Справа № 138/1240/26
Провадження №:3/138/299/26
30 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Ясінського Ю.А., секретаря судового засідання Сілантьєвої Л.А., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні міськрайсуду матеріали, які надійшли з Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця, тел. НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , за ч. 3 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637355 від 10.04.2026 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 10.04.2026 о 20 год. 33 хв. по вул. Вінницькій, 25 в с. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування, а саме був обмежений у праві керування транспортними засобами за несплату аліментів Могилів-Подільським ВДВС.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому діянні не визнав, зазначивши, що про застосоване обмеження у праві керування транспортними засобами дізнався лише від поліцейського 10.04.2026 під час оформлення вказаних адмінматеріалів. Крім того, надав суду постанову про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 30.04.2026, відповідно до якої держвиконавцем в рамках ВП №63259412 скасовано ОСОБА_1 таке обмеження, та розрахунок зі сплати аліментів по виконавчому провадженню АСВП №63259412.
Крім того, судом досліджено матеріали справи, зокрема протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 637355 від 10.04.2026, в якому зазначено обставини правопорушення, підписаний працівником поліції, який його склав та особою, яка притягається до адмінвідповідальності; витягом з реєстру постанов на боржників обмежених в правах; довідкою старшого інспектора САП ВВГ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькі області Меженіної-Ходзінської А. про те, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія.
Згідно ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до ч. 3 ст. 126 КУпАП, відповідальність за даною статтею настає, за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується у формі умислу. Тобто, відповідальна особа, яка склала протокол повинна довести та надати докази, що водій був обізнаний про встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Стаття 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами надсилаються рекомендованим поштовим відправленням і боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Частиною 9 статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобам направляється до виконання відповідними органами після закінчення строку, визначеного частиною 5 статті 74 цього Закону, для оскарження рішення, дії виконавця, якщо рішення, дії виконавця не були оскаржені.
Отже, суд перевіряючи наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, зобов'язаний перевірити: наявність постанови державного виконавця про обмеження його у праві керування ним транспортними засобами; факт обізнаності такої особи про наявність відносно нього постанови державного виконавця про його обмеження у праві керування ним транспортними засобами; наявність чи відсутність постанови про скасування заходів примусового виконання рішень.
Згідно норм статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, судом досліджено протокол про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 637355 від 10.04.2026, згідно якого: 10.04.2026 о 20 год. 33 хв. по вул. Вінницькій, 25 в с. Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», д.н.з. НОМЕР_3 , не маючи права керування, а саме був обмежений у праві керування транспортними засобами за несплату аліментів Могилів-Подільським ВДВС, чим порушив ч. 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух».
Разом з тим, до протоколу не додано жодного доказу про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про встановлене державним виконавцем Могилів-Подільського ВДВС відносно нього обмеження у праві керування транспортними засобами, зокрема про те, що постанова держвиконавця про встановлення такого обмеження надсилалась йому у встановленому законом порядку.
З наведеного слідує, що лише під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 йому стало відомо від поліцейського про наявність відносно нього таких обмежень, а відтак не доведено, що він усвідомлював протиправний характер своїх дій та бажав настання негативних наслідків, що дає підстави стверджувати про відсутність вини у формі умислу, а отже ісуб'єктивної сторони даного правопорушення
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є безумовним та беззаперечним доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, якщо відсутні інші належні і допустимі докази.
Крім того, ОСОБА_1 суду надано постанову головного державного виконавця Могилів-Подільського ВДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Біжан О.М. від 30.04.2026 про скасування ОСОБА_1 тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведено достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та докази, долучені до протоколу, містять у собі недостатні, суперечливі та сумнівні відомості, що не узгоджується з стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, в частині того, що докази про що небуть можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року, (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч. 3 ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 247, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП, -
Закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 126 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя Ю.А. Ясінський