Справа № 138/1416/26
Провадження №:1-кс/138/365/26
29.04.2026 м. Могилів-Подільський
Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду клопотання прокурора Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно
ОСОБА_4 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Каларашовка Окницького району Республіка Молдова, громадянина Молдови, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України,
29.04.2026 прокурор Могилів-Подільського окружної прокуратури звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище клопотанням по кримінальному провадженню №12026020160000089 від 26.02.2026.
Клопотання мотивоване тим, зокрема, що на розгляді Чернівецького районного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026020160000089 від 26.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.02.2026 підозрюваному ОСОБА_4 обрано міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 22 год. 00 хв. 25.04.2026.
Крім того, ОСОБА_4 визначено заставу - 100 розмірів прожиткових мінімуму для працездатних осіб, що становить 332 800 гривень. В разі внесення застави на ОСОБА_4 на строк 60 днів, покладено обов?язки, передбачені п.п. 2-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з м. Могилів-Подільський Вінницької області, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця навчання; утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина Республіки Молдова або інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.
Надалі, 02.03.2026 внесено відповідну суму грошових коштів, як заставу за ОСОБА_7 , у зв?язку з чим 02.03.2026 відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК У країни він був звільнений з ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».
Підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні Чернівецьким районним судом Вінницької області призначено на 06.05.2026, а строк обов?язків, визначених ОСОБА_4 закінчується 30.04.2026, у зв?язку із чим виникла необхідність у їх продовженні.
Так, згідно обвинувального акту 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Правил перетину державного кордону громадянами України затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 27.01.1995 № 57, в період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років обмежено виїзд за межі України.
Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено комплекс заходів щодо здійснення мобілізаційної підготовки Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Змістом мобілізаційної підготовки є: створення мобілізаційного резерву, підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов?язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Так, у разі ведення на території України воєнного стану Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження правил перетину державного кордону України» (в редакції від 13.03.2022) не передбачено дозвіл на право перетину державного кордону України військовозобов?язаним чоловіками за виключенням переліку осіб вказаних у п.п.2-1, 2-2, 2-3 цієї постанови.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції від 21.03.2022) визначено перелік військовозобов?язаних осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Пунктами 2-6 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 194 «Деякі питання бронювання військовозобов?язаних в умовах правового режиму воєнного стану» (в редакції від 07.03.2022) установлено порядок бронювання військовозобов?язаних в умовах воєнного стану. Відповідно до п. 7 цієї постанови дія пунктів 2-6 не поширюється на військовозобов?язаних водіїв, які здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги, військовозобов?язаних працівників підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, бронювання яких здійснюється відповідно до цього пункту.
Крім того, пунктом 2-8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 «Про затвердження правил перетину державного кордону України» (в редакції 26.05.2022) передбачено, що у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордон служби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека.
Так, ОСОБА_4 , який достовірно знаючи про те, що на території України Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що встановлює обмеження на виїзд осіб чоловічої статі та призивного віку за межі України, за невідомих під час досудового розслідування у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою вчинення умисного злочину, вступив у злочину змову із невстановленими на даний час особами щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України.
ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, будучи обізнаним про тимчасові обмеження щодо виїзду чоловіків віком від 18 до 60 років за межі України, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, за грошову винагороду в сумі 7000 грн., сприяв у переправленні громадян України: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через державний кордон України до Республіки Молдова.
З метою, реалізації вказаного злочинного умислу ОСОБА_4 діючи у змові з невстановленими особами, 24.02.2026 з міста Київ прибув до міста Вінниця в подальшому біля 14:30 год. 26.02.2026прибувза адресою: вулиця Максима Шимка, 24, м. Вінниця на автомобілі марки «Daewoo Lanos» номерний знак НОМЕР_1 , де зупинився між першим та другим під?їздом житлового будинку, тобто прибув на раніше обумовлене з невстановленою особою місце, з метою приховування своєї особи та унеможливлення подальшого його впізнання ОСОБА_4 приховав обличчя, закривши його. За передньою вказівкою невстановленої особи до вказаного місця прибули ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які сіли до автомобіля ОСОБА_11 .
