Справа № 727/6071/26
Провадження № 1-кп/727/355/26
01 травня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 за участю:
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне про-вадження, внесене до ЄРДР за №12026262020000283 від 28.01.2026 року по обвину-ваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, -
встановив:
В провадженні Шевченківського районного суду м. Чернівці перебуває кримі-нальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Частиною 2 статті 331 КПК України передбачено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Ко-дексу.
Прокурор до початку підготовчого засідання подала письмове клопотання, яким просила продовжити строк дії обраного стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 за-побіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор зазначає, що на даний час існує наявність ризиків, які дають підстави стороні обвинувачення вважати, що обви-нувачений ОСОБА_6 може здійснити дії - ризики, передбачені ст.177 КПК Укра-їни, а саме:
- передбаченого у п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто переховуватися від суду: враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального право-порушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, яке у відповідності до ч.6 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за який законом передбачене пока-рання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а стримуючих факторів для можливості втечі не встановлено, та враховуючи військовий стан та проведення бойо-вих дій на території України, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з ме-тою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від су-ду. Окрім того, обвинувачений не працевлаштований, не має утриманців.
- передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, тобто незаконно впливати на потер-пілого, свідків у цьому кримінальному провадженні:враховуючи, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків та представника потерпілого шляхом зміни їх по-казів у вказаному кримінального провадженні, шляхом застосування до них погроз чи інших засобів впливу з метою уникнення кримінальної відповідальності чи пере-ква-ліфікації кримінального правопорушення з особливо тяжкого злочину на більш легке кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 добре знайомий з останніми, знає, де проживають свідки, більше того співмешкав зі свідком ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Наголошував на стійких соціальних зв'язках, які наявні в обвинуваченого, а також наявність в останнього постійного місця проживання.
Захисник ОСОБА_4 просив продовжити запобіжний захід до підготовчого за-сідання, у якому буде проведено розгляд клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_6 в підготовчому судовому засіданні підтримав по-зицію своїх захисників.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування слідчим суддею Чер-нівецького районного суду м. Чернівці від 30.01.2026 застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави, який у по-дальшому неодноразово продовжувався в межах строку досудового розслідування ух-валами від 23.03.2026 року та від 28.04.2026 року, терміном до 03.05.2026 року.
Відповідно до вимог ч.1 ст.331 КПК України - під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно вимог ч.3 ст.331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вар-тою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Судом встановлено, що станом на даний час провадження знаходиться на етапі підготовчого розгляду справи, при цьому, суд вважає, що обставини, за якими судом було обрано обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід саме у вигляді взяття під варту, не змінились, інших суттєвих обставин, котрі давали б підстави для зміни запобіжного заходу - суд не вбачає.
При цьому, суд також враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується та за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років позбавлення волі, а тому є підстави вважати, що останній, знаючи про тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду.
За змістом п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або об-винувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Усе вищевикладене підтверджує наявність ризиків, передбачених пунктами 1 та 3 частини 1 статті 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 може: переховуватися від суду з метою уникнення покарання, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує, що запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчи-няти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком та-кого перешкоджання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони за-гальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Єв-ропейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно зі ст.ст.7-9 КПК України, кримінальне процесуаль-не законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Євро-пейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затри-маного у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав лю-дини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогно-зувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
При цьому, на думку суду, такі ризики як продовження вчинення інших кримі-нальних правопорушень, перешкоджання кримінальному провадженню, а також пере-ховування від суду цілком доведені, тому, з урахуванням особи обвинуваченого, в сво-їй сукупності свідчать про очевидну недостатність застосування відносно ОСОБА_6 більш м'якого виду запобіжного заходу.
Інших суттєвих обставин, які б давали підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу судом не встановлені.
Таким чином, з урахуванням ризиків передбачених ст.177 КПК України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_6 покладених на нього проце-суальних обов'язків, а також з метою запобігання спробам останнього вчинити інше кримінальне правопорушення, виникає необхідність у продовженні відносно обвину-ваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, ос-кільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК Ук-раїни, на думку суду, не може запобігти зазначеним ризикам.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне продовжити застосований щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком 30 діб.
При цьому, у відповідності положень п.1 та 2 ч.4 ст.183 КПК України, суд вважає необхідним не обирати розмір застави, оскільки ОСОБА_6 об-винувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства, що призвів до загибелі людини.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст.177, 178, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, -
постановив:
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвину-ваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрану ухвалою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 30.01. 2026 року міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 30 діб, обчи-слюючи строк з 01.05.2026 року, без визначення застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому, про-курору та направити начальнику ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Черні-вецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1