитний договір №30.07.2023-100000242, шляхом подання відповідачем заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 30.07.2023, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, які підписані позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого в смс - повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті (а.с.36-41).
Згідно п. 3.1 договору за цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. вказаного договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11XX-XXXX-0541.
Відповідно до умов Заявки, а саме: п.1. дата надання/видачі кредиту - 30/07/2023; п. 2. Сума кредиту - 3500 грн 00 коп.; п.3. строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання; п.4. дата повернення (виплати) кредиту - 09/09/2023; п.8. процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1 % за один день користування Кредитом. Яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; п. 12. Неустойка: 70 грн 00 коп за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/ неналежно виконаго зобов'язання (а.с.39 зворот -40).
Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), заявка та примірна відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора Р832 (а.с.36-41).
Відповідно до квитанції системи LIQPAY, 30.07.2023 на платіжну картку НОМЕР_1 було зараховано 3500,00 грн, що підтверджується ID операції: 2345740887 (а.с.20).
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором № 30.07.2023-100000242 від 30.07.2023 становить 6587,00 грн, що складається із основного боргу в розмірі 3500,00 грн, процентів 3087,00 грн.
Проценти по кредиту нараховані за період з 30.07.2023 по 09.09.2023.
Всупереч умовам кредитного договору, а також вимог ст. ст. 509,526,1054 ЦК України, відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Суд встановив, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються загальними положення ЦК України про зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст. 509, 526, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ініціатором укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернувся до позивача, зазначивши бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання правочину особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані.
Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають до стягнення суми заборгованості за кредитом на користь позивача.
Розрахунок суми заборгованості щодо тіла кредиту та процентів відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, як не надано і власного розрахунку, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають компенсації витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662, 40 грн.
Керуючись ст.ст. 259,263-268,280,354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №30.07.2023-100000242 від 30.07.2023 в розмірі 6 587 (шість тисяч п'ятсот вісімдесят сім) гривень 00 (нуль) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони у справі :
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032;
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Дата складення повного тексту рішення 29 квітня 2026 року.
Суддя І.В. Федорчук