Справа № 149/700/26
Провадження № 2-а/132/15/26
Рішення
Іменем України
24 квітня 2026 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., за участі: представника відповідача - ГРІНЧЕНКА Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Вінницької області справу № 149/700/26 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6678604 від 17 лютого 2026 року,
23.03.2026 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов зазначений позов ОСОБА_1 , який просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6678604 від 17.02.2026 року поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Могили Д.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425грн.00коп., за порушення ч.1 ст.126 КУпАП, а провадження у справі закрити. Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що викладені в постанові обставини не відповідають дійсності, жодного адміністративного порушення він не вчиняв. Поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови в порушення вимог ст.ст.268, 280 КУпАП, а також положень п.п.4, 8, 9 р.3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, без дотримання встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, оформлення, оголошення, не з'ясувавши обставин та без належних та допустимих доказів визнав його винним в порушенні ч.1 ст.126 КУпАП, а отже безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного штрафу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.03.2026 року, визначено склад суду з розгляду даного адміністративного позову, а саме головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 27.03.2026 року, відкрите спрощене провадження в адміністративній справі, зобов'язано відповідача надати суду на протязі п'яти днів з дня отримання цієї ухвали, всі наявні матеріали, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, відповідно до оскаржуваної постанови.
У відзиві на адміністративний позов, представник Департаменту патрульної поліції за довіреністю від 21.04.2023 року - Грінченко Д.М. просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Дану позицію обґрунтовує тим, що поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Могилою Д.І. відповідно до постанови серії ЕНА № 6678604 від 17.02.2026 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425грн.00коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП. Під час винесення постанови працівник поліції діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому вважає дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.
Позивач в судове засідання 24.04.2026 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, із заявами чи клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався, надав на підтвердження своїх позовних вимог відеозапис з місця події.
Представник відповідача за довіреністю Грінченко Д.М. в судовому засіданні 24.04.2026 року заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши вступну промову представника відповідача, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовувались, суд приходить до наступних висновків:
Судом достовірно встановлено, що 17.02.2026 року поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Могилою Д.І. винесено постанову серії ЕНА № 6678604 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425грн.00коп.
Із змісту оскаржуваної постанови серії ЕНА № 6678604 від 17.02.2026 року вбачається, що водій ОСОБА_1 - 17.02.2026 року о 08год.49хв. в місті Калинівка по вулиці Незалежності, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Opel Zafira», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, при цьому не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.4а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КУпАП.
Вважаючи прийняту постанову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому зазначає, що поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови в порушення вимог ст.ст.268, 280 КУпАП, а також положень п.п.4, 8, 9 розділу 3 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, без дотримання встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, не з'ясувавши обставин та без належних та допустимих доказів визнав його винним в порушенні ч.1 ст.126 КУпАП, а отже безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного штрафу.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
Положеннями вимог частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 1 статті 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Статтею 9 КУпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху (надалі ПДР України).
Відповідно до пункту 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно пункту 18.1 ПДР України, водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
За пунктом 2.1 ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пункт 2.4 «а» ПДР України встановлює, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, настає в разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходами на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками і тягнуть за собою накладення штрафу від пятнадцяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
У відповідності до ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти пяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 36 КУпАП встановлені правила накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень.
Так, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до статті 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, наявність якої доводиться шляхом надання доказів.
Відповідачем на підтвердження наявності події адміністративного правопорушення надана копія відеозапису з автомобільного відеореєстратора патрульної машини та нагрудної бодікамери працівника поліції, про застосування яких зазначено у додатку до оскаржуваної постанови, на яких зафіксовано, як ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Opel Zafira», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, та після зупинки, на вимогу поліцейського, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом.
Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_1 - 17.02.2026 року о 08год.49хв. в місті Калинівка по вулиці Незалежності, керуючи транспортним засобом марки (моделі) «Opel Zafira», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, не зменшив швидкість та не зупинився, чим створив перешкоду для пішоходів, та після зупинки, на вимогу поліцейського, не пред'явив посвідчення водія відповідної категорії на право керування таким транспортним засобом.
Разом із цим, шляхом дослідження судом відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції, судом встановлено, що поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Могилою Д.І. була грубо порушена процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського: поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Згідно частини першої - третьої статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (статті 278 КУпАП).
Згідно частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Наведеними положеннями КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Нормами статті 280 КУпАП установлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом частин першої-третьої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Означене кореспондується з нормам, визначеними Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція), яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно положень розділу ІІІ Інструкції, постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною п'ятою статті 121, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2). …Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП (пункт 4). …Поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (пункт 5). …Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Розгляд справ про адміністративне правопорушення у закритому режимі проводиться із додержанням усіх правил провадження. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення у закритому режимі можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у провадженні в цій справі (пункт 6). …Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа розглядається лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (стаття 268 КУпАП) (пункт 8). …Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (пункт 9).
За приписами розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (пункт 1). …Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП (пункт 2). …По справі про адміністративне правопорушення виноситься одна з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про закриття справи (пункт 3). …Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП) (пункт 5). …Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або після повернення поштового відправлення з позначкою про невручення (пункт 6).
Системний аналіз викладених правових норм закону надає підстави вважати, що законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності який, окрім іншого, передбачає обов'язок забезпечити повне і всебічне дотримання процесуальних прав, зокрема право бути завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду його справи, бути присутнім під час її розгляду, надавати пояснення, докази, користуватися правовою допомогою тощо.
Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена також шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення до суду.
Висновки аналогічного змісту містяться у рішенні Конституційного Суду України від 26.05.2015 року по справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП та у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі № 536/583/17.
Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016).
З дослідженого відеозапису з нагрудної бодікамери працівника поліції, судом встановлено, що поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержант поліції Могила Д.І., в порушення вимог норм процесуального закону та положень Інструкції, після того, як роз'яснив права та обов'язки ОСОБА_1 , які передбачені ст.268 КУпАП, не заслухав його, не дослідив жодних доказів (на чому неодноразово наполягав ОСОБА_1 ), не з'ясував питання щодо наявності або відсутності у нього клопотань, не вирішив їх, а відразу оголосив рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП, та з урахуванням положень ст.36 КУпАП, наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн.00коп., чим грубо порушив визначену законом процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, позбавив її можливості реалізувати свої права, визначені законом.
Такими діями, інспектор патрульної поліції грубо порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, та унеможливив їх реалізацію.
Приведені обставини вказують на порушення інспектором патрульної поліції порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є самостійною підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 26 травня 2020 року в справі № 640/16220/16-а.
Окрім цього, поліцейським 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Могилою Д.І. не дотримані вимоги щодо змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог пункту 10 розділу ХV цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції.
Згідно пунктів 1, 3 розділу V Інструкції, стягнення за адміністративне правопорушення накладається відповідно до статті 33 КУпАП. При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо (стаття 36 КУпАП). У цьому випадку поліцейський накладає стягнення тільки за ті адміністративні правопорушення, які він має право розглядати. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим самим поліцейським, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
Суд вважає, що аргументи відповідача, наведені ним у відзиві на адміністративний позов, не вимагають детального обґрунтування, оскільки не є вирішальними.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6678604 від 17 лютого 2026 року - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6678604 від 17 лютого 2026 року поліцейського 2 взводу 1 роти 1 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Могили Дениса Ігоровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425грн.00коп., за порушення ч.1 ст.126 КУпАП, та закрити провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя