Справа № 180/521/25
Провадження № 2/0182/4389/2026
Іменем УКРАЇНИ
01.05.2026 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
24.03.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») звернулось до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 року справу направлено за територіальною підсудністю на розгляд до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Позовна заява обґрунтована тим, що 13.08.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №828344983, згідно якого відповідач отримала від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у сумі 10 400,00 грн. Договір укладений на умовах строковості, зворотності, платності. Відповідач зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування ним, відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Через неналежне виконання зобов'язань за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитом станом на 01.01.2025 року становить 37 440,00 грн., що підтверджується відповідним розрахунком.
08.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу №МВ-ТП/3, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором. 01.01.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» направило на адресу позичальника лист про дострокове розірвання Договору та необхідність сплати всієї суми заборгованості. Оскільки вимоги позивача щодо повернення заборгованості в повній мірі не були виконані відповідачем, ТОВ «Таліон Плюс» вимушено звернутися до суду з даним позовом, та, користуючись своїм правом, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в сумі 32 240,00 грн. та відшкодувати судові витрати, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Ухвалою про відкриття провадження від 10.06.2025 року позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що відповідає вимогам ст. 279 ЦПК України. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання нею такої ухвали, на подачу відзиву на позовну заяву (а.с.77-78).
Вказана ухвала була направлена за зареєстрованим місцем реєстрації відповідача, про що свідчить поштовий конверт, який повернувся на адресу суду, як не вручений, у зв'язку з закінченням строку зберігання (а.с.82). Ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається доставленою. Крім того, в матеріалах справи наявні докази відправлення відповідачу копії позову з додатками, номер відправлення (ШКІ) 0505271586773 (а.с.59). Своїм правом на подання відзиву не скористалась.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У прохальній частині позову представник позивача просив розглянути справу в порядку спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.5).
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, та у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13.08.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №828344983, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на умовах цього договору надало відповідачу кредит в сумі 10 400,00 грн. (з урахуванням всіх траншів) (а.с.20-21). Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором «7475».
Факт перерахунку кредитних коштів в сумі 10 400,00 грн. підтверджується листом ТОВ «Профітгід», номер транзакції 42354-70558-00374, код авторизації 225655 (а.с.25 зворот).
Відповідно до умов Розділу 2 Договору Товариство зобов'язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що є невід'ємною частиною Договору.
Згідно умов п. 2.1 Договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за Договором.
Правила надання грошових коштів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
Пунктом 6.2. Правил визначено, що Позичальник повідомлений про можливе укладення кредитодавцем договору відступлення права вимоги за відповідним електронним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого новий кредитор набуває статусу володільця персональних даних Позичальника.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
На виконання умов Договору грошові кошти були перераховані Товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні Договору, що підтверджується довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога » про ініціювання проведення платежу та підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів .
Проте в порушення умов Договору відповідач не повернула надані їй кредитні кошти та не сплатила проценти за їх користування в обумовлені сторонами строки.
08.10.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений Договір факторингу №МВ-ТП/3, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача (а.с.10-13).
Відповідно до Реєстру прав вимоги від 08.10.2024 р. до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №828344983 (а.с.13 зворот-14).
08.10.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога » направило на електронну адресу відповідача повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.36 зворот).
01.01.2025 року ТОВ «Таліон Плюс» направило на адресу позичальника лист про дострокове розірвання Договору та необхідність сплати всієї суми заборгованості (а.с.37).
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у неї утворилась заборгованість, яка станом на 01.01.2025 року становить 37 440,00 грн. (а.с.15-17).
Але позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначив обсяг позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 32 240,00 грн., яка складається з: 10 400,00 грн. - заборгованість по кредиту, 21 840,00 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, заборгованість по комісії - 0 грн., що підтверджується наданим суду розрахунком.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до вимог ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язані може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.
Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.
Отже, суд вважає, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за договором у повному обсязі в межах заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8.ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Таліон Плюс» та адвокатським об'єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій» 02.12.2024 року було укладено Договір про надання правової допомоги №5 (а.с.38 зворот-42). До Договору долучено ордер, адвокатське свідоцтво, Додаткова угода №234 від 30.12.2024 року, Акт приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024 року з детальним описом виконаних робіт, згідно якого вартість послуг склала 5 000,00 грн., а також платіжну інструкцію №1 134 від 30.12.2024 року про перерахування позивачем адвокатському об'єднанню «ЛЮТІ» гонорару в сумі 5 000,00 грн. (а.с.44 зворот).
Верховний Суд у постанові від 03.02.2021 року (справа № 554/2586/16-ц) констатує, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Суд вважає, що склад та розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим та підтвердженим у розмірі 5 000,00 грн., відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, ціною позову, значенням справи для сторони. Клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило. Суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19).
Відповідно до ст. 141 ЦПК із відповідача мають бути стягнуті документально підтверджені судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 11, 15, 207, 526, 626, 628, 633-634, 638 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642) суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 32 240,00 (тридцять дві тисячі двісті сорок грн. 00 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ 39700642) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 (п'ять тисяч грн. 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.
Суддя: О. В. Рунчева