Справа № 199/4830/26
(3/199/1617/26)
іменем України
30 квітня 2026 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Сенчишин Ф.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від Покровського РУП ГУНП в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП встановити не видалося за можливе, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця ЗСУ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, 04 квітня 2026 року об 11 год. 40 хв. ОСОБА_1 по автодорозі Т0515 поблизу с. Копані у Покровському районі Донецької області, керував транспортним засобом «ЗИЛ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя та очей, та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що зафіксовано на нагрудні камери працівників патрульної поліції.
ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомив, що свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки він на службовому автомобілі перевозив військовий вантаж і працівники поліції його ошукали, вказавши, що йому за відмову від огляду нічого не буде і його тоді відпустять.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, з наступних підстав:
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
За вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Судом переглянуто відеозапис з нагрудних камер працівників патрульної поліції, з якого вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , який належить військовій частині НОМЕР_2 , перевозив матеріали для військових потреб, і ОСОБА_1 на момент зупинки виконував завдання командира з доставки вантажу, про що він повідомляв працівникам поліції та надав останнім підтверджуючі документи.
Таким чином, ОСОБА_1 , на момент його зупинки працівниками патрульної поліції, вважався таким, що виконує обов'язки військової служби, а отже був спеціальним суб'єктом відповідно до КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Згідно з вимогами ч. 9 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Працівники поліції після встановлення того факту, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та виконує обов'язки військової служби, за наявності ознак вчинення останнім адміністративного правопорушення мали викликати на місце зупинки представників Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командира (начальника) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу) та не мали повноважень на проведення огляду останнього на стан алкогольного сп'яніння.
Окрім цього, порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння встановлений наступними правовими нормами:
У відповідності ч.ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. 3, 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров'я і відповідають установленим МОЗ вимогам.
Вищенаведені нормативно-правові акти визначають деталізований порядок проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння та чітко регламентують порядок дій співробітників поліції, зокрема:
- співробітник поліції пропонує водієві проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським;
- у разі незгоди водія на проведення такого огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, співробітник поліції пропонує водієві проведення огляду в закладі охорони здоров'я.
За п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Як вбачається з переглянутих відеозаписів з нагрудних камер працівників патрульної поліції, працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», на що він відповідає відмовою, після цього поліцейські одразу займаються оформленням документів, не роз'яснюючи ОСОБА_1 його право проїхати до медичного закладу для проходження огляду. За увесь час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції жодного разу не запропонували останньому проїхати до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння.
Сукупність наведених обставин поза всяким розумним сумнівом доводить, що співробітниками поліції не було дотримано порядок проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння і ОСОБА_1 не може бути визнаний таким, що відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим діяння останнього не утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, ОСОБА_1 надано Акт щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АлкоФор 505 № 0275 від 04 квітня 2026 року, відповідно до якого станом на 16 год. 38 хв. ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп'яніння. Сам по собі зазначений акт не може бути використаний як доказ у справі про адміністративне правопорушення, оскільки огляд був пройдений за межами двогодинного строку з моменту зупинки, що є порушенням Інструкції, але може бути оцінений у сукупності з іншими доказами.
За наведених обставин, згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
30.04.2026