Справа № 724/531/26
Провадження № 2/724/452/26
22 квітня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді: Ахмедова Р.А.
за участю секретаря судового засідання: Корневської Є.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
Позивач ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Тимчук Інна Олександрівна, звернулась до суду з позовом до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . 27 червня 2008 року ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла позивачу земельну ділянку площею 0,33 га, кадастровий номер 7325080800030020095, яка розташована на території Бочковецької сільської ради, Чернівецького району, Чернівецької області, що підтверджується копією заповіту, що посвідчений 27.06.2008 року секретарем сільської ради Урсата С.А., зареєстрований в реєстрі за №139. .
У встановлений шестимісячний строк звернутися вчасно після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, ОСОБА_2 не мала можливості, оскільки не була проінформована про смерть ОСОБА_3 та не знала про наявність заповіту.
Позивач зазначає, що про смерть ОСОБА_3 та наявність заповіту, їй стало відомо випадково, від її сусідів наприкінці 2023 року. Саме тому позивач звернулася до нотаріуса з метою отримання інформації про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскільки спадкова справа не заводилась відносно ОСОБА_2 , як спадкоємця, ніхто не повідомляв про необхідність подати заяву про прийняття спадщини як спадкоємця за заповітом.
На підставі вищевикладеного, просив суд винести рішення, яким визначити для ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк тривалістю шість місяців для подачі заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ., та витребувати у Хотинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 60000, м. Хотин, вул.. Свято-Покровська, 60) витяг про смерть ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 26 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року підготовчі та судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою відеоконференцзв'язку «ВКЗ», за участі представника позивача ОСОБА_4 .
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 19 березня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Клопотання представника позивача - адвоката Тимчук І.О. про витребування доказів задовольнити. Витребувати у Хотинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (адреса: 60000, м. Хотин, вул. Свято-Покровська,60) Витяг про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, однак на адресу суду від її представника - адвоката Тимчук І.О. надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Представник відповідача - Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з'явилась, надала клопотання до суду від 19.03.2026 року, в якому не заперечує проти позову, розгляд справи просить проводити у відсутності представника сільської ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін по наявним в справі матеріалам.
Фактичні обставини встановлені судом.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, та заяви сторін, які наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті №00057316835 від 25.03.2026 року, наданого Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області.
Як вбачається із копії заповіту, посвідченого 27.06.2008 року секретарем Бочковецької сільської ради Хотинського району Урсата С.А., зареєстрований в реєстрі за №139, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жительці АДРЕСА_1 , земельну ділянку розміром 0,33 га.
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №80228785 від 24.02.2025 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.
З копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №003963 від 17.04.2003 року, встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,33 га (кадастровий номер 7325080800030020095).
Відповідно до довідки Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №258 від 23.03.2026 року, покійна ОСОБА_3 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до заповіту, ОСОБА_2 отримала спадщину за заповітом земельну ділянку розміром 0,33 га (кадастровий номер 7325080800030020095), що розташована на території Бочковецької сільської ради Хотинського району Чернівецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акту на право власності ЧВ №003963.
Застосовані норми права. Мотиви та висновки суду.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 1233 ЦК України зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
На підставі ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
За правилами ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За правилами ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Правила ч.3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.
Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також неодмінність поваги до волі заповідача та обов'язковість її виконання.
Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно.
З приводу наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14- 50цс24 дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс 17, про те, що «необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини», шляхом конкретизації, зазначивши таке:
-необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, втім це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування: незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини, тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування).
Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_2 , як на підставу своїх порушених прав, зазначила, що строк для подання заяви про прийняття нею спадщини пропущений з поважної причини, так як вона не була проінформована про смерть ОСОБА_3 та дізналась про наявність заповіту випадково, від її сусідів наприкінці 2023 року, а тому не звернулась до нотаріуса з відповідною заявою у встановлений законом строк.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 пропустила строк для прийняття спадщини у зв'язку необізнаністю про наявність заповіту, та судом приймається це як поважна причина пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Суд дійшов висновку про наявність у позивача об'єктивних труднощів для своєчасного прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки вона не проживала з останньою, та тривалий час не спілкувався з покійною, не є спадкоємцем за законом, про існування заповіту випадково дізналась вже після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини. Крім того, у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Про свободу заповіту, як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі N 642/2539/18-ц, від 28 травня 2021 року у справі N 688/106/20, від 17.12.21 р. у справі № 315/368/19.
Визначення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є оціночним поняттям та оцінюється судом в залежності від конкретних обставин справи.
Суд враховує доводи позивача про те, що про наявність заповіту їй стало відомо після закінчення шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Будь-яких доказів того, що позивач був обізнаний про наявність заповіту, матеріали справи не містять.
Таким чином, дослідивши отримані докази, та оцінивши їх в сукупності, надані в силу положень ст.81 ЦПК України, суд приходить до висновку, що зазначені позивачем обставини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини є поважними, враховуючи що нічиї права та інтереси не порушуються, інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає, а тому позов підлягає задоволенню і позивачу необхідно визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
За встановленого, суд вважає зазначені та підтверджені причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та вважає необхідним надати позивачу додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини тривалістю у два місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1216-1218, 1220,1267, 1268, 1273, 1297 ЦК України, ст. ст. 19, 60, 76-81, 200, 206, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Топорівської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ,зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Топорівська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області, адреса місця знаходження: с. Топорівці, вул. Топорівська, 60, Чернівецького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 04417398.
Повний текст судового рішення складено 01 травня 2026 року.
Суддя: Р. А. АХМЕДОВ