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 почав рух в бік державного кордону України, надав вказівку вказаним чоловікам, які сіли до його автомобіля, вимкнути на власних мобільних телефонах геолокацію. ОСОБА_12 поїхав автомобільною дорогою Р-36 в напрямку м. Могилева-Подільського Вінницької області, при цьому за допомогою власного мобільного телефону під час руху тримав зв?язок із невстановленою особою, якій повідомляв про населенні пункти, які він проїхав та в напрямку яких їде. ОСОБА_4 , прямуючи до населеного пункту Карпівка, Могилів-Подільського району Вінницької області для продовження подальшої незаконного переправлення чоловіків через державний кордон. Біля 18:00 25.02.2026 ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі з пасажирами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 доїхав та зупинився в населеному пункті Гонтівка Могилів-Подільського району Вінницької області, де чекав подальших вказівок від невстановленої особи маючи намір прямувати до населеного пункту Карпівка Могилів-Подільського району Вінницької області, однак в цей час був викритий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , які припинили його протиправні дії.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, - тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.
Причетність підозрюваного - ОСОБА_13 до вчинення кримінального правопорушення підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
ОСОБА_4 о 12 годині 30 хвилин 26.02.2026 затриманий в порядку ст.208 КПК України, після чого 26.02.2026 о 19 годині 40 хвилин йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.332 КК України, тобто у незаконному переправленні осіб через державний кордон України, сприяння їх вчиненню вказівками, наданням засобів, вчинене з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб.
Слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області за погодженням з прокурором 27.02.2026 звернувся до слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 на строк 60 діб.
Строк дії вказаних обов?язків закінчується, проте кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду та підготовче судове засідання ще не проведено, а обставини та ризики, які стали підставою для покладення визначених обов?язків не зникли та не відпали. Для забезпечення своєчасної явки в судові засідання до суду забезпечення належного виконання обов?язків підозрюваного є доцільним продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 обов?язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки мають місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Існують достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з огляду на тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, що саме по собі створює мотивацію для ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, обвинувачений зареєстрований у м. Могилів-Подільський, яке розташоване безпосередньо на державному кордоні України з Республікою Молдова та має міжнародний пункт пропуску. Враховуючи громадянство Республіки Молдови обвинуваченого, він не підпадає під обмеження виїзду за межі України, встановлені під час дії воєнного стану, що створює реальну можливість як законного, так і незаконного перетину державного кордону з метою переховування.
Також згідно ч. 1 ст. 3 Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про пункти пропуску через українсько-молдовський державний кордон і спрощений пропуск громадян, які проживають у прикордонних районах від 11.03.1997 (далі Угода), Громадяни України і Республіки Молдова, які постійно проживають в адміністративних прикордонних районах, перетинають державний кордон у спрощеному порядку пішки, на велосипедах, на особистому транспорті за внутрішніми паспортами з відміткою органів внутрішніх справ про постійне проживання в населених пунктах цих районів.
До переліку міжнародних пунктів пропуску через українсько-молдовський державний кордон згідно до датку № 1 Угоди є залізничний пункт пропуску (для залізничного пасажирського та вантажного сполучення з цілодобовим режимом роботи) є «Могилів-Подільський - Волинець» та «Могилів-Подільський - Отач» (автомобільний пункт пропуску (для автомобільного пасажирського і вантажного сполучення з цілодобовим режимом роботи).Згідно додатку № 3 Угоди мешканці Могилів-Подільського району Вінницької області входять до прикордонних районів України, мешканці яких перетинають українсько- молдовский держаний корон у прощеному порядку.
У сукупності зазначені обставини свідчать про реальний та обґрунтований ризик втечі.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому спілкуючись із свідка у кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_12 може незаконо впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, місця проживання яких йому відомі.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Окрім прямого впливу на учасників провадження, існує ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншими способами. Зокрема, обвинувачений може намагатися сформувати штучну версію подій, узгоджувати показання зі свідками, створювати уявлення про відсутність умислу, а також поширювати недостовірну інформацію з метою дискредитації сторони обвинувачення. Такі дії можуть ускладнити збирання та оцінку доказів, затягнути строки досудового розслідування та негативно вплинути на ефективність кримінального провадження.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Наявність цього ризику підтверджується способом вчинення інкримінованого злочину, його особливою зухвалістю, зокрема вчинення злочину в період дії воєнного стану на території України, що був введений Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 і діє на даний час. Крім того в рамках досудового розслідування кримінального провадження за номером №12025020160000521 від 29.10.2025 за кваліфікацією ч. 3 ст. 332 КК України, було встановлено, що громадянин ОСОБА_4 на автомобілі «Volkswagen Caravelle», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , за наявною оперативною інформацією привіз до м. Могилів-Подільський громадян України ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , та ще двох невстановлених осіб, які є військовозобов?язаними, тобто особами в яких обмежено право на виїзд за межі України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод для цього. У подальшому дані громадяни України перетнули державний кордон України поза межами пункту пропуску до Республіки Молдова. Так було направлено міжнародний запит до Республіки Молдова з метою допиту вищевказаних громадян України, однак надійшла відповідь про те, що встановити та допитати їх не представилось можливим, оскільки вони покинули Республіки Молдова. У зв?язку із цим, пряма причетність та вина у вчиненні кримінального №12025020160000521 доведена не була.
У зазначеному кримінальному провадженні наявні ризики мають високий ступінь ймовірності, обумовлені особливою тяжкістю інкримінованого злочину, що загрожує ОСОБА_21 у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, унеможливлюють не продовження процесуальних обов?язків ОСОБА_22 .
За викладених обставин, з метою забезпечення виконання обвинуваченим своїх обов?язків та забезпечення запобігання ризикам, виникла необхідність у продовжені покладених обов?язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав зазначених у ньому. Також зазначив, що обов'язок не відлучатись саме з м.Могилів-Подільський покликаний забезпечить належу явку обвинуваченого до суду, так як Чернівецький районний суд Вінницької області територіально наближений до м.Могилів-Подільський, тоді як м.Київ, в якому обвинувачений проживав до затримання, є територіально віддаленим, що ускладнить можливість прибуття обвинуваченого за викликом до суду. Крім того, такий обов'язок необхідний для того, щоб обвинувачений, який є громадянином Республіки Молдова не покинув території України з метою переховування від суду. Крім того, цей обов'язок не перешкоджатиме обвинуваченому вчиняти нові злочини. Разом з тим, не заперечував ту обставину, що ОСОБА_4 фактично проживає у м.Київ.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти продовження покладених на нього обов'язків, однак просив змінити йому обов'язок не відлучатись з населеного пункту за адресою реєстрації на населений пункт за адресою фактичного проживання, а саме м.Київ, де він проживає разом дружиною в орендованій квартирі, тоді як у м.Могилів-Подільський він на даний час змушений проживати разом з пасинком, його дружиною та дитиною, в двокімнатній квартирі. Також зазначив, що його фінансові збереження закінчуються, тоді як повернутись на роботу у м.Київ він не може, при цьому він має намір офіційно працевлаштуватись, однак не може цього зробити, доки йому заборонено залишати м.Могилів-Подільський. За час досудового розслідування він з'являвся за кожним викликом слідчого чи прокурора.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні взагалі заперечував щодо задоволення клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, оскільки строк дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу відносно нього закінчився, так як запобіжний захід обрано відносно ОСОБА_4 27.02.2026 та того ж дня за нього було внесено заставу, а тому строк дії обов'язків розпочався ще 27.02.2026, а не 02.03.2026. Крім того, слідчий суддя не наділений повноваженням на розгляд даного клопотання, у зв'язку з тим, що обвинувальний акт вже було направлено до Чернівецького районного суду Вінницької області, а тому вирішувати таке клопотання повинен суд, а не слідчий суддя. Також, підтримав позицію обвинуваченого в частині необхідності зміни населеного пункту з якого йому заборонено відлучатись з м.Могилів-Подільський на м.Київ.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження строку дії покладених на підозрюваного обов'язків підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.02.2026 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, визначено заставу у розмірі 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 332 800 гривень 00 копійок. Також постановлено, що у разі внесення застави на ОСОБА_4 на строк 60 (шістдесят) днів, покладаються обов'язки передбачені п.п.2-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.04.2026 скасовано покладений на ОСОБА_4 обов'язок передбачений ч.5 ст.194 КПК України, а саме не відлучатись із м.Могилева-Подільського Вінницької області, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 28.04.2026 ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 10.04.2026 скасовано та постановлено нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання захисника відмовлено.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як стверджує прокурор та не заперечувалось стороною захисту, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.332 КК України, було скеровано до Чернівецького районного суду Вінницької області та підготовче судове засідання, призначено на 06.05.2026, тобто станом на момент розгляду даного клопотання, проведено не було.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК України у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п?ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Таким чином, слідчий суддя наділений повноваженнями на розгляд клопотання прокурора про продовження строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу, а тому заперечення сторони захисту з цього приводу слідчий суддя вважає необґрунтованими.
Крім того, відповідно до ч.3 ст.182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Згідно ч.4 ст.202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Так, відповідно до листа ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» №4/2690 від 03.03.2026 з вказаної державної установи 02.03.2026 було звільнено ОСОБА_4 під заставу, на підставі ухвали Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 27.02.2026. До вказаного листа також долучено розписку від 02.03.2026 про роз'яснення ОСОБА_4 зобов'язань, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Таким чином, в силу положень ч.4 ст.202 КПК України обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави саме з 02.03.2026 та саме з цього часу на нього покладено обов'язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а тому твердження сторони захисту щодо того, що строк покладення на ОСОБА_4 вказаних обов'язків розпочався ще 27.02.2026 є безпідставними.
На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є обґрунтованою, про що свідчать докази, зібрані у кримінальному провадженні та додані слідчим до даного клопотання.
Доказів наявності обставин, за яких суд міг би зробити висновок, що ризики, які встановлено під час обрання запобіжного заходу зникли суду не надано.
Враховуючи викладене вище, а також відсутність доказів про те, що з часу обрання запобіжного заходу ризики передбачені ст.177 КПК України зникли, а також те, що на даний час обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_4 знаходиться на розгляді у Чернівецькому районному суді Вінницької області та підготовче судове засідання у вказаному кримінальному провадженні проведено ще не було, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, належного проведення усіх необхідних процесуальний дій для забезпечення повного, всебічного, об'єктивного та неупередженого проведення судового розгляду, слідчий суддя вважає за можливе продовжити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а також покладення обов'язку прибувати до прокурора та суду за першою вимогою, як про це клопотав прокурор.
Щодо можливості зміни населеного пункту з якого обвинуваченому заборонено відлучатись, про що клопотав обвинувачений, слідчий суддя зазначає таке.
Так, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 до обрання запобіжного заходу постійно проживав у м.Києві разом зі своєю дружиною. 01.04.2026 між дружиною обвинуваченого та власником житла у м.Києві було укладено договір оренди, якою надано його дружині та членам її сім'ї дозвіл на користування квартирою АДРЕСА_3 . Факт проживання обвинуваченого у м.Київ до подій кримінального правопорушення, стороною обвинувачення не заперечувалось і сам же прокурор в клопотанні про продовження дії обов'язків відносно обвинуваченого зазначав дану адресу, як місце проживання обвинуваченого.
На переконання слідчого судді, слушними є доводи сторони захисту з приводу не можливості проживати обвинуваченому разом зі своєю сім'єю та працювати на сезонній роботі, на яких він працював раніше з метою свого утримання та утримання сім'ї, оскільки заборона не залишати м.Могилів-Подільський фактично позбавляє його можливості реалізації зазначених прав.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що відносно ОСОБА_4 на даний час діє запобіжний захід у виді застави, яка є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого є таким заходом, який стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
При цьому, ОСОБА_4 , в силу положень ч.5 ст.194 КПК України зобов'язаний прибувати за кожною вимогою до суду, а також щодо нього діють обов'язки передбачені п.1-4, 8 ч.5 вказаної статті, а тому заперечення прокурора з приводу наявності ризику можливості не прибуття обвинуваченого до суду є безпідставними.
Також слідчий суддя вважає необґрунтованими доводи прокурора про те, що зміна ОСОБА_4 заборони не відлучатись з м.Могилів-Подільський сприятиме можливості його незаконного перетину державного кордону, оскільки м.Могилів-Подільський знаходиться безпосередньо на кордоні з Республікою Молдовою та розділений з нею лише річкою Дністер, тоді як м.Київ знаходиться на значній відстані від будь-якого із пунктів пропуску чи ліній розмежування кордонів між Україною та сусідніми державами. З тих самих підстав суд вважає і безпідставними доводи прокурора, що обвинувачений може продовжити вчиняти злочини за ст.332 КК України, сприяючи іншим особам незаконно перетинати кордон України.
Враховуючи наведене вище, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що під час досудового розслідування ОСОБА_4 хоча б якимось чином не виконував покладені на нього обов'язки, а також наявності у ОСОБА_4 постійного місця проживання у м.Києві, переконують слідчого суддю про можливість зміни населеного пункту з якого обвинуваченому заборонено відлучатись з м.Могилів-Подільський на м.Київ.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.332 КК України, ст. 131, 132, 176-178, 182, 184, 186, 193, 194, 200, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 діб, тобто до 27.06.2026, включно, а саме:
1) прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;
2) не відлучатися із м. Київ Київської області, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця перебування;
4) утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина Республіки Молдова, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
В задоволенні іншої частини вимог клопотання - відмовити.
Дія ухвали закінчується 27.06.2026.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали суду складено та оголошено 30.04.2026 - 13 год. 30 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1