Справа № 583/1908/26
3/583/727/26
Іменем України
30 квітня 2026 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні протокол про адміністративне правопорушення разом з матеріалами, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця
за ст. 124, ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
16.04.2026 стосовно ОСОБА_1 до суду надійшли адміністративні матеріали за №583/1908/26, провадження №3/583/727/26 про притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та за №583/1909/26, провадження №3/583/728/26 про притягнення до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи, що дані адміністративні матеріали про адміністративні правопорушення стосуються однієї особи, одночасно розглядаються одним і тим же судом, суд вважає за доцільне об'єднати їх в одне провадження.
Так, відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення від 10.04.2026 серії ЕПР1 №637422 та серії ЕПР1 №637433, ОСОБА_1 10.04.2026 о 19 год. 38 хв. по вул. Помаранчевої Революції, 1 в с. Хухра Охтирського району Сумської області, керуючи автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснював рух заднім ходом та здійснив наїзд на металевий кіоск, який розташований позаду автомобіля з лівої сторони. Після вчинення дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, а власник поніс матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.10 (є), 10.9 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст. 124 та ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнав частково та пояснив, що 10.04.2026 після вжиття алкогольних напоїв він керував транспортним засобом ВАЗ та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, про яку йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення. Зауважив, що алкогольні напоїв після вчинення ДТП він не вживав, дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Свідок ОСОБА_2 у суді повідомила, що з ОСОБА_1 разом проходять військову службу та 10.04.2026 перебувала разом з ним під час подій, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення. Підтвердила, що дійсно ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння керував транспортним засобом та допустив наїзд на металевий кіоск. По прибуттю працівників поліції на місце пригоди ОСОБА_3 у магазині, що знаходився неподалік, придбав кафу, але алкогольні напої після ДТП не вживав.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, покази свідка, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу такого висновку.
Згідно зі ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Водночас, положеннями ст. 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, не створювати небезпечні умови для дорожнього руху.
Згідно з вимогами п. 2.3 (б) ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
В п. 10.9 ПДР зазначено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Таким чином факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окрім визнання ним вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №637433 від 10.04.2026; схемою місця ДТП, яка сталася 10.04.2026 о 20.00 год. в с. Хухра на вул. Пономарьова, 1; письмовими поясненнями свідка ОСОБА_4 , які відповідають обставинам, викладеним в протоколі про адміністративне правопорушення; фототаблицею.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що керував транспортним засобом вже в стані алкогольного сп'яніння, а після скоєння ДТП алкогольні напої не вживав, дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що також підтверджено і допитаним у суді свідком.
Відповідальність за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Згідно з п. 2.10 (є) ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Диспозиція ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
До протоколу серії ЕПР1 №637422 від 10.04.2026 додані: електронний рапорт, відповідно до якого 10.04.2026 о 19.47 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 10.04.2026 за адресою: Охтирський район, с. Хухра, вул. Пономарьова, водій у стані алкогольного сп'яніння в'їхав у ларьок, пошкодивши його; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 не проводився, оскільки останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння; відеозапис, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому з відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої після вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Доказів вживання ОСОБА_1 алкоголю після вчинення дорожньо-транспортної пригоди або після зупинки транспортного засобу на вимогу поліцейського матеріали справи не містять.
Таким чином, фактичні обставини справи свідчать про вчинення ОСОБА_1 дій, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З метою додержання принципу законності, вважаю за необхідне застосувати принцип аналогії закону найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права та керуватися при вирішенні перекваліфікації дій особи ч. 3 ст. 337 КПК України, яка регулює подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.
Так відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Таким чином, вважаю за необхідне дії ОСОБА_1 перекваліфікувати з ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення на ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Перекваліфікація дій не порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі.
З урахуванням викладеного, суддя приймає досліджені докази до уваги, вважає їх належними та допустимими, будь-яких сумнівів у їх достовірності не виникає.
Протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відповідають вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, такі протоколи складено уповноваженими особами, їх форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Аналізуючи приведені докази та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, доходжу висновку, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена у судовому засіданні поза розумним сумнівом.
Згідно з вимогами ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, при призначенні стягнення суд враховує характер кожного з вчинених правопорушень, їх суспільну небезпечність та наслідки, до яких вони призвели, або могли призвести, особу порушника, його вік, стан здоров'я, ступінь вини, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, беручи до уваги, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, з метою забезпечення виконання винесеної постанови, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів та зміцнення законності, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за правилами ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: (3328,00 грн. х 0,2)=665,60 грн.
Керуючись ст.36, ст. 40-1, ст. 124, ч. 1 та ч. 4 ст. 130, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 №583/1908/26, провадження №3/583/727/26 про притягнення до відповідальності за ч. 4 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та за №583/1909/26, провадження №3/583/728/26 про притягнення до відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,об'єднати в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі №583/1908/26, провадження №3/583/727/26.
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок населений пункт: Сумська область/м.Суми, отримувач: ГУК Сум.обл./Сумська обл./21081300, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування податку: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко