Справа № 766/15270/25
н/п 2/766/6767/26
30.04.2026 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на ту обставину, що 27.08.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «ОТП Банк» (первісним кредитором) Кредитний договір №2037319018. Згідно до п. 1.4 Кредитного договору, датою надання Банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником Кредитного договору. 14.03.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/03/25, у відповідності до вимог якого, право грошової вимоги за вищезазначеним Кредитним договором, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №2037319018 у розмірі 14025,28 грн, з яких: 10264,15 грн - загальна сума боргу по тілу кредиту; 3,09 грн - загальна сума боргу по відсотках; 3758,04 грн - загальна сума боргу по комісії. З моменту отримання прав вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором №2037319018 у розмірі 14025,28 грн. На підставі викладено, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №2037319018 у розмірі 14025,28 грн, а також понесені судові витрати.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.10.2025 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судовий розгляд.
Ухвалою суду від 30.04.2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав суду клопотання в якому просив розглянути справу без його участі, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, а також не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, повідомлений про дату, час і місце судового засідання в установленому законом порядку, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Херсонського міського суду Херсонської області, відзиву на позовну заяву не подавав.
За таких обставин, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутність сторін, враховуючи згоду представника позивача на заочний розгляд справи, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів в порядку ст. ст.280,281 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
27.08.2021 року ОСОБА_1 уклав з АТ «ОТП Банк» (первісним кредитором) Кредитний договір №2037319018, відповідно до умов якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 30827,00 грн на споживчі цілі та 490,00 грн на сплату Додаткових послуг банку, а саме: послуга смс+довідка, загальний розмір кредиту становить 31317,00 грн, дата повернення кредиту 27.09.2022 року, щомісячна комісія у розмірі 3% від суми кредиту, сума першого внеску позичальника 3500,00 грн.
Згідно до п. 1.4 Кредитного договору, датою надання Банком та отримання позичальником кредиту вважається дата підписання позичальником Кредитного договору.
14.03.2025 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 14/03/25, у відповідності до вимог якого, право грошової вимоги за вищезазначеним Кредитним договором, укладеного між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Відповідно до реєстру боржників № 1 до договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №2037319018 у розмірі 14025,28 грн, з яких: 10264,15 грн - загальна сума боргу по тілу кредиту; 3,09 грн - загальна сума боргу по відсотках; 3758,04 грн - загальна сума боргу по комісії.
З моменту отримання прав вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
Таким чином, ОСОБА_1 , у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання, має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за Кредитним договором №2037319018 від 27.08.2021 року, згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 14.03.2025 рокуу розмірі 14025,28 грн, з яких: 10264,15 грн - загальна сума боргу по тілу кредиту; 3,09 грн - загальна сума боргу по відсотках; 3758,04 грн - загальна сума боргу по комісії.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного стану.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути змінений, якщо це не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідачем, всупереч положенням ст. 12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх зобов'язань та спростування вимог позивача.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у розмірі 10264,15 грн та процентами у розмірі 3,09 грн є такими, що ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача згідно розрахунку, наданого суду.
Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 3758,04 грн.
Судом встановлено, що кредитним договором №2037319018 визначено щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 3% від суми кредиту.
У постанові Велика Палата Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг (частина третя статті 55 Закону N 2121-III), однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик (пункт 3 частини третьої статті 47 цього Закону), зокрема надання споживчого кредиту. Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо). Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
А тому позовна вимога в частині стягнення комісії в розмірі 3758,04 грн є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України позивачем повідомлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які понесені і які очикує понести позивач в зв'язку із розглядом справи становить - сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028,00 грн; витрати пов'язані з розгляду справи, а саме витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514 грн.
Положенням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову за змістом позовної заяви становила 14025,28 грн.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково на загальну суму - 10267,24 грн.
З урахуванням наведеного, частка задоволених позовних вимог від загальної ціни позову становить 10267,24 грн: 14025,28 (0,7320).
Відповідно, пропорційний розмір витрат, понесених позивачем становить: на сплату судового збору у розмірі 2216,00 грн
З підстав викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2216,00 грн.
Щодо посилання позивача про стягнення з відповідача витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн. судом визначене наступне.
Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що позивачем не надано суду достатніх та належних доказів на підтвердження понесення ним витрат витрат пов'язаних з розглядом справи, а саме: витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів у розмірі 1514,00 грн, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача вказаних грошових коштів відсутні.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.525, 526, 549, 1048, 1050 ЦК України, ст.ст.77-81,133,141, 263, 265, 287 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30) заборгованість за Кредитним договором №2037319018 від 27.08.2021 року у розмірі 10267,24 грн станом на 14.05.2025 року, з яких: 10264,15 грн - загальна сума боргу по тілу кредиту; 3,09 грн - загальна сума боргу по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б.30) судовий збір в розмірі 2216,00 грн.
В інший частині позовних вимог та вимог стягнення витрат пов'язаних з розглядом справи відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяС. І. Майдан